WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вовчак червоний системний. Народні методи лікування - Реферат

Вовчак червоний системний. Народні методи лікування - Реферат

звичайного, софори японської та трави рути запашної у співвідношенні 2:2:1. 20 г суміші залити 400 мл води, уварити до 1/3 від початкового об'єму на малому вогні. Давати по 1/2 - 1 чайній ложці 3 рази на день.
При червоному вовчаку призначають такі суміші (їх використовують по черзі):
1. Трава шавлії лікарської - 20 г
Листки горіха волоського - 20 г
Трава чистотілу великого - 30 г
Плоди софори японської - 30 г
Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, настояти 3 год. Приймати по 30 - 50 мл до 5 разів на день протягом місяця.
2. Корені цикорію дикого - 40 г
Недозрілі плоди горіха волоського - 30 г
Листки пасльону солодко-гіркого - 20 г
Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, кип'ятити 1 хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Приймати по 1 чайній- 1 столовій ложці 3 рази на день протягом місяця. Після десятиденної перерви у разі потреби курс лікування можна повторити.
Заспокійливо діють препарати валеріани лікарської. Чайну ложку кореневища з коренями залити 200 мл окропу, настояти б год, процідити. Приймати по 1 чайній - 1 столовій ложці 4 рази на день. Настоянку валеріани лікарської (аптечний препарат) дають дітям старшого віку по 20 - 30 крапель 3 рази на день.
Лікувати хворих на червоний вовчак треба комплексно, з урахуванням проявів недуги (переважне ураження серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, нирок тощо).
Полегшує перебіг захворювання активне місцеве лікування рослинними препаратами.
У початковій стадії хвороби до уражених ділянок прикладають компреси з соку трави й кореня чистотілу звичайного; використовують сік алое деревовидного (компреси накладають на 3 год 2 рази на день); настоянку кореня ехінацеї пурпурової (аптечний препарат), розведену водою у співвідношенні 1:1.
Компреси з настоянкою плодів софори японської (1:5) на 40 % спирті етиловому зменшують почервоніння вузлів та сприяють загоєнню.
Корисні компреси з відвару квіткових кошиків арніки гірської: 5 г залити 200 мл окропу, кип'ятити 15 хв на малому вогні, процідити.
Уражені вовчаком ділянки промивають відваром трави хвощу польового та полину гіркого (30 г суміші на 250 мл окропу), після чого присипають порошком чистої глини. Спочатку процедуру проводять щодня, а потім через 3 доби.
Для змазування уражених ділянок шкіри використовують обліпихову олію (аптечний препарат). Всередину дають по 1/2 -1 чайній ложці 2 рази на день.
Ефективна також мазь із маточкового молочка (2 - 3 г) та меду (150 г). Через З міс вогнища ураження значно зменшуються, майже до повного загоєння.
Добре зарекомендувала себе мазь із суміші коренів солодки голої, шоломниці байкальської та трави череди трироздільної, взятих порівну. До спорошкованої суміші додати ялицеву олію у співвідношенні 1:10. Витримати на водяній бані 15 хв, охолодити.
Для лікування вовчака червоного використовують 20 % прополісну мазь. У емальованій каструлі розплавити 100 г вазеліну або здору, довести до кипіння. Зняти з вогню і охолодити до температури 60 - 70 °С. Додати 20 г порошку прополісу. Суміш нагріти до температури 80 °С, безперервно помішуючи, витримати в такому режимі протягом 10 хв. Потім профільтрувати через марлю і охолодити. Наносити на місця ураження під пов'язку. Курс лікування триває до 3 тиж. Шкіра стає гладенькою, не злущується.
Користуються також маззю з суміші бджолиного воску та вершкового масла, готують мазь із 10 % спиртового екстракту хвої туї західної (20 г) та здору (100 г).
У народній медицині для лікування вовчаку застосовують жовту глину. її замішують на відварі трави хвощу польового. Рідку кашку накладають на уражені ділянки шкіри. Одночасно приймають по 50 крапель соку трави фіалки триколірної 3 рази на день.
Під час догляду за хворою дитиною треба забезпечити їй сприятливі психологічні умови, неухильно стежити за виконанням лікарських призначень. Оберігати дитину від емоційного напруження, потрясінь.
Важливо стежити за станом шкіри та слизових оболонок, аби не допустити виникнення місцевого запального процесу (фурункули, нагноєння тощо).
У разі поширення патологічного процесу на інші органи та системи треба проконсультуватися у лікаря і вжити відповідних заходів. Дуже важливо постійно проводити симптоматичне лікування. Великої уваги слід надавати загальнозміцнювальним заходам.
Діти повинні перебувати під диспансерним наглядом.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве