WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікувальна дія лікарських рослин. Народні методи лікування. Народні методи лікування - Реферат

Лікувальна дія лікарських рослин. Народні методи лікування. Народні методи лікування - Реферат

хвощу польового, ласкавця золотистого та ін. Жирні олії, наприклад маслинова, соняшникова, кукурудзяна, також сприяють секреції жовчі, знімають спазм і розріджують власне жовч. Жовчогінні засоби поліпшують процеси травлення, видалення з жовчовивідної системи мікроорганізмів, слизу та піску, сприяють ліквідації застійних та запальних явищ у печінці й жовчному міхурі.
Проносні засоби посилюють перистальтику та секреторну функцію кишечнику, розріджують фекальні маси, прискорюють спорожнення кишечнику. їх призначають при запорі, гострому отруєнні, гельмінтозі. Сольові проносні (натрію сульфат, магнію сульфат, карловарська сіль) рекомендують при харчових отруєннях, коли треба швидко вивести отруту з органів травлення, а також для вигнання глистів. Під їх впливом накопичується вода у кишечнику, вміст його розріджується, перистальтика посилюється й калові масишвидко виводяться. Ефект звичайно настає через 4 - 6 год після прийому. Для прискорення дії сольових проносних їх запивають достатньою кількістю води.
Проносні рослинного походження (порошок та екстракт кореня ревеню, відвар та екстракт кори крушини ламкої, настій листків сени) призначають при запорі. Діючі речовини подразнюють рецептори кишечнику, посилюють його перистальтику, особливо товстої кишки, стимулюючи спорожнення. Проносний ефект настає через 8-10 год, коли у товстій кишці нагромаджується потрібна для послаблення кількість діючих речовин. Жирні олії, прийняті всередину, теж розріджують калові маси та прискорюють їх просування травним каналом. Рицинова олія пом'якшує, а в лужному середовищі тонкої кишки подразнює нервові закінчення та посилює перистальтику. Проносний ефект настає звичайно через 5 - 7 год.
Проносна дія морської капусти пов'язана зі здатністю її набухати та, збільшуючись у об'ємі, подразнювати рецептори слизової оболонки кишечнику. Призначають як легкий проносний засіб при хронічному атонічному запорі.
Для видалення шкідливих продуктів обміну речовин через шкіру використовують потогінні засоби. Популярними потогінними та жарознижувальними засобами справедливо вважаються липовий цвіт, квітки бузини чорної, плоди малини звичайної, трава материнки звичайної, підбілу звичайного, кора верби білої, кореневища оману високого тощо. Внаслідок підвищеного потіння розвантажуються нирки, поліпшується діяльність серця, активізуються кровообіг та обмінні процеси.
В'яжучими називають речовини, які зменшують чутливість до подразнення та проникність тканин. Вони, мов захисним панцирем, укривають певну ділянку слизової оболонки або шкіри. Ослаблення больових відчуттів, місцеве звуження судин, гальмування секреції, а також безпосереднє ущільнення клітинних мембран сприяють зменшенню запальної реакції. Вступаючи в контакт з білковими речовинами мікроорганізмів, в'яжучі речовини негативно впливають "а їх життєдіяльність, що має велике значення під час лікування запалення. В'яжучі речовини містяться в корі дуба звичайного, калини звичайної, вільхи сірої, кореневищах родовика лікарського, перстачу прямостоячого, коренях бадану товстолистого, траві водяного перцю, грициків звичайних, шавлії лікарської, листках мучниці звичайної, насінні щавлю кінського, плодах чорниць та черемхи звичайної. Вони захищають слизову оболонку органів травлення від подразнення, нормалізують випорожнення при проносі, зупиняють кровотечу. їх застосовують тоді, коли треба ущільнити шкіру та слизові оболонки, зменшити діяльність залоз. Ними обробляють свіжі подряпини, рани.
Слизисті речовини, що мають велику в'язкість, знижують чутливість нервових закінчень, прискорюють гоєння запального процесу. Введені всередину, зокрема при отруєнні, вони обволікають слизову оболонку, діють протизапально, головним чином у шлунку та початковому відділі кишечнику, а в подальшому - як легке проносне. Слизисті речовини містять корінь алтеї лікарської, насіння льону звичайного, слань ісландського моху, крохмаль.
Відхаркувальні засоби сприяють видаленню харкотиння (бронхіального секрету) з дихальних шляхів. Препарати приймають як усередину, так і у вигляді інгаляції. Під їх впливом у легенях відбувається утворення та розрідження харкотиння, нагромадження його у великих бронхах і трахеї, звідки воно легше видаляється під час кашлю. Кашель сприяє очищенню дихальних шляхів від продуктів запалення, мікробів тощо, які видаляються разом із слизом.
Але кашель має бути вологим, бо сухий тривалий кашель небезпечний, оскільки може сприяти розвитку емфіземи легенів, порушенню роботи серцево-судинної системи. Харкотиння, яке затрималося в легенях, може нагноїтися та призвести до тяжких ускладнень. Відхаркувальну дію мають препарати трави чебрецю звичайного, коренів солодки голої, синюхи блакитної, первоцвіту весняного, плодів ганусу звичайного та фенхелю звичайного, квіток дивини скіпетровидної, алтеї лікарської, трави деревію звичайного, ромашки лікарської, медунки лікарської, хвощу польового, споришу звичайного, термопсису ланцетовидного, подорожника великого, буквиці лікарської та ін.
Блювотні засоби дітям призначають рідко, адже блювання у них звичайно буває мимовільним. Подразнення задньої стінки глотки у дітей супроводжується блюванням, що у разі потреби й роблять, особливо з одночасним прийомом теплої води. У разі гострого отруєння, аби стимулювати блювання, призначають гірчичне борошно, порошок трави копитняка європейського.
Для поліпшення апетиту та шлункового травлення дітям у малих дозах призначають гіркі речовини. Подразнюючії смакові рецептори слизових оболонок ротової порожнини та язика, вони рефлекторним шляхом посилюють секрецію шлункового соку, підвищують апетит, поліпшують травлення. У разі прийому за 15 - 20 хв перед їдою препаратів з трави полину гіркого, золототисячника звичайного, коренів тирличу жовтого, цикорію дикого, кореневища аїру тростинового, оману високого, слані ісландського моху нормалізується апетит, усувається відчуття переповнення та тиснення у шлунку, припиняються печія, відрижка, бродіння та здуття живота, посилюється перистальтика кишок.
Адсорбенти призначають усередину в разі утворення газів унаслідок бродіння, при токсикозі, отруєнні, а зовнішньо - при мокнучій екземі, виразках тощо. Адсорбція - поглинання (вбирання у себе) газу або розчиненої речовини рідиною чи твердим тілом. Адсорбентами є активоване вугілля, порошок деревного вугілля, біла глина (каолін).
Антибактеріальними, протимікробними називають лікарські речовини, які різною мірою пригнічують життєдіяльність мікробів. Одні з них спричинюють загибель мікроорганізмів
Loading...

 
 

Цікаве