WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Блювання. нудота. Відрижка. Народні методи лікування - Реферат

Блювання. нудота. Відрижка. Народні методи лікування - Реферат

ложки 3 - 5 разів на день.
У разі нестримного блювання центрального походження використовують відвар слані ісландського моху: 2 столові ложки залити 500 мл води, випарити до 1/2 від початкового об'єму на малому вогні. Приймати по 1 чайній-1 столовій ложці через 30 хв до припинення блювання. Трава пригнічує центр блювання.
За судомного блювання використовують настоянку трави полину гіркого (1:5) на 70 % спирті етиловому (аптечний препарат). Приймати з водою по 15 - 20 крапель З рази на день дітям, старшим за 7 років, і по 1 -3 краплі дітям віком 3 -б років.
При хворобах, що супроводжуються нудотою та блюванням (морська хвороба, мігрень, запалення очеревини, непрохідність кишечнику, сонячний удар тощо), допомагає такий старовинний засіб:
Плоди кмину звичайного - 30 г
Плоди перцю стручкового - 10 г
Корені бедринцю ломикаменевого - 8 г
Суміш розтерти до порошку. 1 -2 чайні ложки порошку замісити з 100 г борошна, додати трохи солі та цукру, б жовтків, зробити млинці і спекти в духовці. З'їдати по кілька млинців на день, а також їсти хліб, посиланий порошком цих рослин, добре пережовуючи.
На Волині при блюванні з домішками крові призначають двічі на день по 1 -2 чайні ложки настою трави м'яти перцевої, додавши кілька крапель оцту.
Прихворобах органів травлення, нудоті, різях у кишечнику рекомендують м'ятні краплі (аптечний препарат). Приймати по 10 крапель з водою або цукром дітям старшого віку.
При нестримному блюванні малюкам можна закапувати піпеткою 1-2 краплі рідини у куточок рота або в носові ходи через 1-2 хв. Під час блювання голову немовляти повертають набік, щоб блювотні маси не потрапили у дихальні шляхи і не спричинили асфіксії або запалення легенів. Під куточок рота підставляють лоток або підкладають рушник (мал. 43). Дитині старшого віку пропонують сісти, підставляють таз і нахиляють її голову. Після блювання маленьку дитину напувають водою, а старшій пропонують прополоскати рота.
Під час блювання дитина звичайно збуджена, перелякана. А тому її треба заспокоїти, втішити. В жодному разі не залишати саму.
Якщо виникає повторне блювання, дитину протягом 3-4 год не годувати, бо це може спровокувати новий приступ блювання. Дають невеликими порціями воду, підсолоджений чай. Після так званої водно-чайної дієти у разі годування груддю дають по 30 - 50 мл грудного молока, а у разі штучного вигодовування - до 30 - 50 мл кефіру разом із рисовим відваром.
За наявності спазму воротаря шлунка слід суворо дотримувати режиму годування груддю. Перед годуванням малюку давати 1 -2 чайні ложки 10 % манної каші, звареної на воді або грудному молоці, а дітям понад 2 міс - молочного киселю. Густа їжа зменшує перистальтику шлунка, нормалізує його тонус.
Якщо у матері надто туга грудь або недостатня кількість молока, дитина під час ссання може заковтувати велику кількість повітря. Тому після годування повітря виділяється із шлунка, а разом із ним виштовхується й значна кількість молока. Для запобігання цьому треба стежити, щоб маля під час ссання груді добре захопило сосок, а ніс був вільним.
З метою запобігання попаданню блювотних мас у верхні дихальні шляхи рекомендують покласти дитину на бік.
Якщо на одяг потрапила блювотина, дитину треба швидко переодягти й винести з кімнати забруднену білизну.
Особливо треба бути настороженим тоді, коли блювання виникло після падіння дитини. Малюка треба негайно покласти в ліжко та викликати "швидку допомогу".
Мал. 43. Допомога дитині під час блювання
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве