WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація розвитку мислення та уяви дошкільників - Реферат

Організація розвитку мислення та уяви дошкільників - Реферат


Реферат на тему:
Організація розвитку мислення та уяви дошкільників
Як вже зазначалось, рівень знань, мислення, уяви, пізнавальні можливості дітей залежать від запасу сформованих уявлень (образів), їх повноти, усвідомлення, динамічності. Образи (уявлення) є основою не лише наочно-дійового, а й абстрактного мислення. З розширенням кругозору, збагаченням уявлень удосконалюється мислення, уява дитини, які розпочинаються з часу її народження, і цей процес триває протягом усього життя: засвоєне раніше уточнюється, корегується, доповнюється.
Важливо, щоб вихователі і батьки розуміли необхідність цілеспрямованого формування уявлень, усвідомлювали неприпустимість помилкових образів, неточності, неоднозначності термінології. Адже закладені в дошкільному віці помилкові поверхневі уявлення, невідповідність термінів є однією з причин труднощів шкільного навчання, втрати інтересу до нього, появи страху і зневіри в собі.
Прийнято вважати, що у пізнавальну діяльність дітей входять відчуття, сприймання, уявлення, уява, мислення, мова. Хоч ми і розглядаємо їх окремо, не слід забувати, що названі процеси як такі не існують ізольовано у пізнанні, а здійснюються у тісному взаємозв'язку. Відчуваючи і сприймаючи навколишнє, дитина аналізує, порівнює, абстрагується від несуттєвого, тобто вона мислить, уявляє, збагачує свої уявлення, знання, досвід, розширює кругозір.
Беручи до уваги вікові особливості й пізнавальні можливості дошкільника, характер розумових процесів, доцільно спрямовувати його самостійну діяльність на усвідомлення і засвоєння практичних дій, здорових, слухових і тактильних образів. Важливо вчити поєднувати нові образи предметів зі словом, з набутим досвідом - це закріплюватиме їх в уяві, допомагатиме усвідомлювати ознаки та відношення, надавати чіткості й динамічності сприйнятому.
Осмислене засвоєння слова - крок до уяви, мислення, адже слово - це вже узагальнення, певне поняття.
Формування мовлення тісно пов'язане з психологічним розвитком дитини. Як головний засіб спілкування, мова водночас виконує важливу пізнавальну функцію: є постійним джерелом набуття нових знань, умінь і навичок, свідомої регуляції дій, організації самостійної діяльності.
Завдання вихователя полягає в тому, щоб стежити, наскільки точно й чітко уявляє дитина те, що позначає словом, як уміє диференціювати уявлення, чи правильно співвідносить слово з предметом, дією і навпаки. Добір спеціальних завдань сприяє уточненню та корекції уявлень і слів.
Сприймання добре розвивається в різноманітних іграх, де доводиться рухати, переміщувати предмети, порівнювати їх накладанням, відбирати за зразком, повторювати дії за дорослим і самостійно виконувати їх. Керівництво діями дитини має бути непомітним для неї, а допомога, підказка доцільні лише в скрутних ситуаціях, що сприятиме розвитку індивідуальної активності й неповторності уяви в майбутньому і набування умінь і навичок в теперішньому.
Оскільки все пізнається у порівнянні, слід звертати увагу дітей на однакове і різне, подібне й відмінне у предметах, вчити виділяти їхні характерні ознаки і властивості. Вміння порівнювати (зіставляти і протиставляти) лягає в основу узагальнення й абстрагування.
Важливе завдання підготовки дитини до школи в дитячому садку і в сім'ї - розвиток її розумових здатностей, формування чітких уявлень про навколишнє. Осмислене сприймання предметів, явищ, закономірностей навколишнього світу свідчить про готовність як до оволодіння певними знаннями, так і до систематичного навчання у школі взагалі.
Підґрунтям пізнавальної діяльності дошкільника, його подальшого розумового розвитку є чуттєве пізнання в процесі наочно-дійового мислення. Постійно збагачуючи і розширюючи під керівництвом дорослих свій чуттєвий досвід у процесі спостережень, практичних та ігрових дій, дитина поступово відкриває для себе об'єкти і явища навколишнього світу, усвідомлює взаємозв'язки і взаємодію їх, а також вчиться планувати свої дії, порівнювати незнайоме зі знайомим, узагальнювати, розмірковувати.
Діти дошкільного віку мають незначний життєвий досвід, недостатній запас слів, еталонів для порівняння того, що бачать, чують, відчувають, а тому для оволодіння ними потребують відповідної допомоги дорослого на доступному їм рівні.
Невичерпним джерелом розумового розвитку дитини, її уяви, фантазії, мислення є навколишнє середовище з його живою (тваринним і рослинним світом) і неживою природою, архітектурою і речами, створеними людиною. Неповторна краса садів, парків, річок, озер, лісів з їхніми мешканцями дає багатий матеріал для дитячої уяви, викликає позитивні естетичні переживання, вчить мислити, що неодноразово підкреслювалось в психолого-педагогічній літературі і що обов'язково необхідно треба використовувати в практиці виховання, навчання й розвитку дітей.
Важливо розвивати у малюків природний інтерес до всього, що нас оточує, виховувати допитливість, уміння зосереджуватись, аналізувати, вчити бачити, а не просто дивитись. Уміння придивлятися, помічати, порівнювати, узагальнювати сприяє всебічному розумовому розвитку, формуванню повноцінної психіки дитини.
Кожний предмет може мати багато ознак, а одна і та сама ознака може належати різним предметам. Уміння виділяти, порівнювати й узагальнювати ознаки є основою мислення, уяви. Класифікація як мисленнєвий процес відбувається на основі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, які збагачують і розвивають усі розумові дії і прийоми. Завдяки їй ми об'єднуємо у групи предмети, яким властиві певні істотні ознаки, узагальнюємо і систематизуємо знання і набутий досвід. Класифікація є природною потребою відібрати, згрупувати схоже, подібне, тощо.
Доцільно розглядати з дітьми картини, де зображена жива природа (тваринний і рослинний світ). Прикладом може бути картина.
Розглянувши картину з дітьми, вихователь пропонує їм відповісти на такі запитання:
- Які звірі, птахи зображені на
Loading...

 
 

Цікаве