WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Роль вітамінів у харчуванні. Народні методи лікування - Реферат

Роль вітамінів у харчуванні. Народні методи лікування - Реферат

і червоному перці, свіжій капусті, картоплі, полуницях, чорній смородині, хвої ялини, сосни, в томатах, яблуках, хроні, горобині, суницях, лимонах, апельсинах, абрикосах, зелених волоських горіхах, плодах обліпихи, вишнях, кизилі, барбарисі, брусницях, плодах бузини чорної, ожини сизої, калини, журавлини, малини, чорницях, фейхоа, актинідії коломікта. Значна кількість вітаміну С виявлена у наростках гороху, жита, пшениці, які після подрібнення корисно додавати до салатів, вінегрету.
Внаслідок тривалої кулінарної обробки вітамін С руйнується. Повільне нагрівання овочів прискорює цей процес. Тому овочі треба класти у киплячу воду і варити в емальованому посуді під щільною кришкою для запобігання надходженню повітря. Аскорбінова кислота також руйнується, якщо тримати продукти у залізному та мідному посуді.
Вітамін С зберігається у кислому середовищі.
Аскорбінова кислота підвищує стійкість організму до зовнішніх шкідливих впливів та інфекційних захворювань. Зміцнює стінки кровоносних судин, позитивно впливає на функції нервової і, особливо, ендокринної систем, печінки, підшлункової залози, нирок, діяльність серцево-судинної системи.
На відміну від інших вітамінів, аскорбінова кислота не накопичується в організмі. Цим пояснюється швидке настання гіповітамінозу С (втомлюваність, в'ялість, синюшне забарвлення губ, кровоточивість ясен, сухість шкіри, ламкість капілярів, анемія). За нестачі вітаміну С спостерігається схильність до простуди, довго гояться рани та зростаються переломи, розхитуються, а іноді й випадають зуби.
При авітамінозі С розвивається цинга.
Біофлавоноїди (вітамін Р) сприяють нагромадженню аскорбінової кислоти в тканинах, нормалізують проникність стінок судин.
Вітамін Р містять зелений чай, плоди горобини чорноплодої, шипшини, чорної смородини, обліпихи, нестиглі волоські горіхи, червоний перець, салата, капуста, виноград, апельсини, плоди калини, чорниць, суниць, малини, цитрусові, пуп'янки та плоди софори японської.
За нестачі вітаміну Р підвищуються проникність та крихкість невеликих кровоносних судин, виникають кровотечі, підшкірні геморагії, з'являються біль у нижніх кінцівках, значна загальна слабкість, швидка втома.
Токофероли (вітамін Е) містяться в оліях: бавовняній, кукурудзяній, соняшниковій, обліпиховій, шипшиновій, льняній. Багато вітаміну Е в олії пшеничних зародків. Токофероли є у квасолі, зеленому горошку, шпинаті, абрикосах, персиках, зелених листках капусти, зелені петрушки, цибулі, молодих паростках злаків.
Токофероли необхідні для нормального перебігу вагітності та народження по-томства, для лікування атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, променевого ураження, а також екземи, задавнених ран. Токофероли є активними антиоксидантами (проти-окисними засобами). Вони запобігають окисленню інших речовин.
Вітамін К (філохінон) розчинюється у жирах. Він утворюється в організмі людини кишковою мікрофлорою.
Значна кількість вітаміну К міститься у білоголовковій капусті, гарбузах, щавлі, шпинаті. Є він у картоплі, томатах, горосі, моркві, буряках, хвої, кропиві. З тваринних продуктів вітамін К містять печінка, м'ясо, яйця, молоко.
Філохінон бере участь у згортанні крові, сприяє зміцненню капілярів, припиненню кровотеч. За нестачі вітаміну К розвиваються підшкірні та внутрішньом'язові крововиливи.
Потреба у вітаміні К значно збільшується при захворюваннях печінки, кишечнику, кровотечах внаслідок підвищеної радіації, а також при тривалому застосуванні антибіотиків.
Вітамін D (ергокальциферол) регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. Він утворюється з провітаміну в шкірі під дією сонячних променів, а також надходить до організму людини з продуктами. На нього багаті печінка риби, ікра, жовток яєць, вершкове масло, коров'яче молоко. Влітку в молочних продуктах та яйцях ергокальциферолу в 2 -3 рази більше, ніж узимку. Основне джерело вітаміну D - жир з печінки тріски.
Недостатність вітаміну D в організмі дітей зумовлює рахіт, схильність до кісткових переломів, порушення розвитку зубної емалі, яке призводить до карієсу зубів. У дітей раннього віку при рахіті спостерігаються явища спазмофілії.
Ергокальциферол стимулює ріст, підвищує стійкість організму до інфекційних хвороб, сприяє засвоєнню фосфору та кальцію кістковою тканиною.
Внаслідок тривалого вживання їжі, що не містить тих чи тих вітамінів, розвиваються тяжкі патологічні стани - авітамінози.
Збіднення організму вітамінами призводить до гіповітамінозів - станів початкової або стертої форми вітамінної недостатності.
Гіповітамінози часто не мають виразного клінічного перебігу та у початковій стадії характеризуються загальними для всіх гіповітамінозів ознаками, зумовленими зниженням реактивних властивостей організму: занепадом сил, зниженою працездатністю, втратою апетиту, ослабленою опірністю до інфекційних захворювань.
Природним та найбільш доцільним засобом ліквідації гіповітамінозу або запобігання його розвитку є різноманітне харчування, що містить вітаміни.
Вітаміни в рослинах утворюють активний комплекс, який виявляє біологічну дію навіть у порівняно невеликій кількості у харчовому раціоні (близько 2 %). Вітаміни регулюють клітинні функції та біохімічні процеси подібно до ферментів, забезпечуючи правильне використання поживних речовин.
Відомо близько 30 вітамінів, з них приблизно 20 надходять до організму з рослинною та тваринною їжею.
У рослинах вітаміни містяться в певних співвідношеннях з іншими біологічно активними речовинами. Рослинна сировина дуже цінна для організму дитини, адже за її використання практично неможливо передозувати вітаміни та спричинити побічні ефекти, які неминучі у разі застосування окремих синтетичних вітамінних препаратів у підвищених дозах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. - Ташкент: "Фан", 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. - К.: Абрис, 1994. - 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. - К.: Вищ. шк. 1977. - 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с.
2. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. - Апимондия, 1988. - 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения- целители. - К.: Наук, думка, 1988.
3. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. - М.: Медгиз, 1958. - 611 с.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1975. - 446 с.
5. Киейп С. Моє водолечение. - К.: 1904. - 275 с.
6. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. - М.: Медицина, 1971. - 350с.
7. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. - Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с.
8. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. - 543 с.
9. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. - К.:
10. Здоров'я, 1986. - 274 с.
11. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. - Новосибирск:
12. Наука, 1991. - 432 с.
13. Младенов С. Мед и медолечение. - М.:Медицина, 1969. - 180 с.
14. Носаль І.М. Від рослини до людини. - К.: Веселка, 1992. - 606 с.
15. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. - К.: 1993. - 170 с.
16. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. - С.ГІб: Просвещение, 1904.
17. Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. - К.: Здоров'я, 1965. - 345 с.
18. Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. - Пермь, 1993.- 420 с.
19. Смик Г.К. Зелена аптека. - К.: Урожай, 1970. - 237 с.
20. Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Металлургия, 1989. - 425 с.
21. Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. - К.: Здоров'я, Медекол, 1992. - 180 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...