WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Перегрівання (тепловий удар), переохолодження, синдром тривалого стиснення, ураження електрострумом – перша допомога - Реферат

Перегрівання (тепловий удар), переохолодження, синдром тривалого стиснення, ураження електрострумом – перша допомога - Реферат


Реферат на тему:
Перегрівання (тепловий удар), переохолодження, синдром тривалого стиснення, ураження електрострумом - перша допомога
Перегрівання (тепловий удар)
1. Припинити дію високих температур на організм потерпілого - пе-ренести в прохолодне приміщення, в тінь, зняти лишній теплий одяг.
2. Застосувати фізичні методи охолодження - змочування тіла холодною водою; обгортання вологим простирадлом; грілки або мішки з льодом, холодною водою до потилиці, в місця проекції магістральних судин (шия, пахові та пахвові ділянки); обдування вентилятором тощо. Давати пити холодні напої не рекомендується, навіть при легких ступенях перегрівання, тому що вони дають тільки суб'єктивний ефект, а насправді сприяють розвитку набряку головного мозку.
3. Інгаляції кисню, а при важкій гіпервентиляції - перевід потерпілого на штучну вентиляцію легень під міорелаксантами.
4. Інфузійна терапія кристалоїдними полііонними розчинами кімнатної температури - 0,9 % розчин натрію хлориду, дисіль, трисіль, хлосіль, ацесіль, лактасіль, розчин Рінгера тощо, струминно довенно до підвищення рівня артеріального тиску понад 90 мм рт.ст. з наступним переходом на краплинне введення.
5. При нестабільних показниках гемодинаміки - до інфузійних розчинів добавити дофамін в дозі 5-10 мкг/кг/хв.
6. Антипіретики: 2 мл 50 % розчину анальгіну + 1-2 мл 1 % розчину дімедролу дом'язово або довенно; диклофенак 75 мг дом'язово; аспі-зол 1-2 флакона (500-1000 мг) довенно або глибоко дом'язово.
7. Дроперидол - 2-А мл 0,25 % розчину довенно або дом'язово, амі-назин - 0,5-1,0 мл 2,5 % розчину довенно повільно при стабільному ар-теріальному тиску.
8. Глюкокортикостероїди у перерахунку на преднізолон в дозі 60-90 мг довенно.
9. При судомному стані: сібазон (седуксен) - 10 мг, оксибутират натрію - 20-30 мл 20 % розчину, тіопентал натрію - 250-300 мг у вигляді 1 % розчину довенно повільно під контролем зовнішнього дихання.
10. Нікотинамід, АТФ, вітаміни, кокарбоксилаза у звичайних тера-певтичних дозах.
11. Симптоматична терапія.
12. При зниженні ректальної температури нижче 39 °С хворий вва-жається транспортабельним.
Переохолодження
1. Запобігання подальшому охолодженню - зміна мокрого одягу, переміщення в тепле місце, закутування в ковдру.
2. Гаряче пиття - чай, кава (не алкоголь!!!).
3. При брадикардії атропіну сульфат 0,1 % розчин по 0,5-1,0 мл дом'я-зово або довенно.
4. Дроперидол 0,25 % - 2,0 мл дом'язово або довенно 2-3 рази на добу, титровані розчини аміназину: 1,0 мл 2,5 % розчину аміназину розчиняють в 9 мл фізіологічного розчину натрію хлориду і вводять довенно по 2-3 мл під контролем артеріального тиску.
5. Рання антикоагулянтна терапія: гепарин - 5 тис. ОД 3^ рази на добу довенно + аспірин - 100-325 мг всередину 1 раз на добу.
6. При гіповентиляції - довенно 100 мг/кг оксибутирату натрію або 0,3 мг/кг сібазону, інтубація трахеї та перевід на ШВЛ (використати підігрів дихальної суміші).
7. Методика зігрівання:
> довенні інфузії розчинів 5 % глюкози, 0,9 % натрію хлориду з ново-каїном (100 мл 0,25-0,5 % розчину), підігрітих до 40^5 °С;
> промивання шлунка теплою водою;
> перитонеальний діаліз з використанням підігрітих до температури 40-45 °С діалізних розчинів;
> сифонні клізми теплою водою;
> екстракорпоральне зігрівання.
8. Симптоматична терапія: гідрокарбонат натрію 5 % - 200-300 мл довенно, вітаміни, антибіотики тощо.
Синдром тривалого стиснення
1. Накладати джгут на кінцівку вище місця стискання до звільнення 11 з-під завалу немає необхідності.
2. Після звільнення джгут на кінцівку накладається тільки в тому випадку, коли стиснення тривало понад 15 годин і клінічно визначається Щ ступінь її ішемії (відсутність всіх видів чутливості, активних і пасивних рухів - трупне заклякання м'язів), що вимагає первинної ампутації за абсолютними показами. Ампутація проводиться вище джгута.
3. Якщо джгут був накладений до звільнення кінцівки, то при ішемії І та II ступенів (збереження чутливості або пасивних рухів) його необхідно негайно зняти.
4. Забинтувати кінцівку еластичним бинтом в напрямі від центру д0 периферії, провести транспортну іммобілізацію. Для цього краще корис-туватися пневматичними шинами або протишоковим одягом (протишо-ковими штанами).
5. Провести заходи щодо місцевого охолодження кінцівки - обкласти її поверх пов'язок грілками або целофановими пакетами з холодною водою, снігом або потовченим льодом.
6. Знеболення - в ідеальному варіанті воно повинно передувати звільнен-ню потерпілого з-під завалів. Користуються наркотичними аналгетиками, агоніст-антагоністами опіоїдних рецепторів, загальними і місцевими анес-тетиками (див. травматичний шок). Перевага надається дисоціативній ане-стезії з застосуванням кетаміну (кеталару) в дозі 0,5^-1,0 мг/кг маси тіла в комбінації з сібазоном (седуксеном) 1-2 мл 0,5 % розчину дом'язово або довенно.
7. Інфузійна терапія для боротьби з шоком (див. геморагічний шок). Характерною особливістю є обов'язкове введення лужних розчинів - 5 % гідрокарбонату натрію 400-600 мл на добу або трисаміну 0,3 М розчину 200-300 мл, глюкози з інсуліном та кальцію хлориду або глюконату 10%-30-50 мл на добу для зменшення гіперкаліємії.
8. На фоні олужнення крові проводять стимуляцію діурезу (див. метод осмотичного форсованого лужного діурезу).
9. При відсутності кровотечі - прямі антикоагулянти (гепарин - 2,5-5,0 тис. ОД 4 рази на добу), еритроцитарні та тромбоцитарні дезагреганти (трентал - 100-300 мг, курантил - 2-4 мл, аспізол - 500-1000 мг, компламін - 300 мг, ніцерголін - 8 мг на добу)
Loading...

 
 

Цікаве