WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Способи приготування лікарських форм з рослин у домашніх умовах. Народні методи лікування. Народні методи лікування - Реферат

Способи приготування лікарських форм з рослин у домашніх умовах. Народні методи лікування. Народні методи лікування - Реферат

хв, перемішуючи, після чого охолоджують 45 хв і проціджують. Якщо рослини містять ефірну олію (кореневища валеріани лікарської, листки м'яти перцевої, шавлії лікарськоїтощо), то процес нагрівання триває менше. Нагрівають у щільно закритому посуді.
У народній медицині для приготування настою лікарську сировину заливають окропом і всю ніч парять у духовці, поступово охолоджують. Уранці проціджують і використовують протягом дня.
Для приготування відвару подрібнену рослинну сировину заливають холодною водою, витримують протягом 30 хв на киплячій водяній бані або на малому вогні, після чого рідину фільтрують ще теплою. Відвари з листків мучниці, кори дуба звичайного, кори крушини ламкої, кореневища ревеню, що містять дубильні речовини, проціджують одразу після підігрівання.
Для одержання витяжок з лікарських рослин застосовують метод водяної бані. Беруть дві емальовані каструлі місткістю 1,5 - 2 л та до 1 л. У більшу каструлю наливають до 2/3 води, в меншу кладуть добову дозу подрібнених лікарських рослин, заливають відповідною кількістю води і накривають кришкою. У більшу каструлю з водою вставляють меншу з зіллям так, щоб рівень води в більшій не доходив до країв внутрішньої на 10 см, ставлять на вогонь. Для одержання настою кип'ятити воду 15 хв, для одержання відвару - 30 хв. Охолоджувати при кімнатній температурі настої не менше 45 хв, відвари - 10 хв. Після охолодження залишки лікарської сировини віджимають.
Для одержання витяжок з ефіроолійної сировини посуд обов'язково накривають кришкою, запобігаючи тим вивітрюванню ефірної олії. Рослини, що містять велику кількість слизу, заливають холодною водою або на нетривалий час окропом. Такі водні витяжки відрізняються від настоїв та відварів високою в'язкістю. Наприклад, насіння льону звичайного заливають окропом у співвідношенні 1:30, посуд закривають пробкою, струшують протягом 15 хв, після чого проціджують настій через марлю. Оскільки слиз міститься у зовнішньому шарі оболонки насіння, подрібнювати його не потрібно.
Настої та відвари п'ють охолодженими, а ті, що містять потогінні та сечогінні речовини, - теплими або гарячими.
Настоянка - спиртова витяжка з лікарської сировини. Для одержання настоянки подрібнену лікарську сировину заливають певною кількістю спирту етилового. Він є добрим розчинником багатьох біологічно активних речовин (алкалоїдів, глікозидів, ефірної олії, смол), які розчиняються у воді лише у незначній кількості. Спирт гірше за воду приникає через клітинну оболонку. Що нижча концентрація спирту, то легше він проникає в середину клітини.
Настоянки готують у такий спосіб: подрібнену рослинну сировину заливають 40 - 70 % спиртом етиловим, настоюють 7 - 14 діб, періодично струшуючи. Готують їх у добре закритій посудині з темного скла, яку тримають у захищеному від прямих сонячних променів місці при температурі 15 - 20 °С. Екстракція відбувається тим інтенсивніше, що частіше та енергійніше струшують посуд з рідиною. Проціджують через фільтрувальний папір, залишок сировини віджимають. Звичайно для одержання настоянки з несильнодіючої сировини (трава собачої кропиви серцевої, звіробою звичайного, кореневище з коренями валеріани лікарської тощо) беруть 20 г сировини на 100 г спирту етилового, а з сильнодіючої (трава конвалії травневої, корені переступня білого тощо) - 10 г сировини на 100 г спирту етилового. Приймають настоянку краплями, іноді чайними ложками. Застосовують її й для обробки уражених поверхонь.
Екстракт - рідка концентрована або згущена витяжка з лікарської рослинної сировини. Готують його шляхом водної або спиртової екстракції з подальшим частковим або повним видаленням рідини.
Для одержання водного екстракту подрібнену рослинну сировину заливають окропом у співвідношенні 1:10, доводять до кипіння та уварюють на малому вогні до 1/2-1/3 від початкового об'єму. Проціджують.
Рідкий екстракт у домашніх умовах можна приготувати на водяній бані під нещільно закритою кришкою. Температура нагрівання рослинної сировини не повинна перевищувати 100 °С. Густий екстракт одержують у разі упарювання рідини до 1/4-1/8 від початкового об'єму. Для одержання сухого екстракту відвар випаровують до стану губки, а після висихання перетворюють на порошок.
Рідкі екстракти готують на 70 % спирті етиловому, рідше - на 40-50 % (екстракт кори калини, трави деревію звичайного, кропиви жалкої) або на 20 - 30 % (екстракт трави чебрецю, кореневища бадану товстолистого).
Для приготування олійного екстракту, наприклад з верхівок трави звіробою звичайного, 1 частину свіжої подрібненої сировини змішують з 10 частинами олії і нагрівають 3 год при температурі 60 - 80 °С. Після цього витяжку зливають, траву віджимають, одержаний препарат фільтрують. Використовують зовнішньо для лікування виразок, перев'язування ран, при опіках, для втирання при ревматизмі.
Пілюлі - лікарська форма для внутрішнього вживання (маса- від 0,1 до 0,5 г, діаметр - до 8 мм). Це давня лікарська форма. Згадки про неї зустрічаються в творах давньоримських авторів.
Пілюлі готують на меду, воску, воді та борошні. Дітям пілюлі найчастіше готують на меду. Для цього рослинну сировину подрібнюють до порошку і висипають у череп'яну тарілку. Відповідну кількість меду нагрівають до кипіння, виливають у тарілку з порошком. Одержану масу вимішують до консистенції густого тіста.
З одержаної маси виготовляють пілюлі різного розміру. Шматок "тіста" кладуть між долонями й над столом розкачують так, щоб виходила рівна тонка смужка, товщина якої залежить від бажаної величини пілюль (часто 1/3 см). Потім відщипують маленькі шматочки однакового розміру і надають їм форми кульок.
Пілюлі виявляють свою дію після розпаду в органах травлення під впливом шлункового та кишкового соків. Лікарська речовина, що входить до складу пілюль, має бути точно дозована у кожній окремій пілюлі. їх не призначають дуже маленьким дітям, а також тим, що перебувають у стані непритомності.
Болюси - лікарська форма, яку готують подібно до пілюль, проте з м'якшої маси, що здатна деформуватися у стравоході під час ковтання, полегшуючи його.
Мазь - лікарська форма для зовнішнього використання, що має густу консистенцію. До складу мазі входять лікарський засіб, який зумовлює лікувальний ефект, і основа, тобто речовина або поєднання речовин, що забезпечують потрібний об'єм та консистенцію. Основа не повинна подразнювати тканини. Вона має швидко всмоктуватися шкірою або, навпаки, рівномірно вкривати її. Очна мазь повинна швидко й рівномірно розподілятися по роговій оболонці.
Однією з найкращих універсальних основ для мазі є свинячий жир, особливо внутрішній (здір). Свіжий жир не подразнює шкіру. Лікарські речовини в такій мазі легко вбираються шкірою. Мазь порівняно добре змивається мильним розчином.
Яловичий жир за своїми властивостями
Loading...

 
 

Цікаве