WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Варикоцеле. Гідроцеле. Вегетативно-судинна дистонія. Народні методи лікування - Реферат

Варикоцеле. Гідроцеле. Вегетативно-судинна дистонія. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Варикоцеле. Гідроцеле. Вегетативно-судинна дистонія. Народні методи лікування
ВАРИКОЦЕЛЕ. ГІДРОЦЕЛЕ
Варикоцеле - розширення вен сім'яного канатика, яке розвивається переважно з лівого боку. Частіше спостерігається у дітей після 10 років.
Причиною виникнення захворювання часто є велике навантаження на незміцнілий хребетний стовп та ноги під час занять силовими видами спорту. Інколи варикоцеле виявляють у дітей віком до року.
Хворий відчуває тяжкість та біль у мошонці. Під час огляду в положенні стоячи помітні розширені, переповнені кров'ю вени, які просвічують через шкіру. В положенні лежачи їх не помітно за рахунок спорожнення вен. Яєчко на ураженому боці звисає дещо більше. Біль посилюється під час фізичних навантажень. З часом настають атрофічні зміни в яєчку.
Гідроцеле (водянка яєчка) - скупчення рідини в порожнині оболонок яєчка. Природжена водянка буває у дітей у разі аномалії зарощення вагінального відростка очеревини, набута - утворюється внаслідок травми (удару), інфекції яєчка та придатка. Між оболонками накопичується ексудат - багата на білок запальна рідина. Набута водянка може мати великі розміри, спричинювати незручність під час ходьби, іноді порушувати сечовипускання.
При захворюваннях, які порушують кровообіг та призводять до кисневої недостатності тканин яєчка (варикоцеле, гідроцеле), рекомендують траву буквиці лікарської: 1/2 столової ложки залити 100 мл окропу, настояти 2 год. Приймати по 30 - 50 мл 3 рази на день перед їдою впродовж 20 - 30 діб.
Зменшують венозний застій, зміцнюють стінки капілярів, виявляють протинабря-кову дію такі засоби:
1. Комбінована настоянка (1:5) на 50 % спирті етиловому з плодів гіркокаштана звичайного та пуп'янків софори японської у співвідношенні 2:1. Настояти 2 тиж у темному посуді. Приймати по 10 - 20 крапель 3 рази на день з водою. Дітям віком до З років давати по 2 краплі 3 рази на день з водою.
2. Трава астрагалу
шерстистоквіткового - 20 г
Трава кропиви дводомної - 20 г
Квітки дивини скіпетровидної - 20 г
Трава фіалки триколірної - 20 г
Плоди смородини чорної - 30 г
Плоди горобини звичайної - 30 г
Плоди шипшини коричної - 30 г
Корені солодки голої - 30 г
Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти ніч у череп'яному посуді, процідити. Приймати по 30 - 70 мл 3 рази на день перед їдою.
Для зменшення венозного застою протягом 25 діб роблять клізми з настою трави астрагалу шерстистоквіткового (10 г на 100 мл окропу). Кількість настою для клізм брати відповідно до віку дитини.
На ніч накладати^ мазь. її готують так: 2 столові ложки трави льонку звичайного та по 1 столовій ложці спорошкованих кори дуба звичайного, бархату амурського і трави гірчака перцевого змішати з 1 склянкою розтопленого здору, настояти 12 год. Потім нагріти та процідити.
При водянці яєчка використовують компреси з відвару трави арніки гірської: 2 столові ложки залити 300 мл води, кип'ятити 15 хв на малому вогні, процідити. Компреси накладати на 1 год 2 - 3 рази на день.
Корисні пов'язки з подрібнених листків мирту звичайного або трави перстачу повзучого.
У давнину робили пов'язки з суміші бичачої жовчі з медом. При запорі нормалізує випорожнення, знімає спазми товстої кишки та зменшує біль така суміш:
Плоди ганусу звичайного - 20 г
Трава м'яти перцевої - 20 г
Кора крушини ламкої - 20 г
Столову ложку суміші залити 250 мл окропу, витримати 10 хв на малому вогні в закритій посудині. Приймати по 1/3 склянки 3 рази на день гарячим.
У грудних дітей природжена водянка нерідко розсмоктується протягом 1-2 міс. Якщо водянка не зменшилася, необхідна операція. Операцію проводять не раніше ніж у віці 3 роки.
Варикоцеле призводить до порушення сперматогенезу і чоловічої безплідності, тому треба вчасно лікувати цю недугу.
ВЕГЕТАТИВНО-СУДИННА ДИСТОНІЯ
Це складний симптомокомплекс, що характеризується функціональними порушеннями нервового апарату, який регулює судинний тонус, передусім судин головного мозку та вінцевих судин серця.
Порушення судинного тонусу все частіше починаються у дитячому та підлітковому віці. Останнім часом у школярів з вегетативно-судинною дистонією спостерігаються гіпертензивний (через підвищення тиску) та гіпотензивний (через зниження тиску) кризи. Клінічна симптоматика зумовлюється порушенням мікроциркуляції крові.
Розвитку вегетативно-судинної дистонії сприяють перевтома, неправильний режим, емоційні потрясіння тощо. Велике значення має спадкова схильність. У дітей часто спостерігається у період статевого дозрівання. В основі захворювання лежать порушення вищої нервової діяльності. Вегетативно-судинна дистонія за гіпертензив-ним типом часто буває у підлітків з прискореним фізичним розвитком.
Артеріальний тиск підвищується. У хворих з'являються швидка стомлюваність, дратівливість, безсоння, періодичний головний біль (переважно у лобно-скроневій ділянці), пітливість. Діти скаржаться на біль у ділянці серця - періодичний, короткочасний, переважно колючого характеру. Біль виникає під час емоційного напруження або після фізичного навантаження.
Спостерігаються порушення пам'яті. У деяких дітей тиск підвищується тільки після фізичного та емоційного перенапруження.
Вегетативно-судинна дистонія за гіпотензивним типом буває у 4- 10% дітей. Артеріальний тиск знижується. У хворих з'являються слабкість, підвищена стомлюваність, в'ялість, запаморочення, сонливість удень та безсоння вночі, схильність до непритомності, похолодання кінцівок. Головний біль (подекуди єдине, на що скаржиться дитина) виникає звичайно після сну (особливо денного) або фізичної та розумової праці. Тупий, стягуючий або пульсуючий головний біль охоплює найчастіше лобно-скроневу або лобно-тім'яну ділянку. Появі головного болю сприяють різке коливання атмосферного тиску, переїдання, тривале перебування у вертикальному положенні. При вегетативно-судинній дистонії за гіпотензивним типом артеріальний тиск нестійкий, має тенденцію до зниження. Гіпотензивний стан може перейти в гіпертензивний, однак частіше це спостерігається
Loading...

 
 

Цікаве