WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Коліт хронічний - Реферат

Коліт хронічний - Реферат


Реферат на тему:
Коліт хронічний
ПЛАН
1. Визначення. етіологія, клініка, діагностика.
2. Принципи лікування.
3.Догляд за хворими.
Хронічний коліт - поліетіологічне захворювання, що характеризуєтеся запально-дистрофічними змінами слизової оболонки товстої кишки і порушенням її функції. Захворювання може перебігати ізольовано або в поєднанні з ентеритом.
Етіологія та патогенез. Хронічний коліт може бути наслідком незавершеного або нераціонального лікування гострого коліту, перенесеної гострої інфекції (дизентерія, холера, сальмонельоз, черевний тиф, харчові токсикоінфекції), хронічної інфекції (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз, малярія), паразитарних уражень (амебіаз, лямбліоз, балантидіаз, трихомоніаз), глистяних інвазій; дії екзогенних токсинів (отруєння свинцем, фенолом, кислотами, основами, грибами), ендогенних токсинів (уремія, гіпертиреоз, аддісонова хвороба, цироз печінки, ракова інтоксикація), три-валого приймання лікарських середників (саліцилати, послаблювальні, препарати наперстянки), радіоактивного опромінення та променевої терапії, дії алергійних факторів.
Виникненню захворювання може сприяти споживання грубої їжі, не-доброякісних продуктів, одноманітний раціон з переважанням вуглеводів та недостатністю білків.
Вторинний хронічний коліт розвивається при хронічних захворюваннях інших органів травного тракту: хронічного гастриту із секреторною недо-статністю, хронічного панкреатиту, виразкової хвороби, гепатиту, цирозу.
Синдром жирової диспепсії виникає при порушенні травлення жирів, мого пов'язують із синдромом біліарної недостатності, за якої основним є недостатнє утворення печінкою жовчних кислот. їх роль в організмі велика: мають бактерицидні властивості, підтримують колоїдний стан жовчі і запобігають утворенню холестеринових каменів, стимулюють зовнішньо-секреторну функцію підшлункової залози (зокрема синтез ліпази), емуль-гують жири, посилюють кишкову моторику тощо.
Клінічно цей синдром характеризується здуттям живота, тупим болем справа або зліва внизу живота. Випорожнення при стеатореї світлі, подібні до масла, блискучі, без запаху, у великій кількості, з краплинами жиру після змивання його водою в унітазі. При копроскопії та біохімічному дослідженні в них виявляють багато жиру (> 5 %).
Синдром мікробної контамінації тонкої кишки характеризується над-мірним збільшенням у кишках мікробів з домінуванням ешерихій, бактерій роду Klebsiella, лактобацил, ентерококів і зменшення кількості грампозитивних мікроорганізмів. Бактерії декон'югують жовчні кислоти, метаболізують вітамін В12 і вуглеводи. Хворі скаржаться на здуття і біль у животі, пронос, виражену загальну слабкість (дефіцит вітаміну В при нормальній або підвищеній кількості фолієвої кислоти). Посів кишкового вмісту виявляє понад 104 мікроорганізми в 1 мл. Якщо у випорожненнях знаходять клостридії, бактероїди, лактобацили, ентерококи або бактерії кишкової групи, то встановлюють діагноз дисбіозу, або синдрому мікробної контамінації.
Анемічно-дистрофічний синдром характеризується прогресуючою втра-тою маси тіла, розвитком гіповітамінозів, сухістю шкіри, появою тріщин У кутиках рота, зниженням зору, трофічними змінами шкіри, гіпо-, диспротеїнемією.
Астено-невротичний синдром проявляється слабкістю, швидкою стомлюваністю, головним болем, зниженням працездатності, порушенням сну.
Загальними ознаками коліту є обкладений сірим нальотом язик з відбит-ками зубів по краях. Живіт частіше втягнутий, рідше - здутий, при його пальпації - відрізки товстої кишки спазмовані, ущільнені, часто пору-шується їхня рухомість, відзначається болісність по ходу товстої кишки.
При загостренні коліту відзначається субфебрилітет, помірний нейтрофільний лейкоцитоз, збільшена ШОЕ.
Діагноз хронічного коліту підтверджується даними рентгенологічного дослідження товстої кишки (за допомогою іригоскопії виявляють порушення перистальтики), ректороманоскопії, колоноскопії (виявляють катаральне, гнійне запалення товстої кишки). При копрологічному дослідженні калу виявляють велику кількість слизу, лейкоцитів, неперетравленої клітковини, м'язових волокон, крохмалю, нейтрального жиру. Діагноз хронічного коліту необхідно диференціювати з хворобою Крона.
Робоча класифікація хвороби Крона, адаптована за МКХ-10
І. За локалізацією
1. Хвороба Крона тонкої кишки:
- дванадцятипалої кишки;
- тонкої кишки;
- порожньої кишки.
2. Хвороба Крона товстої кишки:
- прямої кишки.
3. Інші різновиди хвороби Крона.
4. Хворобу Крона не з'ясовано.
II. За перебігом
1. Гострий.
2. Хронічний.
III. За ступенем тяжкості
1. Легкий;
2. Середній.
3. Тяжкий.
IV. Періоди
1. Загострення.
2. Ремісії.
V. За наявністю ускладнень
1. Неускладнена.
2. З ускладненнями:
- місцеві ускладнення (запальний інфільтрат, кишкові нориці, перфорації, кровотечі, стриктури, псевдополіпоз, кишкова непрохідність);
- системні ускладнення (стоматит, увеїт, вузлова еритема, гангренозна піодермія, ураження суглобів, гепатит).
Зразки формулювання діагнозу
o Хронічна хвороба Крона порожньої кишки, період загострення, легкий перебіг без ускладнень
o Хвороба Крона прямої кишки, гострий перебіг, середній ступінь тяжкості, і ускладнена вузловою еритемою, поліартралгією, гепатитом
Лікування хронічного коліту повинно бути комплексним. У період за-гострення призначають стіл № 4а, а при затиханні процесу - стіл № 4, при закрепах - стіл № 3. При бродильній диспепсії обмежують вживання вуглеводів, молока, сирих овочів, фруктів, натомість призначають білкові продукти. Рекомендують відвари з м'яти, ромашки, шипшини, малини, суниць. При гнильній диспепсії обмежують вживання м'яса, призначають овочеві страви, абрикоси, смородину, горобину, полин. Для подолання інфекції застосовують сульфаніламідні препарати (фталазол, сульгін, етазол, дисульформін) по 0,5 г 3-4 рази на добу, сульфаніламідні препарати пролонгованої дії (сульфадиметоксин, сульфапіридазин, салазопіридазин, салазодиметоксин) по 0,5 г 4 рази на добу протягом 10-15 діб. Ефективне застосування салофальку всередину та ректально по 1,5-2 г на добу.
Залежно від виду кишкового дисбіозу призначають лактобактерин, лінекс колібактерин, біфідумбактерин.
Ферментні препарати (креон, фестал, панкреатин, дигестал, мезим-форте, панцитрат) нормалізують процеси травлення та всмоктування. Для лікування діареї призначають імодіум (лоперамід) по 1 капсулі 2 - 3 рази на добу або реасек - 10 мг (4 таблетки) на
Loading...

 
 

Цікаве