WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Перегрівання (тепловий удар), переохолодження, синдром тривалого стиснення, ураження електрострумом – перша допомога - Реферат

Перегрівання (тепловий удар), переохолодження, синдром тривалого стиснення, ураження електрострумом – перша допомога - Реферат

довенно.
10. Інгібітори протеолітичних ферментів: контрикал - 50-100 тис. АТр ОД, є-амінокапронова кислота 5 % - 100 мл 2-3 рази, тразилол 50-100 тис. АТр ОД на добу довенно.
11. Локальна або загальна гіпербарична оксигенація - 1-2 сеанси щоденно після довенної інфузії перфторану 2-5 мл/кг маси тіла.
12. При вираженій інтоксикації - гемо-, плазмо- і лімфосорбція, плазмаферез із заміщенням ексфузованої плазми розчинами альбуміну та свіжозамороженої плазми.
13. При наростанні явищ гострої ниркової недостатності (зниження добового діурезу менше 500 мл незалежно від рівня азотистих шлаків, рівень калію вище 6 ммоль/л, наростаюча гіпергідратація і набряк травмованих тканин) проводять діалізні методи лікування - гемодіаліз, пе-ритонеальний діаліз.
14. В разі вираженої загальної гіпергідратації та критичного набряку травмованих тканин показана гемофільтрація або гемодіафільтрація з виведенням 2-3 л рідини протягом 4-5 годин.
15. Профілактика і лікування інфекційних ускладнень - масивна ан-тибактеріальна терапія антибіотиками, імуномодуляторами, гіпохлори-дом натрію, протиправцева та протигангренозна сироватки.
16. Паралельно з перерахованими терапевтичними за показаннями проводять хірургічні методи лікування - лампасні розрізи, фасціотомії, висічення нежиттєздатних тканин,ампутації тощо.
Травматичний шок
1. При потребі реанімаційні заходи, контроль за зовнішнім диханням, прохідністю верхніх дихальних шляхів, ступенем гіпоксії і в залежності від цього відновлення і підтримання прохідності верхніх дихальних шляхів, кисневі інгаляції, допоміжна або штучна вентиляція легень.
2. Зупинка зовнішньої та внутрішньої кровотечі терапевтичними і хірургічними маніпуляціями, оперативним шляхом (введення гемоста-тиків, пов'язки на рани, накладання джгута, затискання кровоточивих судин, їх прошивання, перев'язка в рані або на протязі, коагуляція та ін.)
3. Інфузійна терапія, направлена на корекцію дефіциту ОЦК внаслідок кровотечі, за схемою, яка приведена в розділі "геморагічний шок".
4. Знеболення:
* наркотичні аналгетики: морфіну гідрохлорид - 10-20 мг, омнопон - 10-20 мг, промедол - 20-40 мг, фентаніл - 0,05-0,1 мг, дипідолор -7,5-15 мг довенно або дом'язово 3-4 рази на добу під контролем зовнішнього дихання;
* агоністи-антагоністи опіоїдних рецепторів: трамал - 5 0-100 мг, ста-Дол - 2-4 мг, нубаїн - 0,15-0,30 мг/кг, пентазоцин - 30-45 мг, бупре-норфін - 0,3-0,6 мг довенно або дом'язово 3-4 рази на добу;
* нестероїдні протизапальні середники - кеторолак трометамін (кето-лонг, торадол) 30-60 мг, диклофенак - 75 мг дом'язово 2-3 рази на добу;
* загальні анестетики - інгаляція закису азоту з киснем у співвідношенні 2:1, кетамін (кеталар, каліпсол, кетанест)-0,5-1,0 мг/кг довенно або 3-5 мг дом'язово, оксибутират натрію - 20-30 мл 20 % розчину довенно повільно;
* новокаїнові блокади в місця переломів, циркулярна футлярна ане-стезія, блокада міжреберних нервів, плечового сплетення, нервових стов-бурів нижніх кінцівок (сідничного, стегнового, латерального шкірного, обтураційного), шийна ваго-симпатична блокада, паравертебральна та епідуральна анестезії (останні - тільки при стабільності центральної ге-модинаміки і нормальному ОЦК).
5. Глюкокортикостероїди в дозах, як при геморагічному шоку.
6. Іммобілізація переломів - стандартні та імпровізовані шини, про-тишокова одежа, гіпсові пов'язки, скелетне витягання, апарати зовнішньої фіксації, оперативне лікування.
7. Антибактеріальна терапія спочатку антибіотиками широкого спектра дії і прицільна після ідентифікації мікробної флори та визначення її чутливості до антибактеріальних препаратів, протиправцева та проти-гангренозна сироватки.
8. Профілактика переохолодження організму - теплі покривала, оп-тимальна температура оточуючого середовища (палати, операційні, пе-рев'язочні), тепле пиття (крім потерпілих з травмами органів черевної порожнини), підігріті до температури 35-40 °С інфузійні розчини.
9. Симптоматична посиндромна та корегуюча терапія.
Ураження електрострумом
1. Припинити дію електричного струму на потерпілого з дотриманням заходів особистої безпеки, пам'ятаючи, що потерпілий в ланцюгу струму сам є провідником електроструму.
2. Покласти потерпілого на спину, розстебнути або зняти стискаючий одяг, дати доступ свіжому повітрю і визначити загальний стан потерпілого.
3. В разі затрудненого дихання вжити заходів щодо відновлення і підтримання вільної прохідності верхніх дихальних шляхів і при необхід-ності застосувати допоміжну або штучну вентиляцію легень.
4. Якщо потерпілий перебуває в стані клінічної смерті-негайно розпо-чати реанімаційні заходи в повному об'ємі, враховуючи, що при ураженні електрострумом найчастіший вид зупинки серця - фібриляція шлуночків.
5. Після відновлення серцевої діяльності потерпілого треба евакуювати в медичний заклад другого етапу.
6. При наявності електроопіків проводять накладання стерильної пов'язки, при переломах кісток - іммобілізацію, а при судомах призначають протисудомні середники - сібазон 0,5 % - 1-2 мл дом'язово або довенно.
7. В стаціонарі налагоджують моніторинг серцевої діяльності і в разі виникнення аритмій призначають антиаритмічні препарати: кордарон-150-300 мг довенно, лідокаїн - 1-1,5 мг/кг маси тіла, новокаїнамід -10 мл 10 % розчину.
8. Проводять паралельну симптоматичну терапію: корекцію ОЦК, реологічних властивостей крові, зменшують судинну проникність, вводять антикоагулянти, протисудомні середники, антибіотики.
9. Хірурги або комбустіологи лікують електроопіки та механічні травми за своїми правилами.
Loading...

 
 

Цікаве