WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Короста. Народні методи лікування - Реферат

Короста. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Короста. Народні методи лікування
?
Короста - заразне захворювання шкіри, зумовлене коростяними кліщами. Кліщі живуть у поверхневому шарі шкіри (епідермісі), у якому вони роблять ходи, де самки відкладають яйця.
Інкубаційний період триває 10-12 діб.
Зараження відбувається під час прямого контакту з хворою людиною або через одяг, постіль. Улюбленим місцем кліщів є складки між пальцями, ліктьові та колінні ямки, куприк. Ходи можна виявити на шиї, обличчі, у волосяній частині голови, але особливо часто уражуються долоні та підошви.
На шкірі утворюються струпи, вузлики, кірки та водянисті пухирці. Коростяна висипка супроводжується сильним свербінням шкіри, особливо вночі. Свербіння спричинює розчухування. Короста нерідко ускладнюється піодермією (гнійним запаленням шкіри), особливо у грудних дітей. У них короста за перебігом нагадує мокнучу екзему. Свербіння буває таким сильним, що хворий не може спати.
Розвитку корости сприяють пошкодження шкіри, неохайність.
При корості в шкіру втирають протипаразитарні, подразні та дезінфікуючі засоби - березовий або сосновий дьоготь. З нього готують мазь (1,5 г дьогтю на 15 г парафіну або вазеліну) та сірчанодьогтярне мило (знищують коростяних кліщів).
У народі хворого намазують дьогтем, саджають на піч, вкриту соломою, не менш як на 30 хв. Механізм дії такий. Хворий дуже потіє, частина дьогтю всмоктується, частина стікає з потом, а його залишки вбираються білизною. Потім тіло обмивають відваром трави фіалки триколірної або кореневища оману високого (50 г на 1 л води). Процедуру повторюють 2 - 3 доби поспіль.
Під час миття дьогтярним милом коростяні кліщі також гинуть, але повільно.
Ефективна така мазь. Жменю дрібно порізаного кореневища з коренями оману високого варять протягом 15 хв у 5 ложках несолоного смальцю, проціджують гарячим. Змазують уражені коростою ділянки кілька днів. Мазь змивають відваром кореневища оману (50 г на 1 л води).
Для лікування корости використовують настоянку кореневища з коренями чемериці Лобеля (1:120) на 50% спирті етиловому. Настоюють 2 тиж, проціджують. Готують і відвар чемериці (1/2 чайної ложки сировини на 200 мл окропу). Ним змочують уражені коростою ділянки тіла.
Для лікування корости використовують також мазь із кореневища чемериці й плодів дудника лісового. Столову ложку спорошкованого кореневища чемериці змішати з 1 чайною ложкою порошку плодів дудника лісового, додати 4 частини розтопленого смальцю. її втирають у шкіру. Чемериця - радикальний протипаразитарний засіб, але дуже отруйна, тому її препарати призначають лише дітям старшого віку. Треба стежити, аби мазь не потрапила в очі, ніс і рот.
Для натирання й примочок використовують свіжий сік трави рутки лікарської. Швидко вбиває коростяного кліща. Застосовують для лікування дітей будь-якого віку.
Для примочок можна використовувати сік трави чистотілу звичайного, сік або кашку часнику, відвар трави фіалки триколірної (20 г на 200 мл води).
Настоянкою трави з коренем копитняка європейського на оцті (1:5) натирають ділянки, що уражені коростою.
Добре діє також міцна настоянка трави розхідника плющовидного, якою натирають уражені ділянки 2 рази на день.
Протикоростяну дію виявляє гас, розведений олією у співвідношенні 1:1. Використовують для втирання.
З відвару суміші кореневища оману високого, трави веронікилікарської, деревію звичайного, чистотілу звичайного (їх можна брати й окремо) роблять ванни. Температура води - 40 °С. Тривалість ванни - до 15 хв. Розм'якшується поверхневий шар шкіри та відкриваються коростяні ходи. Після ванни втирають згадані вище препарати.
Добрі наслідки одержують у разі втирання в шкіру 10 % емульсії бензилбензоа-ту. Ватно-марлевим тампоном обробляють уражені ділянки 2 рази на день по 10 хв з перервою 10 хв. Курс лікування триває 2 доби. Перед втиранням дитину купають, що сприяє механічному видаленню з поверхні шкіри личинок коростяного кліща.
У ділянці згинальної поверхні променевозап'ясткових суглобів та між пальцями рук можна помітити характерні коростяні ходи (покручену лінію сіруватого кольору завдовжки 2 - 3 мм). Через лупу можна побачити близько розташовані чорні цятки. Це отвори, крізь які молоді кліщі виходять на поверхню шкіри.
Через сильне свербіння діти розчухують уражені ділянки, що призводить до ускладнень (піодермія, дерматит, лімфаденіт).
У ділянки піодермії настоянки та мазі не втирати, а лише змазувати ними шкіру. У разі чітких проявів піодермії проводити відповідне лікування.
Свербіж може тривати ще деякий час після закінчення лікування корости. У цьому разі призначають засоби проти свербіння, а також препарати, що заспокійливо впливають на нервову систему.
Важливе значення має ретельна дезінфекція одягу, натільної та постільної білизни, їх треба прати, кип'ятити, прасувати гарячою праскою, особливо кишені.
Під час лікування дитини треба ретельно оглянути членів сім'ї та всіх, хто контактував з хворим. Дітям забороняють відвідувати дитячий садок, школу до повного одужання
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
Loading...

 
 

Цікаве