WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Горіхи - хліб майбутнього. Мед - чудовий харчовий та лікувальний засіб. Народні методи лікування - Реферат

Горіхи - хліб майбутнього. Мед - чудовий харчовий та лікувальний засіб. Народні методи лікування - Реферат

також аерозольні та парові інгаляції, полоскання горла розчином води з медом (1 столову ложку меду на склянку води), а також аплікації на уражені ділянки.
Народна мудрість свідчить: "Мед - найкращий друг шлунка".
Певно, з огляду на це при гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку призначають мед із водою - 1 столову ложку меду на склянку теплої води за 1,5 - 2 год до їди, а зі зниженою - у тій самій дозі, але вода має бути кімнатної температури, а приймають за 5 - 10 хв до їди.
При запорі до меду додають екстракт кори крушини ламкої або рекомендують варення з ягід бузини чорної, зварене з медом. їдять по 1 чайній ложці 2 рази на день. Можна приготувати відвар молодих листків на меду або розвести мед у їх відварі (1 столову ложку меду на 1 склянку відвару).
Мед дають дітям як легкий проносний засіб, що не спричинює метеоризму. Для дітей молодшого віку з меду готують свічки та розчини для клізмочки.
При дизентерії призначають мед одночасно з лікарськими препаратами.
При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки мед сприяє швидкому гоєнню виразки слизової оболонки та виявляє загальнозміцнювальну дію. Мед дають за 1,5 - 2 год до сніданку та обіду і через 3 год після вечері.
При захворюваннях печінки мед стимулює її функції, підвищує запаси глікогену, поліпшує процеси тканинного обміну. Дітям корисно давати мед з нежирним свіжим сиром, гречаною, вівсяною, гарбузовою кашами, яблуками. При захворюваннях печінки та жовчних шляхів рекомендують мед із олією (горіховою, маслиновою, мигдальною).
Мед активізує роботу серцевого м'яза за рахунок легко засвоюваної глюкози. Суміш меду з подрібненими плодами журавлини або волоськими горіхами, ізюмом та курагою дають по 1 чайній -1 столовій ложці 2 - 3 рази на день перед їдою.
Мед із соком моркви, редьки чорної, буряка, хрону корисно приймати при гіпертонічній хворобі, а з соком цибулі - при атеросклерозі, особливо склерозі мозкових судин.
При захворюваннях крові, анемії рекомендують темні сорти меду, які містять більше заліза.
Ефективність меду при ниркових захворюваннях зумовлена тим, що він містить мало білків та майже не містить солей - речовин, кількість яких треба обмежувати при таких хворобах. Окрім того, мед сприяє виведенню токсинів із сечею. Рекомендують чай з плодів шипшини з медом, мед із соком чорної редьки. При утворенні в нирках піску призначають маслинову олію з медом та лимонним соком (по 1 чайній - 1 десертній ложці 3 рази на день).
При безсонні, нервовому збудженні дають мед або теплу переварену воду з медом за 30 хв до сну.
Професор Цандер писав: "Не існує нешкідливішого снодійного засобу, аніж склянка медової води, яка завжди виявляє заспокійливу та зміцнювальну дію".
Дітям, що хворі на енурез, дають 1 чайну ложку меду перед сном. Мед приносить подвійну користь: заспокоює нервову систему, а завдяки своїй гігроскопічності утримує рідину в організмі дитини під час нічного відпочинку, зменшуючи таким чином навантаження на нирки та запобігаючи сечовипусканню у постіль.
Мед поліпшує зір при прогресуючій короткозорості у дітей.
При запаленні очей закапують стерильний (стільниковий) мед. Евкаліптовий мед використовують для лікування виразок рогової оболонки ока.
Інфіковані рани, що погано гояться, лікують маззю з меду та риб'ячого жиру. При фурункулах прикладають мед з пшеничним борошном. Винятково корисний мед під час лікування ран та наривів у ротовій порожнині.
Народна медицина здавна, використовує мед при опіках шкіри. Він ослаблює больове відчуття та запобігає утворенню пухирів.
Медові маски, креми та розчини надають шкірі свіжості. Рекомендують маски, до складу яких уходять мед, яєчний жовток та сметана. Мед чудово впливає на шкіру завдяки високим живильним та бактерицидним властивостям.
Лікар Д.Мор писав: "Бджола дає можливість виліковувати всі наші хвороби. Це найкращий маленький приятель людини".
Бджола була зображена на гербі міста Тамбова, а вулик - на гербі міста Сімферополя. У часи Наполеона зображеннями бджіл було прикрашено завісу Паризької опери.
Емблема бджоли завжди свідчила про працьовитість, добросовісність, високу гідність.
Щоб зібрати 1 кг меду, бджоли облітають приблизно мільйон квіток.
У старовинному російському довіднику міститься таке визначення меду: "Мед єсть сок росм небесной, которьій пчельї забирают во время доброе с цветов благо-уханньїх, и оттого имеет в себе силу многу и угоден бьівает к лекарству от многих болезней".
Мед - чудовий поживний та лікувальний засіб, який навіть за тривалого зберігання не втрачає своїх властивостей.
За кольором, ароматом та смаком можна визначити сорт меду.
Зберігають мед у закритому посуді в темному місці. У разі тривалого зберігання мед кристалізується. Не кристалізується акацієвий мед. Якщо для лікування потрібен рідкий мед, його підігрівають на водяній бані.
Не слід забувати, що мед, як і інші продукти бджільництва, може бути алергеном, і використовувати його в цьому разі треба вкрай обережно, після консультації лікаря.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическаяфитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве