WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Імунопатологія. Імунодіагностика. Імунотерапія - Реферат

Імунопатологія. Імунодіагностика. Імунотерапія - Реферат

тому ступені змінюється функціональна активність всієї імунної системи в цілому. Імуномодулятор може вибірково діяти на відповідну ланку імунітету, але кінцевий ефект його впливу на імунну систему завжди буде багатогранним. Це пояснюється тим, що головним и регуляторам и імунітету з наступним впливом на імунну систем у як специфічних, так і неспецифічних стимулів (у тому числі протипухлинних) є цитокіни, що мають різноманітний вплив на цю систему.
Такі особливості функціонування імунної системи практично унеможливлюють створення імуномодуляторів з абсолютно селективною дією. Будь-який імуномодулятор, що впливає переважно на фагоцитоз, гуморальний чи клітинний імунітет, у тому чи тому ступені буде діяти і на всі інші компоненти імунної системи, зокрема і на формуючі протипухлинні імунні реакції. Це зумовлено загальним принципом функціонування імунної системи: будь-який антиген, селективно взаємодіючи зі своїм клоном клітин і спричинюючи розвиток специфічної імунної відповіді, завжди значуще впливає на імунну систему в цілому.
- Які з імунотропних препаратів найдоцільніше застосовувати під час лікування хворих зі злоякісними новоутвореннями, коли і як їх застосовувати?
- Ми вважаємо, що можливості імету проведення імунотерапії хворим з онкопатологією варто розглядати з урахуванням конкретного періоду їхнього лікування. Передопераційну чи неоад'ювантну імунотерапію можна призначати не стільки для підвищення протипухлинної резистентності організму, скільки з метою поліпшення кровотворення, подолання імунодефіциту, що спричинює виникнення інфекцій з млявим перебігом, які важко піддаються антибіотико терапії. Для активації імунітету в цей період найдоцільніше застосовувати засоби, які впливають на клітини системи мононуклеарних фагоцитів. Їх варто призначати разом з антибіотиками. За цих умов антибіотик знижує функціональну активність бактерій, а імуностимулятор підвищує функціональну активність фагоцитарних та інших клітин, внаслідок чого досягається ефективніша елімінація з будника з організму, а отже, профілактика післяопераційних інфекційних ускладнень.
Варто звернути увагу на необхідність профілактичного застосування антибіотиків до операції і продовження лікування протягом 3-4 днів після неї. Передопераційне й інтраопераційне введення антибіотиків важливе не тільки для підтримки необхідної концентрації цих речовин у зоні операції, але й тому, що під їх впливом підвищується чутливість бактерій до внутрішньоклітинного руйнування у разі фагоцитозу. Якщо введення антибіотиків починають через 6-12 годин після бактеріального забруднення, тобто у разі прояву клінічних ознак інфікування, вони практично неефективні. З метою профілактики антибіотики варто застосовувати повним и дозами, оскільки не вдало обрані час прийому і доза часто не запобігають виникненню інфекції, а навпаки, сприяють розвитку її резистентності до антибіотиків. Важливим є питання застосування імунотропних препаратів у період проведення протипухлинного лікування основними методами. У разі пригнічення гемопоезу, виражених ознак вторинного імунодефіциту, зокрема й такого, що проявляється інфекційно-запальним процесом, призначають імуностимулятори різного походження, колонієстимулювальні засоби, цитокіни.
Однак варто пам'ятати, що неспецифічні імуностимулятори можуть активувати проліферацію клітин в органах не лише імунної системи, а й в інших, включаючи і пухлинну тканину. З іншого боку, у раз і проведення променевої чи хіміотерапії на тлі імунотерапії може виявлятися феномен радіо сенсибілізації (радіомодифікації) клітин пухлини, або потенціюватися протипухлинна дія деяких хіміопрепаратів. Так, у разі призначення флуороурацилу разом з левамізолом посилюється ефект протипухлинної дії першого. Ми впевнені, що проведення курсів імунотерапії в період протипухлинного лікування хворих у стаціонарі, особливо в сполученні з хірургічним видаленням пухлини, і в перші три місяці після операції могли б знизити дорічну з моменту встановлення діагнозу і від початку лікування летальність і значно збільшити виживаність хворих у віддалений термін.
- Чи потрібно застосовувати імунотерапію в період ремісії?
- Проведення імунотерапії в період ремісії, що настала після застосування основних методів лікування з видаленням пухлини, особливо в перші три роки після його проведення, варто розглядати як невід'ємну частину заходів, спрямованих на профтактику рецидивів і метастазів, які реалізуються шляхом підвищення протипухлинної резистентності організму в цілому.
- Які вимоги висуваються до імунотерапії в післяопераційний період?
-Насамперед, імунотерапію слід розпочинати лише після видалення основної маси пухлини. Найбільш виражене підвищення протипухлинної резистентності організму досягається, з одного боку, за відсутності в організмі хворого пухлинних клітин чи наявності їх лише в мінімальній кількості, з іншого боку, за досить збереженої функції імунної системи і її чутливості до імунопрепарату. Препарати, що в цей період застосовуються, повинні мати переважно імуномодулювальну дію.
Наш досвід свідчить, що імунотерапію в перший рік після операції варто проводити курсам и 15-20 днів один раз натри місяці, у другий і третій рік - двічі на рік (у лютому чи березні і листопаді чи грудні). Така тактика імунотерапії підвищує 5-річну виживаність хворих на 20-50% залежно від локалізації пухлини. Оскільки порушення імунної систем и, як правило, супроводжуються погіршенням загального стану, психоемоційними розладами, що зумовлює активацію глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз, а отже, і зниження протипухлинної резистентності, необхідне поєднання імунотропних препаратів і таких, які нормалізують функції нервової системи та ендокринних залоз, особливо глюкокортикоїдну функцію коркової речовини надниркових залоз, що підвищу є адаптаційні можливості організм у в цілому. Що стосується специфічної активної чи адаптивної імунотерапії, які можуть бути ефективними в післяопераційний періоду раз і збереження функцій імунної систем и і внаслідок проведення яких відбувається формування чи перенесення специфічної імунної відповіді до пухлино асоційованих антигенів, то це предмет окремої розмови.
Зважаючи на складність функціонування імунної системи у раз і пухлинного росту, бажано мати максимально повний облік імунологічних параметрів і їх
Loading...

 
 

Цікаве