WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Коліт хронічний - Реферат

Коліт хронічний - Реферат

перше приймання, а потім по 2- З таблетки на добу протягом тижня.
Засоби, які сповільнюють перистальтику кишок: М-холінолітики (платифілін, атропін); міогенні спазмолітики (дуспаталін, папаверин, галідор); адсорбенти, обволікувальні, в'яжучі засоби (альмагель, фосфалюгель, смекта, танальбін); відвари рослин: ромашки, м'яти, ягід чорниць, вільхи, черемхи, дуба, граната.
Місцево застосовують лікувальнімікроклізми, свічки з екстрактом беладонни, анестезином ("Бетіол", "Анузол").
При закрепах призначають препарати, які посилюють перистальтику: реглан, церукал, проносні засоби - кафіол, глаксена, сенаде, бісакодил та ферментні препарати.
При метеоризмі призначають еспумізан, метеоспазміл та ін.
При гіповітамінозах рекомендовано полівітамінні препарати, збагачені мінералами (біовіталь).
Санаторно-курортне лікування показане в стадії ремісії (Моршин, Трускавець, Миргород, курорти Закарпаття, Одеса-Куяльник).
Прогноз сприятливий.
Профілактика хронічного коліту полягає у своєчасному лікуванні кишкових інфекцій, усуненні впливу шкідливих професійних факторів, здоровий епос життя, раціональне харчування з виключенням алкоголю, гострих страв, адекватному лікуванні захворювань печінки, шлунка. Хворі на хронічний коліт підлягають диспансерному спостереженню, огляду не рідше як 1-2 рази на рік.
Неспецифічний виразковий коліт
Неспецифічний виразковий коліт - це хронічний запальний процес, перебіг якого супроводиться розвитком геморагій, виразок на слизовій обо-лонці товстої кишки, їх нагноєнням, кровотечею, склеротичною деформацією стінки кишки. Уражатися можуть як окремі відділи товстої кишки (найчастіше - пряма, сигмоподібна, ободова), так і вся кишка.
Захворювання виникає переважно у віці 20-40 років, жінки хворіють у 1,5-2 рази частіше, ніж чоловіки, і смертність серед них удвічі вища порівняно з чоловіками.
Етіологія, Причини виникнення захворювання невідомі. Певна роль належить інфекційним факторам, дисбактеріозу, дії протеолітичних і муколітичних ферментів, аутоімунним механізмам, ендокринним порушен-ням. Впливає також харчова, головним чином білкова та вітамінна недо-статність, особливо вітамінів групи В. В основі патогенезу лежить утворення власних антитіл до власних білків слизової оболонки товстої кишки і розвитком імунного запалення в ній.
Класифікація неспецифічного виразкового коліту, адаптована за В.Т. Івашкіним (2002) І. Форми неспецифічного виразкового коліту
1. Проктит та проктосигмоїдит.
2. Лівобічний коліт.
3. Субтотальний коліт.
4. Тотальний коліт.
II. За перебігом
1. Гостра форма.
2. Рецидивуюча форма.
3. Безперервна форма.
III. За ступенем тяжкості
1. Легкий.
2. Середній.
3. Тяжкий.
IV. За активністю запалення (за даними ендоскопії)
1. Мінімальна активність.
2. Помірна активність.
3. Виражена активність.
V. За наявністю ускладнень
1. Неускладнений.
2. З ускладненнями:
- місцеві ускладнення (перфорації, кровотечі, стриктури, псевдополіпоз, токсикодилатація, кишкові фістули, малігнізація);
системні ускладнення (реактивний гепатит, токсичний гепатит, склерозивний холангіт, стоматит, вузлова еритема, гангренозна піодермія, епісклерит, поліартрит, неспецифічний пустульозний дерматоз).
Приклади формулювання діагнозу
o Неспецифічний виразковий субтотальний коліт, рецидивуюча форма, легкий перебіг з мінімальною активністю, неускладнений
o Неспецифічний виразковий субтотальний коліт, гостра форма, тяжкий перебіг з вираженою активністю, ускладнений вузловою еритемою
Хронічна форма характеризується безперервним, виснажливим пере-бігом. Основними симптомами хронічної форми неспецифічного виразкового коліту є ректальні кровотечі, проноси. Спочатку випорожнення бувають 1-3 рази на добу, а в тяжких випадках дефекація сягає 20 разів на добу. Можливі несправжні позиви до випорожнення з виділенням невеликої кількості слизу, гною, крові зі смердючим запахом. Біль нападоподібний, спостерігається за ходом товстої кишки, часто посилюється перед дефекацією і вщухає після неї. Приймання їжі посилює біль і спричинює пронос, що змушує хворого уникати їжі. Поклики на дефекацію імперативні (примусові). Хворий швидко худне, прогресує загальна слабкість, посилюються ознаки інтоксикації. У період загострення спостерігається лихоманка (навіть до 38-39 С), іноді з ознобом, блідість шкіри і слизових оболонок, тахікардія, ослаблення тонів серця, зниження AT, сухий, обкладений нальотом язик. Пальпаторно визначають розлиту болючість і ущільнення лівої половини товстої кишки, особливо низхідної та сигмоподібної ободових. Для рецидивуючої форми характерна зміна періодів загострення й ремісії.
Діагностують виразковий коліт при ректороманоскопічному дослідженні: виявляють набряк слизової оболонки, виражену кровоточивість, звиразку-вання, псевдополіпоз товстої кишки. Іригоскопія виявляє ригідність кишки, наявність виразок і поліпів. Фіброколоноскопія дає змогу визначити характер змін уздовж усієї товстої кишки, а також виявити ураження ілеоцекального клапана і термінального відділу тонкої кишки. Перебіг неспецифічного виразкового коліту часто супроводиться ураженням печінки й інших органів травної системи, змінами на шкірі у вигляді вузлуватої еритеми, виразок на гомілках, рідше - некрозу шкіри на окремих ділянках. Перебіг хвороби ускладнюється частими кровотечами, анемією, виснаженням.
У середньому летальність становить 10-20 %.
Лікування. Хворі з гострою формою неспецифічного виразкового коліту та із загостренням хронічної форми підлягають негайній госпіталізацій їм призначають дієту № 4а. Вживають заходів, спрямованих на підвищення захисних сил організму, усунення інтоксикації. Насамперед застосовують глюкокортикоїди (преднізолон - 30-40-60 мг на добу), а також лікарські препарати, що сприяють регенерації слизової оболонки кишок: вітаміни, анаболічні гормональні препарати. Переливають кров та кровозамінники, уводять електролітні розчини, гемодез, гідролізати білка, суміші амінокислот, при крововтратах - гемотрансфузії. Призначають також салофальк, сульфасалазин (можна ректально), фуразолідон, біфідум, лактобактерин, атропін, реасек, креон. Ефективне застосування лікувальних клізм з 0,5 % розчином таніну, реопірину, бальзамом Шостаковського порівну з вазеліновою олією, йодинолом, коларголом, обліпиховою олією, з настоєм звіробою, ромашки. Доцільна клізма: 10 мл антипірину + 125 мг гідрокортизону або 1 таблетка азатіоприну + 2 таблетки ентеросептолу.
Loading...

 
 

Цікаве