WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Короста - Реферат

Короста - Реферат


Реферат на тему:
Короста
План
1. Визначення корости.
2. Актуальність.
3. Етіологія.
4. Джерело збудника.
5. Механізм і шляхи передачі.
6. Прояви епідемічного процесу.
7. Основні напрямки епідеміологічного обстеження.
8. Протиепідемічні заходи.
9. Специфічна профілактика.
КОРОСТА
Це кліщовий антропоноз, який характеризується ураженням епідермісу з інтенсивним свербінням і висипаннями на шкірі.
Актуальність. Короста - поширена хвороба. Попри те, що вона не становить безпосередньої загрози для життя людини, все ж супроводжується частими ускладненнями (піодермією, екземою), які змінюють типовий перебіг хвороби, що призводить до діагностичних помилок.
Етіологія. Збудник корости - Sarcoptes scabiei - мікроскопічний коростяний кліщ (мал. 50), що є внутрішньошкірним паразитом. Він живе у товщі рогового шару епідермісу, де утворює ходи. У сліпому кінці такого ходу є пухирець, в якому знаходиться кліщ. У своїх ходах за 6-8 тижнів самка кліща відкладає до 50 яєць, з яких через 3-5 діб вилуплюються личинки, а ті, у свою чергу, протягом тижня зазнають метаморфозу через стадію німф до дорослих кліщів, що живуть біля 5-8 тижнів. Такий цикл розвитку неодноразово повторюється, що призводить до ураження нових ділянок шкіри. Кліщі малорухливі, вони за добу просуваються на 1 мм.
Коростяні кліщі чутливі до перепадів температури: за межами тіла людини при кімнатній температурі зберігаються не більше 3 діб, а при заморожуванні чи кип'ятінні гинуть дуже швидко. Згубно впливають на кліщів препарати сірки, бензил-бензоату, спрегаль.
Джерело збудника - хвора на коросту людина. Головним осередком хвороби є сім'я, ступінь інвазування членів якої дуже високий.
Паразитування кліщів спричиняє сильний свербіж. Хворий розчухує уражені місця, розкриває коростяні ходи і заносить паразитів на нові ділянки шкіри. Таким чином, нелікований хворий заразний необмежено довго (протягом усього захворювання).
Механізм і шляхи передачі. Єдиний механізм передачі інвазії - контактний. Реалізуватися він може шляхом прямого контакту (рукостискання, статевий зв'язок, масажі тощо), а також опосередковано через різноманітні предмети побуту (постільна й натільна білизна, рушник, рукавиці та інші речі, на які потрапили кліщі).
Прояви епідемічного процесу. Короста виникає передусім у колективах, де порушуються правила особистої гігієни або створюються умови для тривалого тісного спілкування людей - у квартирі, дитячому садку, навчальних закладах, інтернаті тощо.
У лазнях, лікарнях, спортивних залах, гуртожитках, готелях, потягах переважає непрямий шлях передачі.
Природна сприйнятливість людей до корости висока. Найчастіше хворіють діти і підлітки (учні шкіл іПТУ). Захворювання реєструються протягом року, але дещо частіше восени і взимку, що збігається з періодом навчання дітей і більшої скупченості населення. Епідемії корости повторюються приблизно кожні 30 років.
У Основні напрямки епідеміологічного обстеження. В осередках інвазії разом з дерматологом здійснюють огляд усіх членів колективу чи сім'ї. Мета обстеження - найповніше виявлення хворих на коросту. При цьому зважають на те, що "сучасна" короста часто вирізняється локалізацією не лише на міжпальцевих складках, але й на животі, внутрішній поверхні стегон, зовнішніх статевих органах.
Лабораторна діагностика ґрунтується на мікроскопічному виявленні кліщів, їх личинок і яєць у матеріалі від хворого, отриманого тонким зрізом або зішкрібанням епідермісу в місці коростяного ходу.
Протиепідемічні заходи передбачають знешкодження джерела збудника, розрив шляхів передачі, а іноді - й на підвищення несприйнятливості людей. Перші з них такі.
? Хворих на коросту необхідно якомога раніше виявити і пролікувати. Причому виявляють їх не лише у разі звертання за медичною допомогою, але й активно - при щомісячних профілактичних оглядах у дитячих закладах, школах механізації, ПТУ. У разі діагностики корости у члена , колективу необхідно додатково оглянути усіх контактних з ним осіб, а також обслуговуючий персонал закладу.
? Госпіталізують хворих лише за наявності епідеміологічних показань: мешканців гуртожитків, казарм, дитячих будинків, дошкільних закладів, шкіл тощо.
? Виписують реконвалесцентів після клінічного одужання. Медичний контроль вилікування здійснюють протягом 1,5 міс. (через 3 дні після закінчення лікування і через кожні наступні 10 днів). Контактних осіб оглядають також щодекади протягом 1,5 міс.
До заходів другої групи належать наступні.
? При лікуванні в домашніх умовах організовують поточну і заключну дезінсекцію. М'який інвентар піддають камерній дезінсекції, деякі речі можна обробити шляхом кип'ятіння. Після прання білизну прасують. У зимовий час одяг і білизну витримують на морозі протягом 2 діб.
? Здійснюють систематичні дезінсекційні заходи у лазнях, душових, перукарнях та інших комунальних закладах.
Заходи, спрямовані на третю ланку епідемічного процесу, стосуються лише контактних осіб з великим ризиком інвазування (члени багатодітних сімей). Так, їм
? проводять превентивне лікування одним з протикоростяних препаратів.
У профілактиці корости важливе значення має поліпшення соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов життя населення. Необхідно здійснювати широку санітарно-освітню роботу серед населення.
Специфічна профілактика не розроблена.
Використана література:
Копча; Андрейчин.
Loading...

 
 

Цікаве