WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування - Реферат

Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування - Реферат


Реферат на тему:
Лікувальне харчування. Народні методи лікування. Народні методи лікування
?
Лікувальне харчування - важливий компонент природного методу лікування. Без нього не може бути раціонального лікування.
Слушні слова видатного лікаря Давньої Греції Гіппократа: "Ваша їжа має бути ліками, а ліки - їжею".
Роль лікувального харчування при різних захворюваннях неоднозначна.
При деяких захворюваннях у дітей (природжені порушення обміну, ензимопатії) лікувальне харчування є єдиним методом терапії.
При харчовій алергії, цукровому діабеті, ожирінні лікувальне харчування - один із основних методів лікування.
Повноцінне харчування з перших днів захворювання сприяє швидкому одужанню, зменшує ризик розвитку ускладнень і рецидивів.
Насамперед дитину треба забезпечити достатньою кількістю білка.
При остеомієліті, ревматизмі в активній фазі, хронічному гепатиті, тяжкій формі екземи доцільно збільшити кількість білка порівняно з фізіологічними потребами за рахунок уведення в раціон сиру, м'яса, риби, яєць, молока.
Кількість білка в дієті зменшують, наприклад, при гломерулонефриті.
У харчовому раціоні має бути достатня кількість жирів за рахунок олії, вершкового масла. Кількість жирів зменшують при панкреатиті, цукровому діабеті, ожирінні, гострих кишкових інфекціях. Залежно від захворювання змінюється і кількість вуглеводів. Зменшення їх показано хворим на ожиріння, цукровий діабет, алергічні захворювання; збільшення - хворим із хронічними захворюваннями нирок.
Для лікувального харчування дітей велике значення мають забезпечення вітамінами, регулювання мінерального складу дієти.
При захворюваннях травного каналу правильне харчування служить основою лікування, адже саме в цих органах відбуваються первинна обробка та засвоєння харчових продуктів, що надходять у організм.
При захворюваннях печінки, шлунка, кишечнику, підшлункової залози лікувальне харчування призначають на певний період. Воно повинно бути динамічним, що досягається призначенням щадної дієти під час гострих та загостренні хронічних захворювань з поступовою відміною початкових обмежень за поліпшення стану дитини з метою переходу на режим повноцінного харчування. У період загострення з харчового раціону вилучають продукти з гострим смаком, м'ясні, рибні, грибні бульйони, копчення, такі, що містять грубу клітковину, тощо.
Дітям із захворюваннями нирок рекомендують різноманітне харчування. В меню вводять варене нежирне м'ясо (хоча білка із сечею при цьому виділяється трохи більше), але вилучають з нього м'ясні та рибні бульйони. Корисні вершкове масло, маслинова олія, молочні продукти, вегетаріанські супи, тушковані овочі, особливо страви з гарбуза. У разі посилення набряків або зниження діурезу обмежують кількість солі чи готують страви без солі.
Харчування дитини з серцевою патологією у стадію компенсації має бути фізіологічно повноцінним. До раціону вводять продукти з достатньою кількістю білка. Рекомендують варене м'ясо, адже в ньому менше екстрактивних речовин, що збуджують нервову систему та стимулюють функцію серця. Кількість солі зменшують, бо вона посилює спрагу та може призвести до утворення прихованих тканинних набряків. Кількість рідини обмежують до 1 - 1,2 л на добу (з урахуванням супів, молока, компоту, киселю тощо). Забороняють міцні м'ясні, рибні бульйони, які можуть спричи-нити прискорене серцебиття. Збільшують кількість продуктів, що містять вітаміни С та В,.
Характер харчування при гострих інфекційних захворюваннях залежить від загального стану дитини та стадії хвороби ( період розвитку хвороби, пік хвороби, період одужання). У перші дні недуги, коли висока температура тіла, дитина найчастіше відмовляється від їжі, проте через 2 - 3 доби апетит поліпшується. Годувати дитину краще тоді, коли температура тіла знижується. їжу слід давати невеликими порціями, не перегодовувати, навіть якщо дитина не скаржиться на брак апетиту. При запорі в раціон уводять продукти, які розріджують калові маси ( овочеві та фруктові соки, мед, цукор), а при проносі вилучають з нього молоко, обмежують кількість цукру. З раціону вилучають бульйони, міцний чай, каву. Хворий повинен одержувати достатню кількість рідини, вітамінів та мінеральних солей. На них багаті соки, журав-линовий морс, настій плодів шипшини, смородини чорної, бульйони із овочів, овочеве пюре з невеликою кількістю олії. В період одужання дієту розширюють, проте треба пильно стежити за функцією кишечнику.
Дітям старшого віку раз на 7 -8 діб замість основної дієти призначають розвантажувальні дні, зокрема молочні (3 - 4 склянки молока на добу), сирно-молочні (З склянки молока та 300 г сиру), яблучні (до 1,5 кг яблук на добу, краще у перетертому вигляді), овочеві та фруктові (по 300 г овочів або фруктів 5 разів на добу).
Наприклад, у разі підвищення в крові вмісту білкових шлаків (велика кількість залишкового азоту, сечовини) рекомендують цукрові дні: 5 склянок води або слабкого чаю з лимоном та 100 г цукру на добу. Вони досить ефективні при захворюваннях нирок та печінки.
Проведення розвантажувальних днів у хворих на цукровий діабет з ожирінням або без нього сприяє відпочинку інсулярного апарату. З цією метою використовують овочеві, вівсяні або рисово-фруктові дні.
Під час проведення розвантажувальних днів дитині призначають постільний режим та забороняють посилену розумову працю.
Характер харчування впливає на реактивну здатність організму та схильність його до запальних процесів.
Будь-яка дієта, якщо її дотримувати тривалий час, нерідко призводить до недостатності харчування, тобто дефіциту в організмі певних речовин. Під час складання раціону, особливо в період хронічних захворювань, треба вводити в достатній кількості продукти, що містять вітаміни, мінеральні солі, а також велику кількість води. Вода сприяє очищенню організму від токсичних речовин. Окрім того, інтоксикація часто супроводжується блюванням та проносом, унасідок чого організм втрачає багато рідини і зневоднюється.
Кількість води збільшують у раціоні також при інфекційних та інших захворюваннях, що супроводжуються високою температурою тіла, сечокам'яній хворобі та пієлонефриті, при сильному проносі й блюванні. Протипоказаннями до цього є ослаблення серцевої діяльності, порушення видільної функції нирок, скупчення великої кількості рідини у порожнинах. За відсутності протипоказань треба вводити продукти, що багаті на клітковину. Важливо враховувати й смаки та бажання дитини, якщо це не суперечить медичним показанням.
Неабияку роль у лікувальному харчуванні відіграють рослини. Знаючи, які корисні речовини містяться у рослинах та при яких захворюваннях їх використовують, можна регулювати надходження до організму необхідних біологічно активних речовин. Це збереже здоров'я, а за потреби допоможе вилікувати
Loading...

 
 

Цікаве