WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вітряна віспа. Народні методи лікування - Реферат

Вітряна віспа. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Вітряна віспа. Народні методи лікування
?
Вітряна віспа - гостра інфекційна хвороба, що супроводжується появою висипки у вигляді червоних плям, які швидко перетворюються на невеликі пухирці і підсихають головним чином без нагноєння.
Збудник захворювання - вірус, який поширюється повітряно-крапельним шляхом на відносно далекі відстані (звідси й назва хвороби). Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з останніх днів інкубаційного періоду і до 9-ї доби з моменту появи висипки.
Вхідними воротами інфекції є верхні дихальні шляхи.
Вірус розмножується в епітелії слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, а потім з кров'ю розноситься по всьому організму, уражаючи переважно шкіру.
Поза організмом людини вірус швидко гине, тому дезінфекцію речей хворого та приміщення, де він перебував, не проводять.
Хворіють переважно діти віком 1-4 роки, інколи - після 10 років та дорослі.
Інкубаційний період в середньому триває 14 діб.
Висипка у вигляді пухирців з'являється одразу на різних ділянках тіла на відміну від натуральної віспи, коли уражується спочатку шкіра обличчя, а потім тулуба та кінцівок (мал. 1). Період висипання триває 3 - 5 діб, тому одночасно можна побачити свіжі пухирці та кірочки.
За день до появи висипки дитина може скаржитися на головний біль та загальне нездужання. Температура тіла підвищується. Пухирці звичайно сильно сверблять. Нова висипка супроводжується підвищенням температури тіла. Плями протягом кількох годин перетворюються на пухирці. Іноді на верхівці окремих пухирців спостерігається втиснення по центру (дуже характерне для натуральної віспи). Пухирці звичайно підсихають без нагноєння через 2 - 3 доби. Окремі пухирці можуть нагноюватися внаслідок вторинної інфекції. На місці пухирців утворюються бурі кірочки, що відпадають через 1-3 тиж. При гангренозній формі на місці пухирців з'являються некрози, що перетворюються згодом на виразки.
Віспа може ускладнитися захворюваннями нервової системи (енцефаліт, неврит зорового нерва), шкіри та слизових оболонок, пневмонією.
Призначають постільний режим протягом усього періоду висипання.
При вітряній віспі треба особливо ретельно доглядати за шкірою. Хоча на обличчі є висип, дитину треба умивати. Шкіру обличчя протирати змоченою у воді ватою обережно, щоб не зірвати пухирці та кірочки. Корисно обмивати шкіру настоєм квіткових кошиків нагідок лікарських: 20 г залити 400 мл окропу, настояти 3 год, процідити.
Мал. 1. Хвора на вітряну віспу
Настоянкою свіжих плодів софори японської (10 г на 100 мл 50 % спирту етилового, настояти 7 діб) протирати шкіру після проривання пухирців. Перед використанням змішати з перевареною водою у пропорції 1:1.
Треба також протирати шкірні складки, після чого їх змащувати перевареною олією (соняшниковою, кукурудзяною).
Пухирці та кірочки змащують звіробійною олією після примочок з відвару трави кропиви дводомної (1 столову ложку залити 200 мл окропу, витримати на водяній бані 20 хв, процідити).
Теплі ванни рекомендують приймати після утворення кірочок, коли висипання вже припинилося і свіжих пухирців більше немає. Після них зменшується свербіння. Для приготування ванн беруть порівну листки горіха волоського, траву череди трироздільної, ромашки лікарської, підмаренника справжнього. 100 г суміші заливають 5 л води, кип'ятять 10 хв на малому вогні, проціджують і додають до ванни.
Добре заспокоюють свербіння крохмальні ванни.
У разі підвищення температури тіла у хворих пересихають губи, а в куточках рота утворюються болючі тріщини. Через це дитині важко відкрити рот, а солона та тверда їжа подразнює тріщини й заважає їх гоєнню. Тріщини треба присипати порошком квіток дивини скіпетровидної, попередньо змазавши їх морквяним соком. Свого часу Авіценна пропонував тріщини на губах змащувати гусячим жиром.
Висипка може поширюватися і на слизову оболонку порожнини рота. У цьому разі малюка треба часто поїти з ложечки перевареною водою. Діти старшого віку полощуть ротову порожнину настоєм трави шавлії лікарської: 4 чайні ложки залити 400 мл окропу, настояти 30 хв, процідити. Полоскати 3 - 4 рази на день.
Для полоскання готують також настій такої суміші:
Трава шавлії лікарської - 40 г
Листки евкаліпту кулястого - 40 г
Трава чебрецю звичайного - 40 г
Три столові ложки суміші залити 500 мл води, витримати 15 хв на водяній бані, процідити гарячим. Полоскати 4 - 5 разів на день.
У дітей під час віспи іноді з'являються слизисті або гнійні виділення з носа, які подразнюють шкіру верхньої губи та під носом. Дитині боляче витирати ніс, шкіра злущується, на ній з'являються тріщини, а це сприяє проникненню інфекції. Рекомендують змазувати носову порожнину настоєм трави шавлії лікарської: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти 30 хв, процідити. Просоченою відваром турун-дою видаляти кірочки.
Якщо висока температура тіла, робити оцтові обтирання, заспокійливі обгортання. На дитину надягати вологу сорочку, намочену у відварі вівсяної соломи. Тримати до 1 год.
Як протизапальний та жарознижувальний засіб рекомендують таку суміш:
Суцвіття з приквітками липи серцелистої -10 г
Плоди малини звичайної - 10 г
Трава гадючника в'язолистого -10 г
Кора верби білої - 10 г
Плоди ганусу звичайного - 20 г
Столову ложку суміші залити 300 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 1 год у закритому посуді. Пити протягом дня ковтками.
У разі розвитку гнійних ускладнень призначають настоянку (1:5) на 40 % спирті етиловому з свіжих бруньок тополі чорної та берези бородавчастої, взятих порівну. Настоювати 2 тиж. Приймати по 10 - 20 крапель на ложці води 3 - 4 рази на день за 20 хв перед їдою.
Дітям молодшого віку готують відвар бруньок: 1 столову ложку залити 200 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 4 год. Приймати по 1 -2 чайні ложки 3 - 4 рази на день за 20 хв перед їдою.
У гострий період хвороби у дітей іноді спостерігаються блювання, пронос. Вони відмовляються від їжі. В цьому разі треба давати дитині якомога більше журавлино-вого морсу, гранатового соку, вівсяного та ячмінного відварів. Давати рідку або напіврідку їжу (слизисті відвари, овочеві перетерті супи, каші, кисіль, молоко). Вилучити з меню солоні, кислі та гострі страви.
У разі блювання рекомендують настій трави грициків звичайних: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти 2 год. Приймати по 1-2 столові ложки 3 - 4 рази на день.
Постільний режим зберігати протягом тижня, навіть за нормальної температури тіла. Під час догляду за хворою дитиною особливу увагу слід звертати на чистоту рук, постелі та білизни дитини. З метою запобігання розчухуванню та занесенню інфекції маленьким дітям бинтують кисті.
Якщо у дівчаток уражена слизова оболонка статевих органів, рекомендують щоденно робити сидячі ванни і підмиватисявідваром кори дуба звичайного та трави ромашки лікарської. Між статевими губами закладати марлеві прокладки з шипшиновою або обліпиховою олією.
Дитину постійно слід займати іграми, читанням, малюванням - це відволікає її від свербіння, яким завжди супроводжується захворювання.
Дитину потрібно ізолювати від інших дітей на 10 діб від моменту появи висипки.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве