WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Випадок важкого медикаментозного анафілактичного шоку (випадок з практики) - Реферат

Випадок важкого медикаментозного анафілактичного шоку (випадок з практики) - Реферат


Реферат на тему:
Випадок важкого медикаментозного анафілактичного шоку (випадок з практики)
шок, (АШ) еозинофілія, АШ - - ІдЕ - незалежний.
Анафілактичний шок (АШ) - це алергічна реакція негайного типу, що супроводжується небезпечними для життя клінічними проявами (різким зниженням артеріального тиску, порушенням діяльності центральної і периферичної нервової системи, ендокринними розладами, дихальною недостатністю і т.д.) (1).
Найбільш частими причинами анафілактичного шоку є медикаментозна та інсектна (від укусів комах) алергія. Згідно літературних даних АШ від вищезгаданих причин розвивається у 10% хворих і в 10% - з них - анафілактичний шок закінчується летально. (3).
Медикаментозний анафілактичний шок (МАШ) - найбільш важкий генералізований прояв МА, обумовлений перебігом імунологічної реакції І типу і виділенням великої кількості цитокінінів, що супроводжується вираженими порушеннями діяльності різних органів і систем (серцево-судинної, нервової і т.д.).
Найбільш часто МАШ розвивається на введення Rtg-контрастних діагностичних препаратів, антибіотиків, похідних піразолону, вітамінів групи В. При парентеральному введенні препаратів МАШ розвивається відразу, а при пероральному через 30-60 хвилин.
В зв'язку з переважним включенням тих, чи інших патогенетичних механізмів перебіг МАШ може "вар'ювати". А.С. Лопатін (1983 р.) виділяє:
- типову форму МАШ - 55,4%
- а також варіанти:
асфіктичний - 11,5 %
церебральний - 8,1%
абдомінальний - 5,0 % (2)
При типовій формі МАШ хворі інколи не встигають повідомити про погіршення самопочуття. В легших випадках скаржаться на відчуття жару, нудоту, блювоту. Об'єктивно у хворих відмічається гіперемія, або блідість шкіри набряк губ, повік. У хворих розвивається судоми кінцівок, неконтрольований сечопуск і дефекація. Пульс, як правило слабий, частий, тони серця глухі, дихання поверхневе, чути дистанційні хрипи. При аускультації можуть вислуховуватись свистячі хрипи, які інколи зникають на фоні задишки, що посилюється. (4)
При гемодинамічному варіанті МАШ на перший план виходять симптоми порушення діяльності серцево-судинної системи, блідість, або геперемія шкірних покривів (спазм, або розширення периферичних судин), значне падіння АТ.
Асфіктичний варіант МАШ проявляється гострою дихальною недостатністю, яка обумовлена бронхоспазмом і набряком слизової оболонки бронхів.
Церебральний варіант МАШ характеризується перевагою порушень у діяльності НС: психомоторним збудженням, порушенням свідомості, судомами, епілептиформними припадками, рідше - симптомами набряку мозку.
При абдомінальному варіанті МАШ основні ознаки - різкий біль у животі, симптоми подразнення очеревини. Можливою є поява загрудинного болю, що стимулює інфаркт міокарду.
А.С. Лопатін виділяє також 5 типів перебігу МАШ: гострий злоякісний (летальність - 88,6%); гострий доброякісний (летальність - 6%), затяжний (летальність 8,6%), рецидивуючий (летальність - 14,3%), абортивний (летальність - 0%); наводимо клінічне спостереження.
Хвора Б. 54 роки, перебувала під спостереженням Вузлової лікарні ст. Коломия з 1990 року з приводу ОА правого кульшового суглобу ІІІ ст. ФНС ІІ-ІІІ ст.
З 2003 року хворій була встановлена ІІ гр. інвалідності з приводу даного захворювання. Періодично лікувалась стаціонарно, амбулаторно і санаторно-курортно.
Під час стаціонарного лікування в хірургічному відділенні в 2003-2005 рр. у хворої виникала хронічна кропив'янка після введення р-ну анальгіну і вітаміну В1.
15.01.08 р. пацієнтка звернулася до лікаря зі скаргами на болі в правому кульшовому суглобі, кульгання при ходьбі, швидку втому.
Хвору госпіталізували в хірургічне відділення Вузлової лікарні ст. Коломия 15.01.08 р. з діагнозом: ОА правого кульшового суглобу ІІІ-ІV ст. ФНС ІІ-ІІІ ст. Вкорочення лівої нижньої кінцівки на 6 см. Остеохондроз. Спондильоз попереково-крижового відділу хребта.
15.01.08 р. хвора прийняла 1 т. терафлексу, 1 т. ранселексу 200 мл, кларитин і зроблено ін'єкцію вольтарену 3 мл /75 мг). Через короткий час хвора відчула нудоту, болі в епігастральній ділянці, була неодноразова блювота.
16.01.08 р. 66'50'' стан хворої погіршився. АТ - 60/40 мм/рт.ст., акроціаноз, задуха. Хворій було введено р-н кордіаміну, супрастин, церукал. АТ піднявся до 85/60 мм/рт.ст., але потім почала наростати гіпотонія (30/0 мм./рт.ст.), з'явилась виражена задуха, загрудинний біль, страх смерті.
Об'єктивно стан хворої крайнє важкий. Хвора в свідомості, але загальмована. Акроціаноз. На шкірі обличчя, живота, стегон петехіальні геморагічні висипання. Хвора вкрита липким потом, виражена ядуха. tо тіла - 36,4о, Ps- 84 уд. в 1' ритмічний, слабого наповнення. АТ - 30/0 мм./рт.ст.
Тони серця чисті, ритмічні, глухі, ЧД - 42 в 1'. В легенях з обох сторін - везикулярне дихання. Язик сухий. Живіт м'який, не болючий, симптоми подразненням очеревини від'ємні, стільця не було. Симптом Пастернацького з обох сторін, хвора не мочилась. Під час обстеження у хворої було виявлено еозинофілію в периферичній крові - 16 -33, -45%, лейкоцити 7,0-13,6-13,2 г/л, ШОЄ 3 мм/год - 10 мм/год, 15 мм/год. В аналізах сечі - протеїнурія - 0,099, 0,066, 0,33%о. В динаміці в біохімічних аналізах крові наростав білірубін за рахунок непрямого білірубіну - 20,0/12,1 - 51,5/19,0 -, 51,5/46,8 мк моль/л, а також наростав вміст сечовини і креатиніну - 18,5/330 - 25,3/396 - 40,7/528 м/моль/л.
В аналізах коагулограми - ретракція кров'яного згустку - 60,0% - 53,3% - 60,0% і протромбіновий індекс - 75%.
На ЕКГ - мтм синусовий, правильний ЧСС - 70-72 в 1' Е.в.с. відхилена вліво. Порушення вн/шлуночкової провідності. Хвора оглядалась урологом.
Д-з: хронічний пієлонефрит в ст. нестійкої ремісії. Гідронефроз правої нирки, ХНН ІІІ ст. (по даних лабораторних аналізів і УЗД).
Хвора неодноразово оглядалась консилярно і була консультована зав. реанімаційним відділенням і лікарями реаніматорами ЦРЛ. В реанімаційне відділення ЦРЛ хвора не переводилась із-за нетранспортабельного стану.
Хворій було виставлено клінічний д-з:
І. Анафілактичний медикаментозний шок ІІІ ст. Геодинамічний варіант.
ІІІ. Хронічний пієлонефрит в ст. нестійкої ремісії. Гідронефроз правої нирки. ХНН ІІІ ст. ОА правого кульшового суглобу ІІІ ст. ФНС ІІ-ІІІ ст. Вкорочення лівої нижньої кінцівки на 6 см. Деформуючий спондильоз попереково-крижового відділу хребта. Вузлова фіброміома матки великих розмірів.
Хворій проводилось реанімаційне лікування:
В/в краплинне введення 4% дофаміну на 0,9% р-ні хлориду натрію на протязі півтори доби, хворій введено 3000 мл дофаміну.
2. Пульс-терапія стероїдними гормонами:
- преднізолон - 1760 мл
- гідрокортизон - 1500 мл
- дексаметазон - 8 мл.
Преднізолон вводився по 1800 мл через 6 годин.
Гідрокортизон - 125 мл в/м через 4 години.
3. Проводилась постійна інфузійна терапія: фізрозчин, розчин Рінгера-Локка 5% глюкоза,трісоль, рефортан, стабізол, амінокапронова кислота.
4. 30 тис. контрікалу в/в крапельно р-н супрастину і піпольфену в/в струйно.
5.Вводився р-н корглікону 0,06% - 0,7 і р-н еуфіліну 2%-5,0 в/в струйно через 8 год.
6. Р-н лазіксу в/в струйно 80 мм в/в 1 р. в день. (через 1,5 доби - 17.01.08 - - одержало 200 мл. сечі).
7. Ентеросгель 1 ст. л х 3 р. в день.
8. Содове пиття, содові клізми. Стан хворої стабілізувався через 1,5 доби. 17.01.08 р. у хворої АТ - 100/60 мм.рт.ст. з'явився діурез - 1125 мл.
Враховуючи те, що у хворої наростали явища ниркової недостатності, по домовленості хвора була переведена у нефрологічне відділення обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська.
Після лікування в нефрологічному відділенні хвора в задовільному стані.
2.02.08 р. виписана на амбулаторне лікування.
Вчасна діагностика і інтенсивне лікування дозволили вивести хвору з анафілактичного шоку.
В подальшому хвора буде спостерігатись хірургами і лікарем-алерголом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Горячкина Л. "Анафилактический шок" Врач 2003 №11 с. 34-40.
2. "Клиническая аллергология" "Руководство для практических врачей"/ Под редакцией Р.М. Халтова. - М.: МЕД пресс. Информ. 2002. 624 с.
3. Міжнародна статистична класифікація хворіб та споріднених проблем охорони здоров'я (десятий перегляд) - Женева 1998 т.1, ч. 1. с. 517-565.
4. Паттерсон Р. Грэммер Л.К. Гринбергер П.А. "Аллергические болезни: диагностика и лечение", Перев. С английского/ Под реакц. А.Г. Чучалина, И.С. Гущина, Э.Г. Удумбекова - М. ГЭОГАР Медицина 2000. 336 с.
5. Пыцкий В.И. Андрианова Н.В. Артомонова А.В. "Аллергические заболевания" 3-е изд. Перераб. и дополн. Изд-во "Триада-Х" 1999. - 470 с.
6. Пухлик Б.М. "Амерические заболевания - недооцененная проблема" // Doctor 2003 №6 с. 5-6.
7. Хацкель С.Б. "Аллергология в схемах и таблицах: справочное руководство. СП. Спец.лит. 2000. 715 ст.
8. А.М. Горечковский "Клиническая биохимия" Одесса 1998.
Loading...

 
 

Цікаве