WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання ендокринної системи. Гіпотиреоз - Реферат

Захворювання ендокринної системи. Гіпотиреоз - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Захворювання ендокринної системи. Гіпотиреоз
ПЛАН
1. Етіологія
2. Патогенез
3. Клініка
4. Лікування
5. Профілактика
Захворювання ендокринної системи
Основні функції ендокринних залоз:
- приймають активну участь в обміні речовин;
- впливають на водно-мінеральний обмін;
- від них в значній мірі залежить ріст ї розвиток дитини;
- регулюють диференціювання тканини;
- забезпечують адаптацію організму до зовнішнього середовища.
Всі ці функції виконуються виділенням біологічно-активних речовин - гормонів. До ендокринних залоз відносять: гіпоталамус; гіпофіз; шишковидне тіло; щитовидна і пара щитовидні залози; наднирники; підшлункова і статеві залози.
Регулюючими органами всієї ендокринної системи є гіпоталамус і гіпофіз.
Сучасні знання дозволяють виділити цілий ряд захворювань ендокринної системи. Порушується обмін речовин; рівень гормонів в організмі.
Коефіцієнт тиреоїдних гормонів у плода і в ранньому дитячому віці може призвести до зниження розумового розвитку. Від дефіциту йоду страждання тільки мозок дитини, а й його слух, зір і мова.
В йододефіцитних районах у жінок порушується репродуктивна функція.
Отже, існує цілий ряд патологічних станів, які становлять серйозну небезпеку для млн. людей, проживаючих в йододефіцитних районах. Це стало основою для введення такого поняття, як її йододефіцитні захворювання" (ЙДЗ).
Епідеміологічні критерії оцінки ступенів тяжкості ЙДЗ
Індикатори Референтна популяція Ступені важкості ЙДЗ
легка середня важка
Медіана йодурії, мкг/л Школярі 50-99 20-49 30,0
Медіана тиреоглобліна сироватки, нг/л Діти і дорослі 10,0-19,9 20,0-29,9 >40,0
Частота рівня ТТГ в крові більше 5 м ДО/л при неонатальному скринінгу, % Новонароджені 3,0-19,9 20,0-39,9 >40,0
Гіпотиреоз - захворювання, що спричиняється зниженою продукцією тиреоїдних гормонів щитовидної залози і недостатнім вмістом їх у крові.
Гіпотиреоз може бути вродженим і набутим.
Вроджений гіпотиреоз - захворювання, яке вражає 1 із 4 тис. новонароджених. Його частота приблизно 0,25%, при умовах хронічної йодної недостатності вона значно збільшується в залежності від ступеня йодного дефіциту (в регіонах з вираженою йодною недостатністю - в 10-15 раз.)
Етіологія.
Вроджений гіпотиреоз найчастіше виникає в результаті внутрішньоутробної вади розвитку щитовидної залози.
Набутий гупотиреоз може розвинутися після хірургічного видалення значної частини щитовидної залози або при гострому запальному процесі в ній.
Недостатність тиреоїдних гормонів в І і ІІ триместрах вагітності негативно впливає на процеси ембріогенеза в розвитку у НС плода.
Основною причиною йододефіцитних захворювань є не усунена екологічна недостатність йоду в їжі і воді, яка зумовлює гіпотереоз і пов'язані з ним порушення інтелектуального і фізичного здоров'я.
Патогенез
Зниження функціональної активності щитовидної залози позначається на обміні білків, жирів, вуглеводів. Знижуються основний обмін і тонус симпатичної частини вегетативної нервової системи. Ці зміни зумовлюють особливо тяжкі наслідки в головному мозку, зумовлюючи тяжкі психічні дефекти у дітей.
1. Дефіцит йоду у плода:
- аборти, мертво народження;
- підвищена транатальна смертність;
- вроджені пороки розвитку;
- ендемічний неврологічний критим;
- психолматорні порушення.
2. Дефіцит йоду у новонароджених:
- повищена смертність;
- неонатальний зоб;
- явний або субклінічний гіпотиреоз.
3. Дефіцит йоду у дітей і підлітків:
- ендемічний зоб;
- ювеніальний гіпотирезо;
- порушення розумового і фізичного розвитку;
- порушення формування репродуктивної функції.
Закладка щитовидної залози у плода відбувається на 4-5-му тижні внутрішньоутробного розвитку; на 10-12-й тиждень вона набирає здатності накопичувати йод й синтезувати йодтиронін. До 16-17 тижня щитовидна залоза повністю диференційована і починає активно працювати. До цього часу уже відбувається диференційовка основних структур мозку. Отже, формування НС у плода відбувається в основному під впливом тиреоїдних гормонів матері.
Становлення нейроендокринної регуляції починається після 20-го тижня. Тиреотропний гормон появляється в крові між 18 і 22 тижнями розвитку плода. В цей період залоза уже здатна відповідати на гіпоталамо-гіпофізарну стимуляцію адекватним збільшенням рівня тироксина.
Доказано, що через плаценту здійснюється часткове підходження материнських гомонів щитовидної залози, що є дуже важливим для розвитку плода на ранніх термінах вагітності. Крім цього. Функціонування залози плода повністю залежить від надходження йоду із крові матері.
Клініка
При вродженому і набутому гіпотиреозі характерним з зовнішній вигляд хворого:
- повторне набрякле обличчя з товстими губами;
- збільшений язик, який ледь вміщується в роті;
- вузькі очні щілини;
- широке перенісся;
- не пропорційно, велика голова;
- коротка товста шия.
Шкіра суха, гарубіла, холодна на дотик.
Підшкірна основа пастозна або набрякла;
Волосся сухе, ламке, жорстке.
Розходження прямих м'язів живота; пупкова грижа.
Звертає увагу відставання психомоторного розвитку: дитина млява, сонлива, на оточення не реагує. Такі діти починають пізно говорити, сидіти, стояти, ходити.
Хворі на гіпотиреоз дуже відстають у рості, більшість із них страждає на запор.
Рівень розумового розвитку знижений - від легкого ступеня до повної ідеатії. Якщо гіпотиреоз розвинувся у дітей, які старші за 2-3 р., то серйозних порушень у їхньому розумовому розвитку не відмічають. Ці діти відрізняються своєю байдужістю до оточення. Сповільненим мисленням.
Розпізнавання гіпотиреозу утруденне в основну в перші місяці життя дитини. Достовірними симптомами природженого гіптиреозу в цьому періоді є: в'ялість. Байдужість до голоду, відсутність неспокою при мокрих пелюшках. Запір. Дуже важливим для діагностики є визначення рівня білково-зв'язаного йоду. У нормі цей показник становить 35-76 мкг/л. При гіпотиреозі він знижений пропорційно ступенню тяжкості захворювання.
Лікування.
Основним методом лікування гіпотиреозу у дітей є замісна терапія тиреоїдинам, яка повинна розпочинатися якомога раніше.
Для дітей грудного віку доза тиреоїдину становить 0,003-0,005г 2-3 рази на день. Козу збільшують на 5-10 мг кожні -5-7 днів. З появою частих сечовиділень, пітливості, тахікардії, тобто проявів передозування препарату, дозу знижують на 10-15 мг.
Крім тиреоїдину призначають: ретинол; глютамінову кислоту; аміналон; церебролізин.
Одним з найбільш постійних симптомів гіпотиреозу є анемія. Для її лікування застосовують препарати заліза, ціанокобаламін, антиканеміг; у тяжких випадках - гемотранфузії.
Профілактика
Розвиток вродженого гіпотиреозу і кретинізму попереджається корекцією йодної недостатності увагітних жінок. Тяжкість враження їх нервової системи залежить від ступеня йодної недостатності, а також від терміну гестації. Єдина можливість уникнути народження дітей із йододефіцитними захворюваннями - вживання до вагітності, в крайньому випадку з перших тижнів вагітності, адекватної кількості йоду.
Йододефіцитні захворювання відносять до захворювань, які можна легко і ефективно попередити.
Щоб зменшити недостатність йоду в харчуванні, застосовують методи індивідуальної, групової і масової йодної профілактики.
Індивідуальна йодна профілактика полягає у вживанні продуктів з підвищеним рівнем йоду, а також лікарських препаратів, які забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду в організм.
Групова йодна профілактика полягає в призначенні препаратів йоду під контролем спеціалістів в групах найбільшого ризику розвитку ЙДЗ.
Профілактика регулярне тривале приймання препаратів, які містять фіксовану, фізіологічну дозу йоду:
- для дітей до 12 р. - від 50 -100 мкг в день;
- для підлітків і дорослих - 100-200 мкг в день;
- при вагітності і в період годування груддю < 200 мкг в день.
Масова йодна профілактика вважається самим ефективним і екомічно вигідним методом і досягається шляхом додавання солей йоду до найбільш розповсюджених продуктів харчування (кухонна сіль, вода; хліб).
Loading...

 
 

Цікаве