WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Диспепсія. Народні методи лікування - Реферат

Диспепсія. Народні методи лікування - Реферат

дають чайними ложками.
При диспепсії використовують суміш такого складу: Трава шавлії лікарської - 20 г
Трава м'яти перцевої - 20 г
Трава чебрецю звичайного - 20 г
Кореневища з коренями дягелю лікарського - 20 г
Кореневища аїру тростинового - 20 г
Слань ісландського моху - 20 г
Суміш спорошкувати. Вживати по 0,5 чайної ложки 3 рази на день, запиваючи водою. Призначають дітям віком після 7 років.
Дітям, що старші за 10 років, при диспепсії дають комбіновану настоянку (1:5) на 40 % етиловому спирті:
Настоянка тирличу жовтого - 10 мл
Настоянка полину гіркого - 20 мл
Настоянка м'яти перцевої - 10 мл
Змішати. Приймати по 10 - 20 крапель з 40 мл води 3 рази на день перед їдою. Токсична диспепсія - найнебезпечніша хвороба з групи гострих розладів травлення у дітей раннього віку.
Починається хвороба гостро. Температура тіла підвищується до 38 - 39 °С. З перших годин недуги з'являються ознаки інтоксикації.Порушується загальний стан дитини, спостерігаються часте, іноді нестримне блювання, постійна нудота, часті водянисті випорожнення (до 20 - 24 разів на добу). Спочатку колір випорожнень зелено-жовтий, але з часом вони стають водянистими. Шкіра бліда, поступово внаслідок зневоднення вона втрачає тургор, стає в'ялою. Риси обличчя загострюються, дитина швидко худне. Не спить, кричить, відмовляється від їжі. З часом погіршується серцева діяльність, знижується артеріальний тиск, з'являються частий пульс, судоми; малюк може знепритомніти. Кількість сечі зменшується, вона темного кольору, може містити білок, лейкоцити. Розвивається зневоднення організму.
Обличчя стає маскоподібним, ніс загострюється, очі западають. Дитина перебуває у стані повної прострації (знемоги). Цьому передує період збудження, під час якого виникають тонічні та клонічні судоми.
Досить характерною є поза фехтувальника: можна надати будь-якого положення рукам дитини, і вона довго зберігатиме його, хоча воно незручне.
Опірність організму дитини при токсичній диспепсії різко зменшується, виникають гнійні запальні процеси середнього вуха, ниркових мисок, легенів. Особливо часто спостерігаються гнійний отит, пневмонія.
Лікування токсичної диспепсії проводиться лише в стаціонарі. Важливе значення при диспепсії має догляд за хворою дитиною.
Насамперед треба зігріти малюка, бо внаслідок блювання та частого випорожнення втрачається багато тепла, а енергія за рахунок їжі не поповнюється, серцева діяльність знижується. Дитину слід обкласти грілками, але не перегрівати, бо це погіршить її стан.
При токсичній диспепсії важливо проводити дезінтоксикацію організму, призначаючи водну дієту. Дають по 2 -3 чайні ложки перевареної води через 10-15 хв. Якщо через блювання вводити рідину через рот неможливо, її уводять у клізмах. Добова кількість рідини залежить від віку і ступеня зневоднення.
У разі зменшення інтоксикації (свідомість ясна, змінився колір шкіри, припинилося блювання) дитині можна давати кислі суміші: молочну сироватку з рисовим відваром, потім густий рисовий відвар, рідку гречану, потім манну кашу.
У разі задовільного загального стану дитини і нормальних випорожнень на 2-му тижні лікування вводять овочеві протерті супи і пюре, сир, перемелене м'ясо, якщо дитина отримувала їх до захворювання, печені яблука.
На ніч накладати збуджувальне обгортання живота.
Для запобігання ускладненням з боку органів дихання, особливо пневмонії, дитину потрібно часто перевертати з одного боку на другий, періодично брати на руки. Постійно провітрювати приміщення, теплої пори року виносити дитину на свіже повітря (але не перегрівати на сонці).
Ретельно стежити за станом шкіри та слизових оболонок. Не допускати, щоб дитина лежала мокрою. Змазувати риб'ячим жиром або обліпиховою чи звіробійною олією місця, де можуть утворитися пролежні.
Регулярно зволожувати слизову оболонку рогової порожнини, давати пити лише переварену воду, промивати та полоскати рот.
Очі промивати кілька разів на добу перевареною водою або настоєм крайових квіток волошки синьої (5 г на 100 мл окропу).
Правильне виховання, загартовування дитини з раннього віку - запорука профілактики кишкових захворювань, зокрема диспепсії.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
Loading...

 
 

Цікаве