WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Рис - цінний продукт харчування. Застосування гречки в дієтичному харчуванні. Ячмінь - їжа пращурів. Кукурудза - хліб богатиря. Народні методи лікуван - Реферат

Рис - цінний продукт харчування. Застосування гречки в дієтичному харчуванні. Ячмінь - їжа пращурів. Кукурудза - хліб богатиря. Народні методи лікуван - Реферат

ангіні.
Ячмінні каші та супи корисні дітям з надмірною масою тіла. Клітковина, що міститься в крупах, подразнює слизову оболонку кишечнику та стимулює пересування їжі, зменшуючи її засвоєння.
Ячмінний солод використовують як протизапальний, пом'якшувальний засіб при кашлі, захворюваннях органів травлення, геморої, хворобах нирок та сечовивідних шляхів. Свіжий відвар ячмінного солоду має глистогінну дію, тому його призначають при аскаридозі.
Для одержання солоду зерна ячменю змочують і кладуть у тепле місце для проростання. Пророслі зерна сушать, подрібнюють. Солодове борошно - корисна добавка до салатів, соусів, приправ. Якщо порошок засипати в склянку з киплячим молоком або окропом, буде каша. До неї можна додати 1 чайну ложку меду і вершкового масла.
Для приготування настою 2 - 3 столові ложки солоду залити 1 л окропу, настояти 1-2 год. Пити по 1/3-1/2 склянки кілька разів на день.
Відвар ячмінного солоду п'ють при захворюваннях печінки, жовчного міхура, нирок та сечовивідних шляхів. Він має також протипухлинні властивості.
Відвар ячмінного солоду та ячмінних круп (перлової) використовують для підгодовування дітей грудного віку, додаючи до коров'ячого молока. Дітям віком 1 -2 міс до 1 частини незбираного молока додають 3 частини ячмінного відвару. Так підгодовують до 8-9 міс, поступово зменшуючи кількість відвару та збільшуючи кількість молока.
При цукровому діабеті призначають екстракт ячмінного солоду, який знижує рівень глюкози у крові.
Для виготовлення сурогату кави ячмінні зерна трохи підсмажують на сковороді, подрібнюють та знову підсмажують. Кавовий напій готують з розрахунку 1 чайна ложка на склянку окропу, кип'ятять 1-5 хв.
За тривалого зберігання солод втрачає лікувальні властивості.
У медичній промисловості з ячменю одержують антибіотик гордеїн.
КУКУРУДЗА - ХЛІБ БОГАТИРЯ
Батьківщина кукурудзи (маїсу) - Америка. Вона була основою харчування корінного населення Америки, де шанувалася як "їжа богів".
На Північному Кавказі існує легенда про богатирське плем'я нартів - пращурів осетинів, які харчувалися винятково кукурудзою. По-осетинськи кукурудза називається нартхор, що означає хліб богатирів.
Кукурудзяне зерно містить значну кількість білка зеїну, 18 амінокислот, у тому числі триптофан та лізин, солі калію, фосфору, магнію, кальцію, сірки, натрію, заліза, алюмінію, міді. Є в ньому нікель та кобальт, бром та золото. В кукурудзі містяться каротин, вітаміни групи В, Е, ферменти, жир, крохмаль. Фітин кукурудзи корисний при анемії, захворюваннях нервової системи, перевтомі. Кукурудзяний білок містить глутамінову кислоту, що живить клітини мозку.
Із зерна кукурудзи виготовляють крупи, борошно, солодкі пластівці, сурогат кави, олію, яка має дієтичні та лікувальні властивості.
Кукурудза зміцнює серцево-судинну систему, знижує рівень холестерину в крові, виявляє жовчогінну, заспокійливу, в'яжучу дію. Корисна вона при захворюваннях печінки та жовчного міхура, підшлункової залози, при порушенні обміну речовин, нервових розладах, ожирінні.
При епілепсії призначають відвар качанів кукурудзи молочно-воскової стиглості, які варять разом із листоподібними піхвами та стовпчиками. Приймають по 1/2 - 1 склянці 3 рази на день.
Екстракт подрібнених зерен кукурудзи гальмує ріст ракових клітин.
Зварена у початках і присмачена вершковим маслом кукурудза корисна при запорі, хворобах печінки, подагрі, нефриті та при захворюваннях серцево-судинної системи.
Каша з кукурудзи за калорійністю переважає манну, рисову, перлову та гречану. Готують її на воді з додаванням солі. У готову кашу покласти вершкове масло або кукурудзяну олію.
Для приготування млинців кукурудзяне борошно треба підсмажити на олії, щоб воно трошки потемнішало. Розвести водою. З рідкого тіста зробити тонкі млинці і смажити їх доти, поки ке почнуть хрумтіти. їсти разом із тушкованими овочами.
Чудовою стравою з кукурудзи вважається мамалиґа. У глиняний горщик або каструлю з вузьким дном налити 2 склянки води, довести до кипіння, посолити та засипати кукурудзяне борошно. Варити, помішуючи, 10 - 20 хв (страва повинна бути густою). Зняти з вогню, одразу поставити в холодну воду, щоб мамалиґа легко відокремилася від форми. Розрізувати дерев'яним ножем або білою ниткою. їсти з олією.
З зернівок кукурудзи одержують олію. Нерафінована кукурудзяна олія регулює обмін холестерину, запобігаючи відкладанню його на стінках судин. Рекомендують для профілактики та лікування атеросклерозу, ожиріння, хвороб печінки, а також при цукровому діабеті. Дітям кукурудзяну олію додають до страв. Сприяє поліпшенню загального самопочуття, настрою та сну.
У тих, хто постійно вживає кукурудзяні страви, рідше бувають серцево-судинні захворювання.
На Кавказі вважають, що той, хто харчується переважно кукурудзою, буде сильний, квітучий,здоровий.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичнізасоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
22. Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1991. - 192 с.
23. Уокер Н.В. Лечение сырыми овощными соками./ Под ред. докт.мед.наук Р.Д. Поуп. -
24. Одесса: Аспект, 1990. - 107 с.
Loading...

 
 

Цікаве