WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Легеневе серце, пневмосклероз - Реферат

Легеневе серце, пневмосклероз - Реферат


Реферат на тему:
Легеневе серце, пневмосклероз
Легеневе серце - це патологічний стан, який характеризується гіпертрофією і дилатацією правого шлуночка серця внаслідок легеневої гіпертензії, зумовленої первинними захворюваннями бронхолегеневого апарату, судин легень або торакодіафрагмальними порушеннями.
Етіологія. Причиною легеневого серця у 90-95 % випадків є хронічні захворювання легень - обструктивний бронхіт, пневмосклероз, емфізема легень, полікістоз, бронхіальна астма, тяжка пневмонія. Крім того, розвиток легеневого серця спричинюють захворювання судин малого кола кровообігу, а також раптова обтурація легеневих судин і резекція частки або цілої легені. Гіпертрофію правого шлуночка можуть зумовити також клапанний пневмоторакс, міастенія, кіфосколіоз, ожиріння (синдром Піквіка).
Патогенез. Основним патогенетичним фактором формування легеневого серця є легенева гіпертензія. Вона виникає внаслідок анатомічних змін судинного русла, функціонального спазму судин, порушення реологічних властивостей крові. При хронічних захворюваннях органів дихання має місце гіповентиляція легень. Це призводить до зниження парціального тиску кисню в крові. Звуження судин призводить до підвищення судинного опору, а це, у свою чергу, спричинює тахікардію, збільшення хвилинного об'єму. При стабільній артеріальній гіпертензії в малому колі кровообігу збільшується кількість функціонуючих артеріо-венозних анастомозів. При цьому венозна кров скидається у ліві відділи серця. У такий спосіб збільшується навантаження на правий шлуночок як тиском, так і об'ємом. Це сприяє розвитку гіпертрофії правого шлуночка в умовах дефіциту кисню. Невідповідність між потребою в кисні гіпертрофованого шлуночка і його постачанням є причиною "легеневої грудної жаби" та ранньої міокард-діодистрофії, яка швидко закінчується декомпенсацією. Загострення інфекційного процесу, вживання адреноміметиків, емоційні та фізичні навантаження є також патогенетичними факторами розвитку легеневого серця. Нормальний тиск у легеневій артерії не перевищує 15-25 мм рт. ст. Якщо він більший ніж 25 мм рт. ст., говорять про наявну легеневу гіпертензію.
Процес розвитку легеневого серця може бути гострим, підгострим та хронічним.
Патологоанатомічні зміни. У фазі компенсації хронічне легеневе серце характеризується концентричною гіпертрофією правого шлуночка з тоногенним розширенням його. При декомпенсації спостерігається ексцентрична гіпертрофія або нерівномірна дилатація порожнини правого шлуночка з витонченням його стінки. Крім того, спостерігаються ознаки основного захворювання, що спричинило розвиток легеневого серця, і ознаки серцевої недостатності за правошлуночковим типом ("мускатна" печінка, асцит, периферійні набряки тощо). При легеневому серці судинного генезу основними патологоанатомічними змінами є гіпертрофія правого шлуночка та розширення стовбура легеневої артерії. Внаслідок дилатації порожнини правого шлуночка розвивається відносна недостатність тристулкового клапана.
Класифікація легеневого серця
(ВООЗ.1961)
1. За етіологією 2. За перебігом
1.1. Бронхолегеневий генез 2.1. Гостре
1.2. Васкулярний генез 2.2. Шдгостре
1.3. Торакодіафрагмальний генез 2.3. Хронічне
3. За станом компенсації
3.1. Компенсоване
3.2. Декомпенсоване
Легенева недостатність
(адаптовано за наказом МОЗ України за № 499, 2003)
Легенева недостатність (ЛН) - це нездатність легень забезпечувати нормальний газовий склад артеріальної крові в стані спокою або при помірних фізичних навантаженнях. ЛН поділяється на три ступені тяжкості:
ЛН І ст. - поява задишки, якої раніше не було, під час виконання звичайного фізичного навантаження;
ЛН II ст. - задишка при виконанні незначного фізичного навантаження (при ходьбі по рівній місцевості);
ЛН III ст. - задишка турбує у стані спокою.
Недостатність кровообігу
(згідно з наказом МОЗ України за № 499, для визначення застою крові у великому колі кровообігу слід використовувати термін "недостатність кровообігу" - НК) НК І стадії - наявність нерізко виражених ознак застою крові у великому колі - набряки на ногах, збільшення печінки, які зникають під впливом терапії тільки основного захворювання або у поєднанні із сечогінними препаратами;
НК II стадії - наявність різко виражених набряків та гепатомегалії, які потребують інтенсивного, часто комбінованого лікування, застосування сечогінних засобів; на цій стадії, як правило, спостерігаються порушення скоротлизої функції міокарда, у зв'язку з чим є потреба в комплексному лікуванні з використанням засобів для корекції судинного тонусу, антиангрегантів;
НК III стадії - стадія, яка характеризується вторинним ураженням інших органів і систем; засобом, що здатний подовжити життя цих пацієнтів, є довготривала оксигенотерапія.
Приклад формулювання діагнозу
Хронічна ТЕЛА (мала, субмасивна, масивна). Хронічне легеневе серце у фазі декомпенсації. ЛН II ступеня, НКIII стадії
Клініка. Клінічна картина легеневого серця залежить від стану компенсаторних механізмів, ознак основного захворювання і часу, протягом якого настають патологічні зміни. Ознаками легеневої гіпертензії є задишка з теплим ціанозом, який має дифузний характер, напади ядухи, кровохаркання, гіпертензивні кризи малого кола кровообігу.
Аускультативно виявляють посилення і розщеплення II тону над легеневою артерією, посилення І тону над мечоподібним відростком внаслідок гіпертрофії правого шлуночка. Межі серця розширені вправо. На стадії декомпенсації виявляють симтоми венозного застою у великому колі кровообігу. До дифузного гіпоксемічного теплого ціанозу приєднується акроціаноз - багряно-ціанотичне забарвлення носа, губ (в основному за рахунок розвитку капілярної мережі), задишка при незначному фізичному навантаженні, сонливість (внаслідок гіпоксемії та гіперкапнії). Набрякають шийні вени, з'являються набряки на ногах, а відтак - асцит. Можливі запаморочення й умлівання. При бронхопульмональному легеневому серці хворі скаржаться на тупий або тиснучий біль за грудниною без іррадіації, який не знімається нітрогліцерином, не залежить від фізичного навантаження, проте минає при вдиханні кисню. Синхронні напади бронхоспазму і стенокардії називають "ангінальною астмою". При значній декомпенсації збільшується печінка.
Рентгенологічно легеневе серце проявляється випинанням конуса легеневої артерії, згладженням талії серця, що імітує мітральну конфігурацію. Тінь стовбура легеневої артерії розширена.
На ЕКГ виявляють відхилення
Loading...

 
 

Цікаве