WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Терморегуляція організму людини. Дія високої та низької температури на організм людини - Реферат

Терморегуляція організму людини. Дія високої та низької температури на організм людини - Реферат

тепловіддачі регулює обмін тепла шляхом випаровування, радіації, кондукції і конвекції.
Інтерлейкін 1 діє на чутливі нейрони термостата, внаслідок чого змінюється їх чутливість до холодових і теплових сигналів: до холодових - зростає, а до теплових - знижується. У цих умовах нейрони "установочної точки" сприймають температуру внутрішніх органів як низьку і настроюються на вищу. Так починається гарячка. Функцію медіаторів передачі інформації з нейронів термостата на нейрони "установочної точки" виконують простагландини.
Виділяють три стадії гарячки: підвищення, високого стояння і зниження температури.
Характерною особливістю першої стадії є переважання теплопродукції над тепловіддачею (А > Б).
Референтна температура "установочної точки" активно зміщується вгору, і всі механізми теплопродукції і тепловіддачі перебудовуються таким чином, щоб утримати температуру тіла на вищому рівні. Перш за все обмежується тепловіддача, і цей механізм має вирішальне значення. Звужуються периферичні судини, зменшується притік теплої крові до периферичних тканин,зменшуються потовиділення і випаровування. Крім того, блокуються всі інші шляхи віддачі тепла: радіація, кондукція, конвекція. Паралельно з цим збільшується теплопродукція. Наростає м'язовий тонус, з'являється тремор м'язів, зростає продукція тепла в печінці та інших внутрішніх органах. Підвищення температури тіла супроводжується остудою, тобто сильним відчуттям холоду, в поєднанні з інтенсивним тремором.
Температура тіла зростає до того часу, поки не досягне референтної температури "установочної точки". На цьому рівні вона залишається певний час (години, дні), тобто настає стадія високого стояння. При цьому теплопродукція знову приходить у рівновагу з тепловіддачею (А = Б), хоча при більш високій, ніж у нормі, температурі. Хворий відчуває приплив тепла (жар). Підвищується не тільки температура внутрішніх органів, але й тем-пература шкіри.
За ступенем підйому температури тіла в другій стадії розрізняють такі види гарячки: а) субфебрильну - до 38°С; б) помірну - 38-39 °С; в) високу - 39-41 °С; г) гіперпіретичну - понад 41 °С.
Постійна гарячка характеризується тим, що температура весь час тримається на високому рівні й коливання між ранішніми і вечірніми показниками не перевищують 1 °С
Для послаблюючої гарячки теж характерна постійна висока температу-ра, але коливання між ранішніми і вечірніми показниками більші за 1 °С (вірусні інфекції, сепсис, друга половина перебігу черевного тифу). При переміжній гарячці періоди підвищення, температури (пароксизми) правильно чергуються з періодам" апірексії. Температура піднімається, тримається кілька годин, опускається до норми і знову піднімається. Такий тип гарячм властивий малярії. Пароксизми можуть виникати щоденно, кожен другий чи третій день, залежно від виду малярійного плазмодія. Поворотна гарячка відрізняється більш тривалими періодами підвищення температури (5-8 днів) і відсутністю чіткої регулярності у виникненні пароксизмів. Зустрічається у хворих на поворотний тиф. У разі виснажливої гарячки добові коливання температури дорівнюють 2-3 °С і більше, іноді температура опускається нижче норми (туберкульоз, сепсис). Хвилеподібна гарячка характерна для бруцельозу.
Гарячка впливає на діяльність усіх органів і систем. Частота скорочень серця наростає пропорційно підвищенню температури - з кожним градусом на 10 ударів за 1 хв. Цю тахікардію пояснюють прямим впливом нагрітої крові на синоатріальний вузол. У першій стадії збільшується ударний і хвилинний об'єми, звужуються периферичні судини, підвищується артеріальний тиск. Кров перерозподіляється до внутрішніх органів. Шкіра стає блідою і холодною. Потовиділення обмежується. У третій стадії, навпаки, кров перерозподіляється із внутрішніх органів у розширені судини шкіри. Зростають потовиділення і тепловіддача. Якщо температура знижується дуже швидко, це може ускладнитися колапсом.
Внаслідок подразнення нейронів дихального центру теплою кров'ю розвивається теплова задишка. Дихання стає частим і глибоким, особливо на висоті температурної реакції.
Із боку органів травлення спостерігається зниження секреції слини, шлункового і панкреатичного соків, жовчі. Гальмується активність травних ферментів. Втрачається апетит. Виникають атонія кишок, запор і метеоризм.
Порушення функцій нервової системи проявляються в пригніченні умовнорефлекторної діяльності, збудженні симпатичних нервів, змінах електроенцефалограми, в порушенні співвідношення між процесами збудження і гальмування в корі.
Біологічна роль гарячки в цілому пристосовна, захисна. Гарячка запобігає розмноженню деяких мікроорганізмів. Найбільш відомий приклад - загибель гонококів і трепонем при температурі 40-40,1 °С. При цій температурі пригнічується репродукція вірусів, наприклад вірусу поліомієліту. Гарячка знижує опірність мікроорганізмів до медикаментозних препаратів. Чутливість туберкульозної палички до стрептоміцину зростає в 100 разів при підвищенні температури від 37 °С до 42 °С. Гарячка стимулює імунологічну відповідь організму на вторгнення інфекційного начала: активується фагоцитоз, збільшується продукція антитіл та інтерферону. Гарячка як стресор активує неспецифічні механізми захисту - систему гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози і симпатико-адреналову систему.
Негативна роль гарячки полягає в тому, що вона призводить до значного зростання основного обміну (10-12 % на 1 °С) і до збільшення потреби в кисні. Різко зростає катаболізм білків, особливо при інфекційних гарячках. Розвивається негативний азотистий баланс як результат інтоксикації, запальних і дистрофічних змін у тканинах (токсигенний розпад білка). Порушуються функції органів.
Якщо співставити позитивні й негативні сторони гарячки, то в цілому її слід розцінювати як захисно-пристосований процес.
Використана література
1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу "Медичний вісник" та "Охорона здоров'я".
3. Лікування та діагностика. - 2001 р. - №2. - С.33-38. Колесник М.І., Лапчинська І.І
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. - К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
6. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)" Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
Loading...

 
 

Цікаве