WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Шлункові кровотечі та пенетрації - Реферат

Шлункові кровотечі та пенетрації - Реферат

уводять внутрішньовенно краплинно (100 мг секретину в 50 мл ОД % розчину натрію хлориду).
Завдяки інфузійній терапії можна не лише зупинити кровотечу, а й швидко відновити об'єм крові зі збереженням колоїдно-осмотичного тиску. Для цього внутрішньовенно, зі швидкістю 100-150 мл за 1 хв уводять поліглюкін, добова доза якого може сягати 1,5-2 л. Він швидко збільшує ОЦК і цим самим відновлює центральну гемодинаміку. Після введення поліглюкіну і підвищення AT до безпечного рівня доцільно почати ін фузію реополіглюкіну (400 мл), желатинолю (400 мл) або альбуміну (80-100 г). Альбумін не лише надійно поліпшує гемодинаміку, а й добре засвоюється організмом.
За неефективності консервативного лікування кровотечі з виразки показане оперативне втручання, Деякі лікарі критерієм неефективності консерватоного лікування вважають продовження кровотечі після переливання 2л крові або її відновлення після нетривалої перерви. Переливання великої кількості крові призводить до збільшення летальності не тільки від кровотечі і внаслідок синдрому масивної трансфузії. Абсолютними показаннями негайної операції при кровотечі з виразки є геморагічний шок, неефективність консервативних заходів, включаючи діатермокоагуляцію, а рецидив кровотечі після її зупинки консервативним шляхом.
Пенетрація.Перфорація. Під пенетрацією розуміють проникнення виза межі стінки шлунка або дванадцятипалої кишки в тканини прилеглих органів. Розрізняють стадію проникнення виразки крізь усі прошарки стінки шлунка або дванадцятипалої кишки, стадію фіброзного зростання з прилеглим органом і стадію проникнення в тканини прилеглого огана. Виразки задньої і бокової стінок цибулини та постбульбарного відділу дванадцятипалої кишки частіше пенетрують у головку підшлункової залози, жовчні шляхи, печінку, печінково-шлункову або дуоденальну зв'язки, у товсту кишку і в її брижу; виразки шлунка - у малий чепець і тіло підшлункової залози. Пенетрація супроводиться запальним процесом і утворенням фіброзних спайок, іноді досить поширених. Перебіг пептичної виразки стає тяжким, клінічна картина - поліморфною, з'являються симптоми, які характерні для захворювань прилеглих органів, втягнених упенетрацію (ознаки панкреатиту, холециститу, перигастриту, перидуоденіту). Біль стає майже постійним, досить інтенсивним, втрачається закономірний зв'язок із прийманням їжі, він не зменшується після вживання антацидів. Посилюється нудота, блювання, виявляються ознаки запалення - субфебрильва температура, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.
Пенетрація часто виникає у пацієнтів із тривалим виразковим анамнезом і рецидивуючим перебігом. Проте це ускладнення трапляється рідко і йому можна запобігти.
Перфорація виразки в черевну порожнину - небезпечне ускладнення пептичної виразки, симптоматичних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки. Виразки частіше перфорують під час загострення - навесні й во-сени. Перфорації часто передують фізичні та нервово-психічні навантаження, приймання алкоголю, переповнення шлунка їжею.
Клінічна картина перфорації розвивається гостро, але при детальному вивченні анамнезу нерідко виявляються симптоми, пов'язані із загостренням пептичної виразки. Перед перфорацією можливе посилення болю і поява еубфебрильної температури або й лихоманки, нудоти, безпричинного блювання. Найбільш характерними симптомами перфорації є різкий кинджальний біль у надчеревній ділянці, дошкоподібне напруження м'язів передньої черевної стінки, особливо надчерев'я, позитивний симптом Щотківа-Блюмберга, зникнення тупості при перкусії ділянки, де знаходить-ся печінка (при перкусії з'являється тимпанічний звук), брадикардія, блідість шкіри та слизових оболонок. Через 6-8 год розвивається перитоніт. Загальний стан пацієнта ще більше погіршується. Спостерігаються колапс, частий ниткоподібний пульс, лихоманка, явища динамічної кишкової непрохідності, лейкоцитоз із нейтрофільним зсувом вліво. У перші години можливі випорожнення і відходження газів, але надалі наростає метеоризм і виникає затримка випорожнень, виділення газів і сечі. Блювання буває рідко. Діагноз перфорації виразки стає безумовним, коли при рентгенологічному дослідженні в черевній порожнині виявляється газ (симптом серпа - смуга повітря над печінкою під діафрагмою).
Лікування пенетруючої і перфоративної виразки може бути лише опе-ративним. При перфорації операція є єдиним успішним заходом.
Стеноз воротаря (пілороетеноз). Виникає в процесі загоювання пептич-ної виразки і утворення рубців. У ділянці воротаря вони створюють пере-воду, яка заважає виходу вмісту із шлунка у дванадцятипалу кишку. Спочатку звуження просвіту воротаря компенсується гіпертрофією шлун-кових м'язів, однак поступово шлунок розтягується, оскільки їжа в ньому затримується довше і піддається процесам бродіння та гниття. Порушується всмоктування води в кишках, що зумовлює зміну водно-сольового обміну та розвиток явищ загального зневоднення організму. Знижується AT та вміст хлоридів у крові та сечі. Пацієнти скаржаться на постійний біль v животі, який посилюється надвечір, відрижку, що має запах зіпсованого яйця, блювання зранку їжею, спожитою кілька днів тому. Закрепи змінюються проносами, які виникають унаслідок подразнення тонкої кишки частками їжі, що перебродила в шлунку. Дефіцит поживних речовин, який посилюється внаслідок частого блювання і проносів, призводить до значного виснаження хворого. Часто в них спостерігається анемія.
Під час огляду живота в надчеревній ділянці видно перистальтичні й антиперистальтичні скорочення шлунка.
Рентгенологічним обстеженням виявляють розширення шлунка, затримку барієвої суміші. Єдиним метолом лікування є оперативне втручання.
Loading...

 
 

Цікаве