WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вульвіт. Народні методи лікування - Реферат

Вульвіт. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Вульвіт. Народні методи лікування
Вульвіт - запалення зовнішніх статевих органів.
Виникає внаслідок дії механічних, термічних, хімічних подразників, глистів (гостриків), інфекцій. Нерідко розвивається при цукровому діабеті, сечостатевих нори-цях.
Гострий вульвіт починається з відчуття печіння, що посилюється під час сечовипускання, ходьби. З часом з'являється свербіж. Слизова оболонка червоніє та набрякає, вкривається гнійно-фіброзним нальотом. Часто збільшуються пахові лімфатичні вузли. Іноді з'являється біль в ділянці піхви, в низу живота, у крижово-поперековій ділянці.
У хронічній стадії біль стихає. З'являються гноєподібні виділення із статевих шляхів. У разі хронічного перебігу хвороби спостерігаються свербіж та печіння в ділянці піхви й зовнішніх статевих органів. Слизова оболонка червоніє (плямами), внутрішня поверхня малих статевих губ шорстка, статеві губи набрякають. З'являється мокнуча екзема.
Вульвовагініт нерідко спостерігається у дівчаток. З'являються свербіж, надмірні виділення, що швидко набувають гнійного характеру. Іноді бувають садна з нальотом у вигляді плівки. Нерідко спостерігається склеювання статевих губ. Перебіг хвороби тривалий. Вульвовагініт може розвиватися як ускладнення дифтерії, скарлатини, кору.
Нерідко у маленьких дівчаток з'являються виділення з піхви внаслідок того, що глисти (гострики) заповзають туди з прямої кишки через відхідниковий отвір та спричинюють запалення її слизової оболонки. В такому разі треба лікувати й глистяну інвазію.
Трихомонадний вульвовагініт спостерігається у будь-якому віці, але найчастіше у дітей перших місяців життя. Джерелом інфекції є мати, хвора на трихомоноз. Трихомонадний вульвовагініт у дівчаток має гострий перебіг. З'являються значні рідкі гнійні, пінисті виділення з піхви.
Лікування хворих на вульвовагініт комплексне.
Рекомендують приймати вітамін А, сухі дріжджі (по 1 -2 чайні ложки). До дієти включати моркву, червоний солодкий перець, зелену цибулю, плоди шипшини, обліпихи, часник, редьку, вишні, калину.
У гостру стадію призначають постільний режим.
Як протизапальний та антимікробний засіб, а також такий, що зміцнює стінку судин, рекомендують такі суміші:
1. Кора верби білої - 10 г
Бруньки берези бородавчастої - 10 г
Трава зайцегуба п'янкого - 20 г
Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, кип'ятити 5 хв на малому вогні, настояти 20 хв, процідити. Приймати по 30 - 100 мл 3 рази на день протягом 1 - 2 міс. Доза залежить від віку дитини.
2. Трава шавлії лікарської -10 г
Трава зайцегуба п'янкого - 10 г
Квіткові кошики нагідок лікарських - 10 г
Трава кропиви дводомної - 10 г
Трава звіробою звичайного -10 г
Трава деревію звичайного - 20 г
Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, настояти 2 год, процідити. Приймати по 30 - 100 мл 3 рази на день протягом 1-2 міс.
Дітям старшого віку до стихання гострих проявів призначають 10 % настоянку на 40 % спирті етиловому бруньок тополі чорної та берези бородавчастої. Дають по 10 - 20 крапель з водою 3 рази на день.
Для обмивання та примочок на уражені ділянки використовують такі засоби: 1. Квіткові кошики
ромашки лікарської - 30 г
Суцвіття з приквітками
липи серцелистої - 20 г
Чотири столові ложки суміші залити 200 мл окропу, настояти 15 - 20 хв, процідити. Процедуру повторювати кілька разів на день.
2. Відвар кореневища перстачу прямостоячого: 1 столову ложку подрібненого кореневища залити 300 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 7 хв на малому вогні, процідити.
Для примочок та обмивання рекомендують також відвар листків або кори крушини ламкої: 1 столову ложку залити 200 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні, процідити. Добре діє відвар кореня щавлю кінського: 1 столову ложку залити 200 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні, процідити.
Після промивання зовнішні статеві органи обережно осушують і обробляють маззю каланхое чи прополісу, обліпиховою олією.
Болезаспокійливу, протизапальну дію справляє мазь "Апілак" (3 %).
При білях, гнійних виділеннях із піхви, печінні та болю рекомендують обережно робити спринцювання екстрактом кореневища бадану товстолистого: 30 г залити 300 мл окропу, уварити до 1/2 від початкового об'єму на малому вогні, процідити. З екстракту готують розчин для спринцювання (1 столову ложку екстракту на 500 мл теплої перевареної води). Спринцювати не більше ніж 3 дні.
Для спринцювання використовують також відвар кореневища перстачу прямостоячого: 1 столову ложку залити 300 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні, додати 200 мл перевареної води, процідити.
При гнійних ранах промежини та піхви готують таку суміш:
Трава хвощу польового - 10 г
Трава деревію звичайного -10 г
Трава звіробою звичайного -10 г
Трава сухоцвіту багнового - 10 г
Дві столові ложки суміші залити 500 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 20 хв. Для промивання, компресів та тампонів.
Для піхвових тампонів беруть по 50 г квіткових кошиків ромашки лікарської, трави буркуну лікарського та листків алтеї лікарської. Дві столові ложки суміші залити 100 мл води, довести до кипіння, настояти 20 хв. Теплу суміш загорнути у марлю і ввести в піхву на ніч.
Стимулює процеси гоєння, тамує біль обліиихова олія. Тампони з олією вводять на 8-10 год після обмивання або спринцювання. Курс лікування триває 1 - 2 тиж.
Для зменшення свербіння роблять сидячі ванни з відвару кори дуба звичайного. 40 г кори залити 700 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні, відразу процідити та додати відвар до ванни. Температура води у ванні - 34 - 32 °С, тривалість ванни - 10 хв.
У гостру стадію приймають сидячі ванни температури 27 - 32 °С з відвару трави ромашки лікарської тривалістю 10 - 15 хв, у хронічну - температури 38 - 39 °С по 15 - 20 хв. Для ванн використовують відвар квіток акації білої, листків бобівника трилистого, підбілу звичайного, трави звіробою звичайного, фіалки триколірної, взятих порівну. 50 г суміші залити 1 л окропу, кип'ятити 15 хв на малому вогні, процідити і додати до ванни.
На ніч рекомендують робити збуджувальне обгортання живота (компрес на живіт) протягом 3 - 4 тиж.
Обов'язково треба 3-4 рази на день обмивати зовнішні статеві органи перевареною водою температури 36 - 37 °С або наведеними вище засобами. Після туалету зовнішні статеві органи обробляти обліпиховою олією або 40 % маззю каланхое (аптечний препарат).
Якщо причиною хвороби є стафілококова інфекція, призначають спринцювання 1% розчином хлорофіліпту (аптечний препарат з листків евкаліпту), який розводять розчином кухонної солі у співвідношенні 1:100.
При трихомонадному кольпіті ватним тампоном, змоченим чебрецевим або липовим медом, змазують шийку матки, піхву та зовнішні статеві органи, після чого у піхву вводятьтампони з медом. Кількість виділень з піхви зменшується, в них не виявляють трихомонад, зникає свербіж. Курс лікування - 8-10 процедур. Використовують кашку часнику (який не перезимував). Кашку з 2 -3 зубчиків кладуть у марлю, зав'язують і вводять до піхви на 4 -б год. Після цього роблять спринцювання відваром кореня родовика лікарського: 1 чайну ложку залити 200 мл води, кип'ятити 20 хв на малому вогні, процідити гарячим. Відвар розвести водою до 500 мл. Спринцювати обережно. Процедури робити уранці та ввечері. Призначають дівчатам старшого віку.
Для профілактики захворювання важливо бути охайними, щоденно купатися, ретельно обмиваючи статеві органи.
Слід зміцнювати реактивність організму, адже через часті інфекційні захворювання, порушення обміну речовин (ожиріння, алергічні реакції тощо), наявність глистів мікрофлора, що вегетує у піхві, стає патогенною і сприяє виникненню запального процесу. Для підвищення опірності організму треба проводити санацію інфекційних вогнищ, загартовувати організм.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве