WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ожиріння - Реферат

Ожиріння - Реферат


Реферат на тему:
Ожиріння
Ожиріння - результат надмірного харчування й обмеженої рухової активності, велике значення має спадковий чинник.
Залежно від етіології виділяють IV ступені ожиріння: І ступінь - надлишок маси тіла складає 20-29% ; ІІ - 30-49%; III - 50-99% ; IV - 100% і більше.
Основними принципами лікування хворих на ожиріння є обмеження харчування, збільшення енергетичних витрат і функціональне зміцнення всього організму. Під час організації лікувального процесу слід передбачати збільшення витрат і зменшення надходження поживних речовин. Тому за всіх форм ожиріння обов'язкове правильне поєднання режиму харчування і руху.
Застосовуючи лише жорстке обмеження в харчуванні, можна досягти помітних успіхів у зменшенні маси тіла, але за відсутності м'язової активності втрата жирових відкладень призводить до ослаблення організму, в'ялості і зморщування тканин.
Завдання ЛФК у комплексній терапії ожиріння спрямовані на підвищення обміну речовин, енерговитрат, неспецифічної опірності й адаптаційних можливостей організму, зменшення маси тіла, запобігання ускладненням і відновлення порушених функцій різних органів і систем.
Для посилення ліполітичних процесів, активізації вуглеводного і водно-сольового обміну широко використовують фізичні вправи прикладного і спортивного характеру (ходьба, біг підтюпцем, плавання, лижі, їзда на велосипеді) у поєднанні із загальними гімнастичними вправами. При цьому необхідне виконання різноманітних вправ, які посилюють окисні процеси, з обов'язковим включенням вправ для великих м'язових груп, з вираженим м'язовим зусиллям, що їх виконують у середньому або швидкому темпі.
Особливо інтенсивному окисненню жирів з вивільненням їх з депо спричиняють щоденна ходьба в прискореному темпі і біг підтюпцем. Біг підтюпцем має бути адекватним стану здоров'я, ступеню ожиріння і зросту хворих. Починати біг слід у повільному темпі: 1 км за 8-10 хв, відстань - 400-800 м. У міру адаптації організму та встановлення ритму дихання дистанція поступово збільшується до 8-10 км, а час зменшується до 5-7 хв.
Особам з ожирінням І-II ступеня і за відсутності виражених змін з боку серцево-судинної системи довжину пробігу поступово збільшують до 10 км (більша відстань не доцільна, оскільки призводить до стомлення організму і зниження всіх його функцій). Щоденний біг підтюпцем (7-10 км) у поєднанні з раціональним харчуванням дає можливість зменшити масу тіла до нормальних величин і підтримувати її на належному рівні без застосування інших засобів ЛФК. При ожирінні III ступеня швидкість і відстань підбирають суворо індивідуально. Хворим з ожирінням IV ступеня краще обмежитися щоденними пішохіднимипрогулянками.
Інтенсивність і характер фізичного навантаження залежать також від періоду лікування. У 1-й період хворого адаптують до зростаючих навантажень помірної інтенсивності, переважно піші прогулянки, РГГ і ЛГ, дихальні вправи, прохолодні обливання, обтирання, гідро- і самомасаж.
У 2-й період розв'язують основні завдання ЛФК. Використовують вправи для великих м'язових груп зі значною амплітудою
рухів. Широко застосовують махи, нахили, повороти й обертання тулуба, вправи з обтяженням (гантелі, еспандери, набивні й надувні м'ячі тощо). До комплексу включають піші прогулянки, біг підтюпцем, туристичні походи, ходьбу на лижах, плавання, їзду на велосипеді та ін.
Туристичні піші й лижні походи, а також їзда на велосипеді сприятливо впливають на хворих з надмірною масою тіла. Головними позитивними особливостями фізичних вправ при цьому захворюванні є: глибока біологічність та адекватність, універсальність - немає жодного органа, що не реагував би на рухи; відсутність негативної побічної дії (при правильному дозуванні навантажень і раціональній методиці занять); можливість трива-лого застосування, що не має обмежень, переходячи з лікувального на профілактичне і загальнооздоровче.
Після вивчення впливу дозованих фізичних вправ на хворих з ожирінням було встановлено, що систематичні заняття позитивно позначаються на динаміці всіх показників кардіореспіраторної системи й обміну речовин. Вибір фізичних вправ, обсягу та інтенсивності навантажень залежить від клінічних проявів ожиріння, супутніх захворювань, віку, статі і рівня фізичної підготовки.
Активний руховий режим і фізичні вправи дозволяють підвищити загальну працездатність хворого. У зв'язку з цим ЛФК показана при легких, помірних і тяжких формах ожиріння незалежно від патогенезу захворювання. Особливо показані вправи на витривалість: ходьба, біг, катання на лижах тощо. Корисні також гімнастичні вправи для великих м'язових груп у чергуванні з дихальними вправами. Для кінцівок широко застосовують різноманітні махові й колові рухи великих суглобів, вправи з помірним обтяженням.
Сеанси ЛФК необхідно проводити протягом 60 хв і більше. РГГ і ЛГ слід поєднувати з водними процедурами. Масаж доповнює ЛФК і розглядається як метод симптоматичної терапії.
Таким чином, фізичні вправи є основою лікування і запобігання надмірній масі тіла. При цьому необхідно виконувати основне правило: уникати перевтоми, застосовувати фізичне навантаження систематично, поступово підвищуючи інтенсивність і тривалість фізичної рухової активності.
Loading...

 
 

Цікаве