WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Соки в харчуванні дитини. Народні методи лікування - Реферат

Соки в харчуванні дитини. Народні методи лікування - Реферат

на кальцій) особливо корисний для дитячого організму, що росте. Його використовують у разі недостатнього відкладання кальцію в кістковій тканині, при розм'якшенні кісток, ураженні зубів (по 1/2 -1 чайній ложці 2 - 3 рази на день).
Сікредьки чорної призначають при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, жовчних проток, а також після хвороби Боткіна. При лікуванні недокрів'я суміш соку редьки, буряків і моркви, взятих порівну, наливають у темну пляшку, нещільно закривають, ставлять на 3 год у теплу духовку і після охолодження п'ють по 1 чайній - 1 столовій ложці 3 рази на день за 15 хв до їди. Курс лікування - 1-2 міс. Сік редьки чорної, змішаний з медом, використовують при захворюваннях печінки, а також як відхаркувальний та сечогінний засіб.
Для забезпечення добової потреби в аскорбіновій кислоті (вітамін С) дитині достатньо 1 - 1,5 столової ложки соку плодів чорної смородини. Сік свіжих плодів дають дітям при анемії, золотусі, виразковій хворобі шлунка зі схильністю до кровотечі, як заспокійливий засіб.
Сік селери діє протизапально, сечогінно, вимиває з організму шлаки, стимулює роботу нирок, зменшує запалення сечовивідних шляхів. Його призначають при алергічних захворюваннях - кропив'янці, різних формах діатезу, а також при малярії, цукровому діабеті. Дають по 1 чайній - 1 десертній ложці 3 рази на день перед їдою.
Буряковий сік стимулює утворення еритроцитів, функцію лімфатичної системи, підвищує опірність організму, зменшує інтоксикацію. Сік з медом (1:1) приймають при гіпертонічній хворобі, запаленні легенів, плевриті. Буряковий сік стимулює перистальтику, затримує розвиток мікроорганізмів у кишечнику, регулює обмін речовин у організмі, добре впливає на функції статевих залоз, поліпшує зір, виявляє протипухлинні властивості.
Сік з м'якуша гарбуза призначають при захворюваннях печінки, для виведення зайвої рідини при серцевих набряках та захворюваннях нирок. Здавна вважають, що 20 - 30 мл гарбузового соку, прийнятого перед сном, заспокоює нервову систему, поліпшує сон.
Яблучний сік сприяє очищенню організму, виведенню надлишку холестерину, піску з нирок, зміцнює серцевий м'яз, поліпшує діяльність органів травлення. Його призначають у разі порушення сольового обміну, дають натще при анацидному гастриті. Сік яблук сорту Антонівка, що містить фітонциди, згубно діє на збудника дизентерії. Суміш яблучного та лимонного соку (3:1) з цукром рекомендують для тривалого лікування захворювань нирок, сечового міхура, жовчнокам'яної хвороби, хронічного поліартриту, неврастенії, атеросклерозу.
Амінокислоти, що містяться у різних соках, мають вирішальне значення для розвитку дитячого організму.
Для дитячого харчування до соків додають мед або цукор.
Свіжі соки призначають при захворюваннях органів травлення, коли протипоказана їжа, багата на рослинну клітковину (гострий та хронічний коліт з діареєю, запор з різким болем, сильні бродильні процеси в кишках). А саме в таких випадках для збільшення опірності організму необхідно забезпечити його мінеральними солями та вітамінами, що можна зробити, додаючи до основної їжі соки овочів, фруктів та ягід. Рекомендують лимонний, апельсиновий, морквяний, картопляний, томатний, а при запорі - капустяний сік, сік шпинату.
При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки дають овочеві та фруктові соки з високим вмістом вітаміну С, а також відвар плодів шипшини та чорної смородини.
Особливого значення набувають свіжі соки при інфекційних захворюваннях, що супроводжуються високою температурою тіла. Вони збуджують у дитини апетит, збільшують опірність організму. Соки дають у чистому вигляді або додають до перших страв, каш, соусів, киселів тощо. Наприклад, при затяжній дизентерії рекомендують сік часнику або лимонний сік (на 1 склянку води 1/2 - 1 чайну ложку свіжого соку), сік плодів калини або гранатовий.
Соки кропиви, кульбаби лікарської, селери, березовий, яблучний стимулюють обмін речовин. Сік подорожника великого, а також суміш соку редьки та моркви допомагають відновити слизову оболонку дихальних шляхів. Відходженню харкотиння сприяє сіктіибулі.
Соки незамінні при недокрів'ї, захворюваннях серцево-судинної системи, ревматизмі. Призначають яблучний, абрикосовий, гранатовий сік, сік люцерни в суміші з морквяним.
Підвищують захисні сили та опірність організму більшість соків, особливо буряковий, морквяний. Добре діє мус зі стиглих плодів шипшини.
Рослинні соки підвищують активність ферментів та обмін речовин, виявляють загальнозміцнювальну дію, відновлюють клітини, тканини та органи.
Овочеві та фруктові соки - дуже важлива складова частина харчування дитини, починаючи з грудного віку.
?
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.
Loading...

 
 

Цікаве