WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лептоспіроз - Реферат

Лептоспіроз - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Лептоспіроз
ПЛАН
1. Актуальність лептоспірозу.
2. Етіологія.
3. Джерело збудника.
4. Механізм і шляхи передачі.
5. Прояви епідемічного процесу.
6. Основні напрямки епідемічного обстеження.
7. Протиепідемічні заходи.
8. Специфічна профілактика.
ВСТУП
Лептоспіроз - це бактерійний зооноз з переважним ураженням капілярів печінки, нирок і нервової системи, який супроводжується загальною інтоксикацією, гарячкою та може перебігати з жовтяницею, геморагічним синдромом і нирковою недостатністю.
1. Актуальність. Лептоспіроз - небезпечна інфекційна хвороба, що завдає значних соціально-економічних збитків. В Україні щорічно реєструються спорадичні випадки і групові спалахи лептоспірозу. В останні роки спостерігається ріст захворюваності і почастішання важкого перебігу з летальністю, яка зросла у 10 років. Найбільш поширений лептоспіроз у західних і центральних областях України.
2. Етіологія. Збудник - Leptospira interrogans. Відомо близько 200 патогенних сироварі лептоспір, які об'єднанні у 25 серогруп. Найбільше значення в патології людей мають L. scterohacmorrhagiae, L. conocola, L. Grippotephosa, L. Pomona, L. Hebdomadis.
Мікроби мають форму тоненької спіралі із зігнутими кінцями. Вони вологолюбні, у воді прісних водойм зберігаються до 1 міс., у вологому ґрунті - до 10 міс. Добре витримують низькі температури, виживають у льоді, однак моментально гинуть у кислому середовищі, на цукрі, при кип'ятінні. Чутливі до висушування. Дії прямого сонячного проміння. Дезінфекційних розчинів, зокрема хлорвмісних.
3. Джерело збудника. Природним резервуаром збудників є різні дикі гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші), свійські і промислові тварини (свині, песці, нутрії, собаки, рідше - велика рогата худоба). Тварини хворіють на лептоспіроз або переносять його безсимптомно. Вони виділяють збудників із сечею, забруднюючи довкілля і утворюючи природні осередники. Тварини заражаються через воду, корм, а також статевим шляхом. Хвора людина виділяє мало лептоспір у довкілля й епідеміологічного значення не має.
4. Механізм і шляхи передачі. Основний механізм передачі - фекально-оральний, який реалізується переважно водним шляхом (пиття води з малих водойм, заковтування її під час купання). Можливе зараження при вживанні продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочів і фруктів, зрідка молока чи м'яса).
Трапляється і контактне зараження при догляді за хворими тваринами, їх забої. У разі укусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри, а також на риболовлі, косовиці, в разі ходіння босоніж на лузі.
5. Прояви епідемічного процесу. Лептоспіроз реєструється частіше влітку і восени, що пов'язано з підвищенням чисельності гризунів і купальним сезоном. Бувають як спорадичні, так і групові захворювання. Сприйнятливість загальна, однак частіше хворіють сільськогосподарські працівники (тваринники, зоотехніки, ветеринари, косарі), робітники м'ясокомбінатів, дератизатори, робітники каналізаційних мереж, тобто люди, які працюють на об'єктах часто заселених гризунами.Захворюваності сприяють зливи, що супроводжується паводками і творенням заболочених ділянок. Чіткий територіальний розподіл захворюваності значною мірою пов'язаний з тим, що лептоспіри тривалий час виживають у лужних ґрунтах і швидко гинуть у кислих.
6. Основні напрямки епідеміологічного обстеження.
У першу чергу з'ясовують наявність гризунів у житлових і складських приміщеннях, можливість забруднення вододжерел і харчових продуктів випорожненнями цих тварин.
Важливо з'ясувати професію захворілого, а також виявити можливий зв'язок з водоймою, уточнити місце, час користування нею. У випадку групових захворювань здійснюють картографування захворюваності на території, відображають місце водойми.
Тварин (гризунів) і воду досліджують на наявність збудника. Лабораторна діагностика ґрунтується на виявленні збудників у крові та сечі за допомогою. Темно пального мікроскопа. А також посіву їх на спеціальні живильні середовища. Ставлять біопробу на кроликах - сисунцях. Для виявлення у крові антитіл до лептоспір використовують реакцію мікроглютинації з набором розповсюджених сироварів (парні сироватки).
7. Протиепідемічні заходи.
В епідемічному осередку здійснюють:
- дезінфекцію приміщення, убиралень, вигрібних ям, термічну обробку води і харчових продуктів перед уживанням;
- одномоментну дератизацію на об'єктах і територіях;
- ветеринарно-санітарні заходи (виявлення, ізоляція, лікування хворих сільськогосподарських тварин, проведення карантинних заходів у господарствах, забороняється перегруповувати і продавати тварин);
- дотримання правил особистої гігієни.
Важливим є об'єднання зусиль ветеринарної і методичної служби в організації боротьби з лептоспірозом.
У неблагополучних щодо лептоспірозу районах проводять гідромеліоративні роботи і систематичні дератизаційні заходи. Щоб запобігти поширенню лептоспірозу серед сільськогосподарських тварин, дотримуються правил пасовищного і стійлового утримання худоби, в осередках тварин імунізують полівалентною вакциною. Здійснюють санітарну експертизу м'яса.
Важливе значення має контроль за водоймами, що використовуються для купання. Якщо це річка, то місце водопою тварин повинно локалізуватися нижче за течією відносно пляжу. Не слід допускати попадання необроблених стоків тваринницьких ферм у водойми. В ендемічних з лептоспірозу районах при роботах на залитих лугах, торфорозробках, у шахтах, а також на бойнях і м'ясопереробних цехах використовують захисний одяг. Для пиття застосовують лише кип'ячену воду.
Запобігти харчовим зараженням можна шляхом оберігання харчових продуктів від гризунів, а також, використовуючи санітарно-ветеринарну експертизу м'ясо-молочних продуктів.
Велике значення має санітарно-освітня роботи серед населення.
8. Специфічна профілактика.
З метою специфічної профілактики в осередках за епідемічними показаннями використовують лептоспірозну вакцину.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Підручник "Інфекційні хвороби" М.Б. Тітов. Київ 1995 р. ст.. 173-181.
2. Підручник "Епідеміологія", ст.. 143-145.
Loading...

 
 

Цікаве