WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Шкідливі звички у чоловіків - Реферат

Шкідливі звички у чоловіків - Реферат

Соціальні недуги, шкідливі фактори довкілля, тютюнопаліня, зловживання спиртним негативно впливають на статеву сферу. Тому нічого дивного нема, коли чоловіків уже в 40-50 р. згасає статевий потяг. А це викликає стреси, нервові розлади та депресію.
У полі алкоголю
Алкоголізм - це пекло. Визволитися з нього не допоможе ні "підвищення", ні кодування, ні навіть гіпноз. Поте позбутися залежності можливо: Про це свідчать історії життя чотирьох героїв, які вже тривалий час є чи не найтверезішими серед нас. Ці люди навіть не пригублюють. Адже для них один ковток спиртного - це повернення у брудне, п'яне життя. Звільнитися з полону алкоголю їм допомогли товариства анонімних алкоголіків. Можливо, їхні історії допоможуть тим, хто прагне піднятися з дна.
Одинока алкоголічка
Таня Вірджиніна привчалася випивати на самоті. Тоді в неї ще було все: чоловік, донька, робота. Якось несподівано невинні чаркування переросли узалежні запої. Бувало що на ранок вона не пам'ятала, що відбулося з нею ввечері: на кого кричала, що розтрощила. Чоловіка лякала жінчина пристрасть до алкоголю, і він то провис її схаменутись, по погрожував, що здасть у ЛТТ.
"Що з тобою п'ється?" питали рідні. Вона відгаркувалась "Тоді мене всі ці питання дуже злили - зізнається мені красива 27-річна луканка. - Я вважала, що коли п'яна, цього ніхто не помічає. Пропивала робочі дні, на заводі прогулянки, з шестирічною донькою і взагалі життя. Потреба в горілці ставала ще більшою, я почала пити геть усе, що містить спирт. Мати скандалила, просила, але.. Через постійні запої Таня втратила роботу, друзів. Також одного дня вона підійшла до дзеркала, з грудей мимоволі вирвалося: "Все! Досить!2 Згадала, що їй радили записатися у товариство анонімних алкоголіків. Коли пішла туди, їй стало легше. Адже такі самі люди, як вона, - усі прагнули позбутися алкогольної залежності. "Нам одразу ж сказали: є один шлях до одужання - цілком відмовитися від спиртного! - розповідає жінка. І ось я розпочала велике випробування для своєї психіки. Витерпіла аж 25 днів". А тут наближалися зимові свята. Рідні зібралися за столом, відкоркували шампанське. Усім налили. Таня потупила погляд. І тут мама заступилася за доньку "Ну хіба дитині не можна 100 грам шампанського? Он вона скільки вже не п'є!" У той вечір Таня так набралася. Що впала у нестяму.
"Вранці прокидаюся і чую голос доньки: "Бабусю, а маму з собою на ковзани візьмемо?" "Ні, нехай та скотина спить, бо тобі буде соромно. Що в тебе така мама!" Мене враз охопив відчай чому мені не вдається? Чому я п'ю". Чоловік мене покинув, батьки зненавиділи. Я молода, а попереду - темрява… Бо там нас вчать казати чаркуванні "ні". Більшість членів товариства - мої друзі. Тепер я з жахом дивлюся на них, з ким ще п'ять років тому влаштовувала п'яні гулянки.."
Ховав горілку між намогильними квітами
У Михайла Чорнія, успішного лікаря-ендокринолога з Івано-Франківщини, алкогольний стаж - 30 років. За це час чоловік лікувався 17 разів, та нічого не допомогло. А колись чорноокому й кмітливому хлопчині з гірського села Прикарпаття все вдавалося. Можливо, так велося б і далі, якби не армія. Хлопець був закріплений за військовою аптекою, а там спирт-бідонами! "Спочатку пив з начальством, а потім зі всіма підряд, - розповідає 45-річний чоловік. - Хто б до мене не зайшов, проводжав до бідона, до бідона. Мене шанували за гостинність. Уявіть: за два роки служби в армії я 26 разів побував у відпустці вдома! Після армії вступав до медінституту. Тоді всі на екзамен, а в мене в кишені лише плоска плішина з горілкою. Без цього допінгу я вже не міг. Відійшов у бік, хильнув і зайшов в екзаменаційну. Навіть коли вже навчався в інституті не переставав пити. А потреби мої зростали щодня. Зовні про мій стан ніщо не свідчило. Рідні не помічали, що я вже добряче випиваю. У хаті Михайло Чорній ховав горілку в туалеті. Бігав туда протягом дня кілька разів. А згодом однієї пляшки на день йому було вже замало. Тож коли вдома влаштовували застілля, Михайло пив із усіма, а потім ішов у сарай до свого сховку, й надолужував. Маскувався досить вдало. Одного дня Чорній поїхав на кладовище, щоб впорядкувати могли різних. Як тільки прийшов на цвинтар, одразу ж пляшку заховав між намогильними квітами. Поки фарбував парканець, пляшка зпорожніла. А його все нудило і нудило… Як пояснити рідним, що йому треб відлучитися? Довго не думав: розбив банку з фарбою - і вже мав нагоду поїхати в місто. Щоб купити й горілку. А далі алкоголік їхав з містечка за 30 км від дому, що поцмулиганити "дурньохи" на вокзалі. На гадці було лише одне: як замаскуватися? Коли Михайло зрозумів, що з проблемою не впорається, пішов до колеги нарколога й "підшився" польський нарколог "Як тільки "пшечек" зробив свою справу розказує Михайло - налив мені 50 грамів і каже: "На, випий!" Я випив. І враз мені почало викручувати назад руки. Я злякався. А лікар каже: "Якщо будеш пиши, покрутить усе". Цілий рік хитруватий пияк у календ арику проколював дати. Так він відзначав прожиті без горілки дні. Бо вже не міг дочекатися, коли це все закінчиться. Так хотілося випити! Рік минув і він став напиватися ще більше. Якось у гаражі напився до нестями, але кортіло ще і він спустився у підвал шукати горілку. Там у нього почався алкогольний колапс. "Прокидаюся, - згадує той день Михайло - темно холодно і вогко. Ну думаю, цього разу втрапив у каналізаційний люк, мабуть не виберуся. Але невдовзі зрозумів, що я у рідному підвалі, й враз полегшало.." тоді ж опівночі він прийшов додому й розбудив дружину: "У мене біда треба їхати в наркодиспансер". Після лікування нарколог розповів Михайлові про Всесвітній рух анонімних алкоголіків і запропонував записатися у таке товариство. "Прийшов я вперше туди, дивлюсь - сидить 11 чоловік і я став 12 - сміється чоловік. Нам запропонували розповісти, з чого в нас усе починалося. Я слухав чужі розповіді і у деяких упізнавав себе, це були жахливі зізнання. Але що робити з правдою? Її треба сприймати тверезо, інакше - суцільна безвихідь. А тому шість років я живу без чарки".
Loading...

 
 

Цікаве