WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Варикоцеле. Гідроцеле. Вегетативно-судинна дистонія. Народні методи лікування - Реферат

Варикоцеле. Гідроцеле. Вегетативно-судинна дистонія. Народні методи лікування - Реферат

нагідок лікарських - 15 г
Квіткові кошики
ромашки лікарської - 15г
Трава меліси лікарської - 15 г
Трава конвалії звичайної - 10 г
Столову ложку суміші залити 250 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Приймати по 1/3 склянки 3 - 4 рази на день. Дітям молодшого віку дозу зменшують.
Правильний підбір засобів рослинного походження, індивідуальна доза, своєчасне призначення та тривале використання сприяють поліпшенню самопочуття дитини, нормалізації артеріального тиску.
Лікування вегетативно-судинної дистонії повинно бути комплексним. Насамперед слід намагатися виявити чинники, що могли призвести до розвитку захворювання, та усунути їх. Дітям дуже корисні дозовані фізичні вправи, лікувальні ванни (хвойні, трав'яні, кисневі). Вогнища хронічної інфекції треба пролікувати. Профілактику захворювання починати ще у ранньому дитячому віці. Надавати належної уваги фізичному розвитку, загартовуванню малюка.
Обмежити дію несприятливих чинників та психотравмівних ситуацій.
Особливу увагу звернути на харчування. Воно має бути повноцінним, з достатньою кількістю вітамінів.
Дуже корисні зарядка, прогулянки на свіжому повітрі, контрастні ванни, душ. Треба виробити адекватний режим праці та відпочинку.
Лікування доцільно починати якомога раніше, проводити протягом тривалого часу з урахуванням типу недуги.
У разі підозри на вегетативно-судинну дистонію дитину має оглянути педіатр,проконсультувати окуліст, невропатолог, оториноларинголог, кардіолог.
ВЕЗИКУЛІТ
Везикуліт - запалення сім'яних міхурців.
Початок хвороби здебільшого гострий. Основними симптомами є біль, озноб. Температура тіла підвищується до 38 -39°С. Біль іррадіює у попереково-крижову ділянку, виникають неприємні відчуття у відхіднику. Сім'яні міхурці збільшуються, з сечею виділяється гній.
Хронічний везикуліт є наслідком недолікованого гострого везикуліту, але може виникати під час запалення сечового міхура, яєчок тощо. З'являється тупий біль у попереково-крижовій ділянці, рідше - в прямій кишці та промежині. Сечовиділення порушується.
У гострий період захворювання призначають постільний режим, щадну дієту. Дають багато пити.
Як протизапальний та болезаспокійливий засіб рекомендують таку суміш: Корені лопуха великого - 25 г Бруньки тополі чорної - 15 г Трава шавлії лікарської - 10 г 1,5 столової ложки суміші залити 250 мл окропу, настояти в термосі 10 год, процідити. Приймати по 50 мл 3 рази на день за 15 - 20 хв перед їдою теплим протягом 1 міс.
Одночасно у пряму кишку вводити свічки, які готують з 0,3 г порошку кореня живокосту лікарського та 0,2 г порошку бруньок тополі чорної на 1,5 г олії какао. Свічки вводити на ніч протягом 1 міс через добу. У ті дні, коли свічки не вводять, призначають сидячі ванни температури 37-38 °С з настою трави м'яти перцевої.
Рекомендують також свічки з екстрактом прополісу: 40 г прополісу залити 200 мл 40% спирту етилового, випарити до 1 /2 від початкового об'єму на малому вогні. 0,3 - 0,5 г екстракту змішати з 1-2 г олії какао. Свічки вводити в пряму кишку ввечері перед сном протягом 2-3 тиж.
У разі порушення сечовиділення, запалення сечостатевих органів використовують таку суміш:
Крайові квітки волошки синьої - 10 г
Приймочки з стовпчиками кукурудзи звичайної - 10 г
Листки мучниці звичайної - 15 г
Трава хвощу польового -5 г
Трава остудника голого -10 г
Листки берези бородавчастої -15 г
Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, настояти ніч. Уранці довести до кипіння, кип'ятити 5 - 7 хв на малому вогні, процідити. Приймати по 50 - 100 мл 5 разів на день теплим.
Значно поліпшується стан хворих на везикуліт після прийому порошку плодів кунжуту східного (по 5 - 10 г з водою 3 рази на день перед їдою).
Призначають також суміш квіткового пилку з медом у співвідношенні 1:1 за об'ємом - по 1 чайній ложці натще.
Для ліквідації застійних явищ призначають гідромасаж та лікувальну гімнастику. Туберкульозний хронічний везикуліт лікують специфічними засобами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве