WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Парентеральне введення лікувальних засобів - Реферат

Парентеральне введення лікувальних засобів - Реферат

турбулентні завихрення в шприці рівномірно розподіляються і розмішують ліки і розчинник. Бульбашки повітря видаляють.
Змінивши голку і пере-арившиїїлравднісгь, медична сестра укладає в лоток шприц і 3 ватні кульки, змочені 96 % спиртом, готує джгут, рушник.
Підготовку рук медичної сестри, збирання шприца, набирання ліків проводять згідно з загальноприйнятими правилами. При веденні ліків у ділянку сідниці хворий лежить на животі або на боці. При цьому м'язи повністю розслаблються. Якщо ж м'язи залишаються напруженими, це може призвести до утрудненого введення голки і навіть до її поломки. Шкіру верхньо-зовнішнього квадранта протирають двома ватними кульками, змоченими 96 % спиртом. У правій руці тримають приготований шприц з голкою (II пальцем притримують поршень, V - муфту голки, а останніми пальцями утримують циліндр шприца). Між І та II пальцями лівої руки шкіру на місці уколу розтягують та фіксують. Перпендикулярно до поверхні шкіри різким рухом вколюють голку на глибину 5-7 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну основу, фасцію і великий сідничний м'яз. До введення ліків треба дещо відтягнути поршень і переконатися в тому, що голка не попала в просвіт судини ( в шприці не з'являється кров). Якщо препарат темного кольору і кров у шприці побачити неможливо, з шприца знімають голку і, переконавшись у відсутності крові в канюлі, знову, їх з'єднують. Потім повільно вводять ліки, натискаючи на поршень лівою рукою. Якщо голку введено дуже глибоко і вона досягла кістки, її необхідно підтягнути. При появі крові в шприці голку підтягують або зовсім витягають, місце уколу притискають стерильною ватною кулькою, змоченою 96 % спиртом, а укол проводять в іншому місці сідниці. Після введення ліків швидким рухом видаляють голку, одночасно притискаючи до шкіри кульку з 96 % спиртом.
При введенні ліків у м'яз стегна хворий повинен лежати на спині, шприц необхідно тримати під гострим кутом, щоб не пошкодити окістя стегнової кістки.
Внутрішньовенне введення ліків можна проводити струминно -(внутрішньовенна ін'єкція) та крапельно (внутрішньовенного вливання". Внутрішньовенні Ін'єкції застосовують для екстреного введення лікарських препаратів при загрозливих станах організму, а також для введення пре-паратів, які не можна ввести підшкірно і внутрішньом'язово.
Для виконання внутрішньовенних ін'єкцій використовують шприц єм-кістю і 0-20 мл, голку ' довжиною 4 см і діаметром 0,8 мм.
Після обробки рук медична сестра збирає шприц і приступає до набирання ліків. Перед тим, як набрати в шприц ліки, медична сестра повинна перевірити відповідність назви розчину призначенню лікаря, дату його виготовлення, дозу і цілість фабричної упаковки. Розчини набирають безпосередньо з ампули. Сильнодіючі препарати, як правило, вводять розведеними, оскільки струминне введення таких препаратів, як строфантин, новокаїнамід та ін., може призвести до небезпечних для життя наслідків. Як розчинник застосовують ізотонічний розчин натрію хлориду, воду для ін'єкцій, 5 % розчин глюкози. Для рівномірного розчинення ліків їх набирають у шприц першими. а потім - розчинник. При цьому турбулентні завихрення в шприці рівномірно розподіляються і розмішують ліки і розчинник. Бульбашки повітря видаляють. Змінивши голку і перевіривши її прохідність, медична сестра укладає в лоток шприц і 3 ватні кульки, змочені 96 % спиртом, готує джгут, рушник.
Шкіру в місцях ін'єкції обробляють двома ватними кульками, змоченими 96 % спиртом. Шприц беруть у праву руку так, щоб вказівний палець фіксував муфту голки, а решта - обхоплювали циліндр шприца. За загальноприйнятими правилами встановлюють шприц з голкою вертикально і для запобігання повітряній емболії легким проштовхуванням поршня вида-ляють бульбашки повітря. Відтягуючи шкіру нижче від місця ін'єкції, фіксують вену. Тримаючи шприц паралельно до шкіри, зрізом голки доверху, проводять венепункцію. Відчувши "провал", злегка підтягають поршень - при правильному положенні голки в просвіті вени в циліндрі шприца з'являється кров. Перед введенням розчину лівою рукою обережно знімають накладений на плече гумовий джгут. Не змінюючи положення шприца, лівою рукою затискають обід циліндра між II та III пальцями, а 1 пальцем натискають на рукоятку поршня. Вводять ліки повільно, щоб вони не надто швидко поступали в загальне коло кровообігу. Коли в шприці залишиться невелика кількість ліків, змішаних з кров'ю, введення припиняють. Притиснувши до місця ін'єкції ватну кульку, змочену 96 % спиртом, різким рухом витягають голку. Просять хворого зігнути руку в ліктьовому суглобі на 3-5 хв, залишивши вату зі спиртом на місці ін'єкції.
Для тривалого внутрішньовенного введення лікарських препаратів використовують пластикові системи одноразового користування, їх випускають у стерильній герметичній упаковці з позначеними серією І датою стерилізації. Заповнення системи дяк крапельного введення ліків провозять у такій послідовності:
1. Звіряють напис на флаконі з призначенням лікаря (назву, процентну концентрацію, кількість); перевіряють строк придатності, герметичність упаковки, прозорість рідини.
2. Нестерильним пінцетом знімають з флакона центральну частину металевої кришки, гумовий корок обробляють ватною кулькою, змоченою 96 % спиртом.
3. Перевіряють герметичність пакета(герметичний пакет щільно облягає систему) і термін придатності.
4. Процедурна сестра обробляє руки.
5. Розкривають пакет і виймають систему.
6. Знявши ковпачок з голки повітровода, її вводять до упору через гумовий корок у флакон. Трубку повітровода закріплюють уздовж флакона так, щоб її вільний кінець був на рівні дна флакона.
7. Закривають гвинтовий затискач. Знімають ковпачок з голки, яка знаходиться ближче до крапельниці, і теж вводять її до упору через гумовий корок у флакон.
8. Флакон перекидають догори дном і закріплюють на штативі.
9. Ін'єкційну голку разом з ковпачком знімають і кладуть у підготований стерильний лоток. Під час роботи не можна торкатися руками до сполучної канюлі для насадки голки.
10. Повертають крапельницю в горизонтальне положення. Повільно відкриваючи гвинтовий затискач, заповнюють її до половини об'єму, затискач закривають .
11. Повертають крапельницю у вертикальне положення, фільтр на 1/3 повинен бути заповненим рідиною.
12. Відкриваючи гвинтовий затискач, повільно заповнюють довгу трубку системи до повного витіснення бульбашок повітря і появи краплі розчину з канюлі для насадки голки. Гвинтовий затискач закриваютть (мал. 80, в).
13. Перевіряють відсутність бульбашок повітря в системі.
14. Канюлю для насадки ін'єкційної голки обгортають стерильною серветкою, яку прикріплюють до перехідної гумової трубки (вузол для ін'єкції) за допомогою затискача або корнцанга.
15. Затискач або корнцанг за бравші підвішують на штатив.
У стерильний лоток, де знаходиться ін'єкційна голка, закрита ковпачком, кладуть три ватні кульки, змочені 96 % спиртом, три стерильні серветки. Готують дві стрічки вузького (1 см) липкого пластиру довжиною 4-5 см, рушник, джгут.
Можливі ускладнення під час внутрішньовенного введеній ліків:
1. Пірогенні реакції виникають при введенні препаратів із закінченим терміном придатності або неякісно виготовлених.
2. Жирова емболія легеневих судин виникає при помилковому введенні медикаментів, призначених для внутрішньо-м'язового або підшкірного введення наприклад розчину камфори з олії. Проявляється зона райтовим болем у ділянці серця, ядухою, кашлем, ціанозом верхньої половини грудної клітки.
3. Повітряна емболія виникає при попаданні невидалених бульбашок повітря з шприца або системи для внутрішньовенних зливань. Клінічно вона проявляється раптовою втратою свідомості, судомами, падінням артеріального тиску. При появі зазначених ознак необхідно перетиснути систему, опустити головний кінець ліжка, внутрішньовенно ввести глюкокортикоїди, анальгетичні, спазмолітичні, фібринолітичні засоби та антикоагулянти.
4. Запаморочення, колапс, аритмії можуть бути наслідком швидкого введення ліків.
5. Інфільтрат утворюється при попаданні ліків у підшкірну основу. Щоб запобігти цьому, необхідно потягнути поршень на себе і переконатися, що голка знаходиться у вені. Крім того, під час введення препарату треба стежити, щоб у місці ін'єкції не утворювалось "здуття", що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу. В разі попадання під шкіру деяких розчинів (наприклад, 10 % розчину.
6. Гематома в місці ін'єкції.
7. Сепсис.
8. Тромбофлебіт - запалення вен.
9. Алергічні реакції.
Loading...

 
 

Цікаве