WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гельмінтоз. Народні методи лікування - Реферат

Гельмінтоз. Народні методи лікування - Реферат

кишечнику та вийти.
Другий спосіб. Протягом 2 діб дотримують такої самої дієти, як і у разі застосування першого способу. На 3-тю добу дають дитині оселедець з цибулею та пшеничним хлібом. На 4-ту - висушене на повітрі (несмажене) насіння гарбуза звичайного (із сіро-зеленою шкірочкою). Його розтирають невеликими порціями у череп'яній посудині, підливаючи потроху воду, щоб вийшла рідина, схожа на молоко (дітям віком 3-4 років - 150 г насіння, 5 -6 років - 200 г, 10 років і більше - 400 г). До цієї рідини додають сік ягід брусниці. О 7-й годині треба натще з'їсти половину такої "кашки", о 8-й - другу половину. О 10-й прийняти 1-2 столові ложки рицинової олії. За потреби через 2 доби процедуру можна повторити. На ніч роблять збуджувальні обгортання живота. їх рекомендують робити також протягом 7 діб після того, як глисти вийдуть.
Кореневища папороті чоловічої використовують при стьожкових глистах (солітер), бичачому або свинячому і карликовому ціп'яку. За 1-2 доби до лікування призначають поживну, але таку, що легко засвоюється, бідну на жири їжу (черствий білий хліб, сухарі, ячмінну кашу, свіже й кисле молоко, кисломолочний сир, варену свіжу рибу, киселі, чай). Напередодні лікування на вечерю дають лише чай з сухарями, перед сном - шматок оселедця з цибулею. Вранці натще через кожні 2 хв протягом години приймають 30 таких пілюль: 2 г порошку кореневища папороті чоловічої змішати з 2 мл ефірної настоянки кореневища її. Одержану масу розділити на 30 порцій. Можна використати й відвар кореневища: 10 г залити 200 мл води, уварити до 100 мл на малому вогні, процідити, додати меду. На відварі замісити тісто й розділити на 10 пілюль. Прийняти протягом 1 год. Через 30 хв після вживання останньої порції дають сольовий проносний засіб (до 30 г). За появи позиву до дефекації - посадити дитину на горщик з гарячим молоком, попросити натужитися. Витягати гельмінта не слід, бо може залишитися головка. Процедури робити тільки дітям старшого віку у разі крайньої потреби.
Протипоказання до лікування препаратами чоловічої папороті: виразкова хвороба шлунка, гострі шлунково-кишкові захворювання, ураження печінки та нирок.
При солітерах рекомендують таку суміш:
Листки м'яти перцевої - 20 г
Суцвіття пижма звичайного - 20 г
Кора крушини ламкої - 20 г
Трава полину гіркого - 20 г
Кореневище з коренями валеріани лікарської - 20 г
Насіння моркви дикої - 30 г
Дві столові ложки суміші заварити, як чай, у склянці окропу. Приймати по 1/2 - 1 склянці вранці та ввечері 3 доби поспіль.
Для вигнання солітера використовують також відвар кори граната: 30 г залити 400 мл води, настояти 6 год, уварити до 1/2 від початкового об'єму на малому вогні. Поступово протягом 1 год випити відвар уранці натще. Через 2 - 3 год прийняти сольове проносне (від 15 до 30 г) або 1-2 столові ложки рицинової олії.
Кора граната звичайного - сильний глистогінний засіб, особливо при солітері. Використовують замість папороті чоловічої, якщо вона протипоказана. Препарати кори граната можна використовувати для лікування дітей віком до 10 років.
Лікування глистяної інвазії ефективне лише тоді, коли поєднується з санітарно-гігієнічними заходами і правильним доглядом.
При гостриках дітей уночі турбує свербіння навколо відхідника. Це зумовлено тим, що самка виповзає з прямої кишки і відкладає яйця у складці біля відхідника. Чухаючись, діти заносять брудними пальцями яйця гостриків у рот, внаслідок чого відбувається самозараження. А тому особливо ретельно треба стежити за чистотою рук.
Після туалету і перед їдою дитина повинна мити руки з милом. Нігті слід коротко обстригати. Під час лікування дитину треба класти спати у трусиках з резинкою. їх слід щодня міняти, прати і прасувати. Уранці та ввечері дитину потрібно підмивати. Раз на 2 - 3 доби міняти постіль.
Особливо обережним треба бути з випорожненнями хворого. Не можна забруднювати ними грунт, використовувати замість туалету город. У квартирі щоденно слід проводити вологе прибирання, стежити за чистотою усіх предметів догляду та іграшок. Випорожнення треба ретельно знезаражувати 50 % розчином хлорного вапна.
Коли не відомо, які саме глисти у дитини, з ними боротися можна такими засобами:
1) їсти якомога більше сирої моркви, пити морквяний сік (додаючи жир);
2) давати настій березових бруньок, які не лише сприяють вигнанню глистів, але й зміцнюють організм. Чайну ложку бруньок залити 200 мл окропу, настояти 4 год. Приймати по 1/3- 1/2 склянки 2 рази на день протягом тижня;
3) пити сік стиглої дині - до 200 мл натще, за умови, що вони вирощені без застосування отрутохімікатів (інакше може бути сильне отруєння).
Зберігся старовинний рецепт, яким користувалися в народі для вигнання глистів у дітей. Листки персика варили в розчині оцтової кислоти, настої м'яти перцевої та галунів. Суміш прикладали до пупка.
За наявності глистів у дитини не завжди виникають певні скарги. Тому у разі необгрунтованих порушень функції травлення, схудненні слід ретельно обстежити дитину. Глистяна інвазія призводить до порушення фізичного та розумового розвитку, затримки росту та статевого дозрівання, анемії, розладів пам'яті тощо. З урахуванням цього хвору дитину треба пролікувати, а заразом -і всіх членів сім'ї.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве