WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Овес у лікувальному харчуванні. Паростки пшениці - їжа XXI століття. Висівки - не баластні речовини. Народні методи харчуваня. Народні методи лікуванн - Реферат

Овес у лікувальному харчуванні. Паростки пшениці - їжа XXI століття. Висівки - не баластні речовини. Народні методи харчуваня. Народні методи лікуванн - Реферат

нормалізують обмін речовин і мікрофлору кишечнику, виводять з організму продукти життєдіяльності тканин, підвищують імунітет.
За умови правильного застосування проросле зерно допомагає практично всім. Введення до щоденного раціону протягом 1-2 міс каш і киселів з пророслої пшениці супроводжується значним поліпшенням загального стану організму та прискорює одужання, сприяє виліковуванню багатьох хронічних захворювань у дітей.
50-100 г зерна пшениці промити холодною водою, воду злити. Зерна розікласти у посудині так, щоб кожне зернятко лежало ніби окремо. Після цього долити воду, аби вона ледь вкривала верхній шар пшениці. Посудину поставити в тепле місце, накривши полотняною або паперовою серветкою. Через 24 год мають з'явитися паростки завдовжки до 1 мм. Пророслу сировину промити водою кілька разів, подрібнити на м'ясорубці або іншим шляхом. Свіжу масу додати до гарячого молока у пропорції 1:1, накрити і охолодити до бажаної температури. За смаком додати сіль, цукор (краще мед), вершкове масло або олію (1 чайну ложку). Одразу з'їсти. Не кип'ятити! Не готувати заздалегідь!
З профілактичною метою пророслу пшеницю корисно їсти восени та, особливо, навесні, коли організм дитини змушений пристосовуватися до різких змін погоди, які призводять до загострення або появи захворювань органів травлення, дихання, шкіри тощо.
Дітям корисно давати страви, приготовані на основі паростків пшениці. Наводимо кілька рецептів таких страв.
1. Паростки пропустити через м 'ясорубку разом із курагою та ізюмом (1:1:1). До одержаної маси додати за смаком молоко. Можна додати ще й волоські горіхи.
2.Намочити 50 г будь-яких сушених фруктів (інжир, ізюм, фініки, яблука, груші). Пропустити через м'ясорубку та змішати з 100 г подрібнених паростків пшениці.
3. До 4 - 5 столових ложок паростків додати 2 - 3 столові ложки подрібнених волоських горіхів, 70 г натертої моркви та дрібно порізану зелень петрушки або селери. Суміш добре перемішати.
4. Натерти 100 г червоного буряка, змішати з 100 г нарізаних яблук та додати 4 столові ложки паростків пшениці і 200 г кислого молока.
5. Склянку пророслої пшениці пропустити через м'ясорубку, додати 0,5 склянки соку моркви та 2 подрібнених волоських горіхи. Вважають, якщо на сніданок щоденно давати дитині цю страву, ймовірність простуди різко знижується.
Народна медицина використовує зерна пшениці як загальнозміцнювальний засіб. Його готують за таким прописом: 1 склянку зерна прокип'ятити віл води протягом 1 год. Процідити й додати 2 столові ложки меду. Пити по 1/2 склянки 3 - 4 рази на день. Напій особливо корисний після перенесених тяжких та виснажливих хвороб.
ВИСІВКИ - НЕ БАЛАСТНІ РЕЧОВИНИ
Висівки - оболонки зернових культур, які містять комплекс вітамінів, ферментів, мікроелементів. Вони допомагають організму краще засвоїти поживні речовини, що є у зернах.
Що вищий відсоток відсіву висівок, то вищого гатунку борошно, проте вищий і рівень захворюваності тих, хто споживає його. Яскравий приклад: бері-бері - хвороба, що уражає людей, які харчуються очищеними від оболонок рисовими зернами.
Введення в раціон висівок сприяє зниженню кількості холестерину у крові, запобігає утворенню жовчних каменів.
Для стимуляції кровотворення застосовують такий засіб. Житні висівки запарюють окропом, витримують у духовці, охолоджують. До суміші додають мед. Залежно від віку дитини дають по 1 чайній - 1 столовій ложці 3 рази на день.
Пшеничні висівки використовують для регуляції функції товстої кишки, ліквідації дивертикулів та запобігання їх виникненню. Висівки облити окропом і додати до готової рідкої їжі (супу чи каш). Спочатку висівки приймають по 1/2 чайної ложки 3 рази на день з метою адаптації організму. Через 2 тиж дозу збільшують до 1 столової ложки. їх вживають доти, поки не нормалізуються випорожнення. Для збільшення маси випорожнень вдвічі приймають до 40 г висівок на день. Аналогічний ефект одержують у разі прийому 680 г вареної моркви, 770 г вареної капусти або 1,5 кг сирих яблук.
За відсутності ефекту дітям старшого віку дозу висівок поступово збільшують до 3 - 4 столових ложок на день, поки випорожнення не стануть м'якими. Після цього дозу поступово протягом 3 - 4 тиж зменшують до 2 -3 чайних ложок на добу.
Рекомендують вживати хліб з висівками - "Бородинський", житній тощо. Його треба потримати день-два або підсушити перед їдою.
Відвар пшеничних висівок використовують як вітамінний напій. 50 г висівок треба залити 300 мл окропу, варити 30 хв на малому вогні, процідити. Приймати по 1/3 - 1/2 склянки 2 - 3 рази на день перед їдою. Іноді відвар додають до супів або з нього готують квас (до 250 мл відвару додають 10 г цукру та 2 г дріжджів).
Відвар висівок з медом п'ють теплим при виснажливому кашлі, захворюваннях органів дихання, а також використовують як проносне у вигляді клізм.
При деяких захворюваннях, наприклад, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, висівки протипоказані.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965.- 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
23. Уокер Н.В. Лечение сырыми овощными соками./ Под ред. докт.мед.наук Р.Д. Поуп. -
24. Одесса: Аспект, 1990. - 107 с.
Loading...

 
 

Цікаве