WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Герпес. Народні методи лікування - Реферат

Герпес. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Герпес. Народні методи лікування
Герпес - простий пухирцевий лишай.
Здається, не знайдеться жодної людини, у якої ніколи не з'являлися б на губах, навколо губ або носа маленькі (з просяне зерно) пухирці, наповнені прозорим вмістом. Це і є герпес (у перекладі з латинської мови означає "простий лишай").
Захворювання зумовлюється вірусом, причому одним з найпоширеніших. Тільки в перші 6 - 8 міс життя організм звичайно не уражується герпесом.
Інфікування відбувається в перші 3 роки життя дитини через ушкоджену шкіру та слизові оболонки. Після інфікування вірус герпесу зберігається в організмі протягом усього життя.
Первинний герпес проявляється запаленням слизової оболонки рота. Утворюються болючі пухирці, що швидко лопаються. Виникають ерозії, вкриті жовтувато-сірою плівкою. Може підвищуватися температура тіла.
Поява пухирців супроводжується свербінням, печінням. Через 3 - 4 доби вміст пухирців стає каламутним, вони висихають, утворюючи жовтувату кірку. Через 6 - 8 діб кірка відпадає.
Пухирці найчастіше локалізуються на обличчі, зокрема на губах, носі, а також на слизовій оболонці ротової порожнини, на статевих органах. Іноді вірус уражає рогівку і може спричинити ослаблення зору. Пухирці звичайно розташовуються групами.
Унікальна особливість простого герпесу полягає в тому, що, потрапивши в організм, збудник інфекції залишається в ньому тривалий час та у неактивному стані міститься в нервових регіонарних гангліях (місцевих нервових вузлах). Час від часу хвороба загострюється (від 1 разу на кілька років до 1 разу на рік, а то і щомісяця). Звичайно повторна герпетична висипка виникає в той період, коли захисні сили організму ослаблені - після травми, інтоксикації, при сильній перевтомі, під час або після грипу, пневмонії, гострого респіраторного вірусного захворювання тощо.
Вірус може гематогенно поширюватися в організмі. Генералізована інфекція перебігає в дуже тяжкій формі.
Ураження центральної нервової системи клінічно проявляється симптомами енцефаліту, менінгіту. Ураження органів дихання проявляється дихальною недостатністю. Може розвинутися герпетичний гепатит, увеїт.
Лікування генералізованих форм має бути комплексним та проводитися в лікарні. В домашніх умовах лікують лише місцеві прояви герпетичної інфекції.
При появі герпетичної висипки використовують таку суміш:
Трава самосилу гайового - 40 г Листки шавлії лікарської - 30 г Листки омели ,білої - 30 г
5 г суміші залити 300 мл окропу, кип'ятити 1 хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити. Відваром змочувати губи, а потім змазувати їх маслиновою олією. Всередину приймати по 15 - 40 мл відвару 5 - 6 разів на день.
При герпетичному стоматиті рекомендують взяти по 30 г трави герані Роберта та звіробою звичайного. Суміш залити 1 л окропу, настояти 15 хв, процідити. Використовувати теплий настій для зрошення ротової порожнини кілька разів на день. Для змазування пухирців використовують сік каланхое пірчастого, сік чистотілу звичайного, настій трави фіалки запашної (5 г на 100 мл окропу), 5% розчин прополісу, відвар кори дуба звичайного, настій трави рути запашної на оцті або суміш попелу кори верби білої з оцтом.
У період згасання хвороби використовують мазі:
1) 50 г свіжих листків лопуха великого та 30 г трави фіалки триколірної залити 0,5 л маслинової олії. На водяній бані довести до кипіння, настояти 1 год, процідити;
2) 10 г соку чистотілу звичайного змішати з 40 г вазеліну, витримати на водяній бані 15 хв. Для приготування мазі замість соку можна брати порошок трави чистотілу звичайного з вазеліном у співвідношенні 1:1.
Слизову оболонку рота змазують обліпиховою або шипшиновою олією.
Як присипку після проривання пухирців використовують порошок трави пасльону чорного або кореня солодкії голої.
Пов'язка з настоєм трави ожини сизої запобігає поширенню герпесу (10 г залити 100 мл окропу, кип'ятити 5 хв на малому вогні, процідити).
У народній медицині як засіб від шкірних недуг, в тому числі й герпесу, використовують траву чистотілу звичайного. Свіжим соком рослини двічі-тричі на день змазують уражені ділянки. Іноді беруть міцний відвар, хоча вважають, що останній не такий ефективний. Відомі й інші рецепти. На Волині, наприклад, склянку соку чистотілу розмішують з білком свіжого курячого яйця і додають 2 столові ложки подрібнених плодів пасльону чорного. Застосовують для примочок.
На Волині та Прикарпатті подрібнену траву очитку їдкого прикладають до уражених лишаєм ділянок. На Поділлі герпес лікують маззю, приготованою з подрібнених волоських горіхів і сметани.
Для підвищення імунітету, нормалізації функцій залоз внутрішньої секреції призначають настоянку заманихи високої, женьшеню або екстракт елеутерокока (аптечні препарати) - по 2 краплі на кожний рік життя дитини 2 рази на день протягом 2 тиж.
У разі схильності до герпесу народні лікарі Болгарії з метою профілактики його, особливо навесні, призначають таку суміш:
Листки горіха волоського - 10 г
Трава маренки запашної - 20 г
Суцвіття з приквітками липи серцелистої - 30 г
Десертну ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 1 год у закритому посуді, процідити. Приймати по 20 - 50 мл 2 рази на день.
Для профілактики рецидивів герпесу головним є посилення захисних сил організму дитини шляхом загартовування, занять фізкультурою і спортом, дотримання правил особистої гігієни та раціонального харчування. Дієта має бути повноцінною, переважно рослинного походження, з великим вмістом вітамінів, зокрема А, С, групи В. Лише за цих умов лікування дає позитивні наслідки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед имедолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
Loading...

 
 

Цікаве