WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Догляд за хворими із захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини. (перитоніт, апендицит, холецистит) - Реферат

Догляд за хворими із захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини. (перитоніт, апендицит, холецистит) - Реферат

зонд не турбував і не викликав болю, пролежнів, у ніздрі необхідно закапувати вазелінове або обліпихове, шипшинове, інше масло, періодично змінювати його положення. Поява гикавки, зригувань, блювання свідчить про непрохідність зонда. У цих випадках необхідно терміново пере-вірити його прохідність, промити шлунок і повідомити лікаря. Видаляють інтубаційний зонд після появи перистальтики кишечника й відходження газів, на 5-6 день після операції. Робити це необхідно повільно, без зусиль, при появі неприємних відчуттів у хворого, болю в животі необхідно на дея-кий час (10-15 хв) припинити видалення зонда, оскільки він може завернутись і зав'язатись. Після видалення зонда слід перевірити його цілісність.
При наявності спраги хворому можна дозволити з другого дня після операції пити невеликими ковтками мінеральну воду. Досить часто рідина, прийнята через рот, виділяється через зонд, промиваючи шлунок і сам зонд. Годування хворих необхідно розпочинати тільки після ліквідації парезу ки-шечника і відновлення перистальтики, їжу призначають малими порціями по 6-8 раз на добу, починаючи з кефіру, перетертого супу, бульйону, чаю. Поступово в раціон включають яйця, відварне м'ясо, рибу, масло та ін.
Хворі потребують добросовісного догляду: виконання гігієнічних про-цедур, протирання спини, масажу м'язів ніг, рук. Необхідно слідкувати за порожниною рота, щоб не допустити стоматиту, паротиту. Одночасно проводять профілактику пневмонії - призначають содові інгаляції, дихальну гімнастику та ін. Для зменшення болю впродовж 2-3 днів призначають знеболювальні (анальгін, омнопон, промедол і ін.), снодійні. За призначенням лікаря проводять інфузійну терапію. Інтенсивна терапія у хворих з перитонітом продовжується 8-10 днів. Інколи для детоксикації організму використовують складні методи очищення крові та плазми від токсичних продуктів за допомогою гемо-, плазмосорбції.
Використовуючи комплекс сучасного лікування, вдається врятувати життя більшості хворих, навіть із розлитим перитонітом.
Догляд за хворими з проривною виразкою. Хворих з проривною виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки госпіталізують у хірургічне відділення. Транспортування здійснюють на ношах машини невідкладної до-помоги у вигідному для хворого положенні (на боці, на спині). Супроводжу-ючий персонал повинен спостерігати за станом хворого.
Слід пам'ятати, що хворим з сильним больовим синдромом до встанов-лення кінцевого діагнозу без дозволу лікаря категорично забороняють вво-дити знеболювальні, спазмолітичні, наркотичні препарати. Тільки за призна-ченням лікаря проводять протишокові заходи. Медична сестра організовує забір необхідних аналізів, проводить венепункцію і здійснює, при необхід-ності, введення медикаментозних засобів для корекції водно-електролітного, білкового, вуглеводного обмінів і ін.
При категоричній відмові хворого від операції йому необхідно ввести товстий зонд у шлунок і проводити постійне відсмоктування вмісту за допо-могою шприца Жане або вакуумної системи. Загалом, догляд і спостережен-ня за хворими з проривною виразкою в передопераційний і післяоперацій-ний період здійснюється, як при перитоніті. Хворому проводять постійне відсмоктування шлункового вмісту, внутрішньовенне вливання рідин, препа-ратів крові, введення антибіотиків. Давати пити і годувати хворого розпочи-нають з 2-4 дня після операції, з відновленням перистальтики кишечника. Якщо хворий поступає у перші години захворювання і операція виконана своєчасно і правильно, післяопераційний період звичайно проходить нор-мально, без ускладнень, і закінчується одужанням хворого.
Догляд за хворими з шлунково-кишковою кровотечею. Хворі з шлунково-кишковими кровотечами потребують невідкладної допомоги і по-винні бути госпіталізовані у хірургічне відділення, незалежно від ступеня кровотечі і причини, що її викликала. Транспортувати хворого необхідно в лежачому положенні, на живіт треба покласти холод (міхур з льодом або холодною водою, попередньо обгорнувши його рушником чи пеленкою). Поряд із цим, необхідно ввести внутрішньовенне 10 мл 10% розчину хлори-ду кальцію, а внутрішньом'язово - 2 мл розчину вікасолу, адроксону та ін. При наявності геморагічного шоку проводять реанімаційні заходи (див. розділ "Тактика медичної сестри при кровотечах").
Якщо кровотеча виникла у стаціонарі, медична сестра зобов'язана тер-міново сповістити лікаря. При цьому вона повинна постійно знаходитися біля хворого, уважно спостерігати за його станом, показниками пульсу, арте-ріального тиску; викликати лаборанта для проведення аналізу крові (ерит-роцити, гемоглобін, гематокрит); налагодити систему для внутрішньовенного вливання. За призначенням лікаря вона проводить інфузійну терапію і виконує необхідні маніпуляції.
Якщо стан хворого покращився і немає ознак продовження кровотечі, хворому здійснюють консервативне лікування і спостереження. При наяв-ності ознак кровотечі, що триває, і погіршенні стану хворого проводять екст-рене хірургічне втручання. Після операції на шлунку у хворих можуть ви-никати скарги на біль в епігастрії, відрижку, гикавку і ін. внаслідок атонії (парезу) або непрохідності анастомозів шлунка. При перших ознаках застою необхідно за участю лікаря ввести зонд у шлунок і відсмоктати його вміст шприцом Жане або залишити зонд для постійного пасивного виділення шлункового вмісту. Медсестра повинна слідкувати за станом зонда, виді-леннями з нього. Одночасно за призначенням слід ввести засоби, що тонізу-ють мускулатуру шлунка (60-70 мл 10% розчину хлориду натрію; Імл 0,05% розчину прозерину; 10-20 ОД пітуїтрину). Моторно-евакуаторна функція оперованого шлунка, як правило, відновлюється на 3-4 добу. Особливою небезпекою є недостатність швів, накладених на шлунок, або створеного анастомозу, що може спричинити розвиток перитоніту. Медична сестра по-винна слідкуватиза станом дренажів черевної порожнини, контролювати виділення із них. Поява в дренажних трубках крові або шлункового вмісту є ознакою кровотечі або недостатності швів шлунково-кишкового анастомозу. При нормальному перебізі післяопераційного періоду дренажні трубки видаляють, на 3-4 добу. Годування розпочинають тільки з дозволу хірурга, який оперував хворого. Поряд із цим, у хворих проводять заходи для корекції гомеостазу. Гемотрансфузійну терапію проводять за показаннями. Цільну донорську кров переливають лише у тих випадках, коли неможливо отримати її компоненти (еритроцитарну масу, плазму та ін.). Переливати еритроцитарну масу слід із свіжозамороженою плазмою у співвідношенні 1:3.
Після виписування хворих із стаціонару для подальшої реабілітації їх направляють на санаторно-курортне лікування (Моршин, Поляна Квасова, Миргород і ін.) і ставлять на диспансерний облік.
Схема ведення післяопераційного періоду у хворих, після операцій на шлунку:
1. Положення хворого: а) 1-2 год після операції - горизонтальне; б) через 3-4 год після операції - напівсидяче.
2. Вставання хворого: а) з першого дня активна гімнастика, в тому числі дихальна; б) з третього дня - сидіти і вставати з ліжка; в) 4-5день -ходити.
3. Знімання швів: а) 7-й день - знімання швів "через один"; б) 8-й день - знімання решти швів.
4. Догляд за шлунково-кишковим трактом: туалет порожнини рота, масаж підщелепних та білявушних слинних залоз, введення назо-гастраль-ного зонда, декомпресія кукси шлунка, промивання шлунка 1% розчином бікарбонату натрію або 1:10000 розчином марганцевокислого калію, вве-дення 200 см3 кисню.
5. Дієта: 1-й день: полоскання порожнини рота кип'яченою або міне-ральною водою; 2-й день: ковтками через 15-20 хв - несолодкий чай, відвар тмину, шипшини; 3-й день: при появі перистальтики - лужні мінеральні води, суміш Спасокукоцького, солодкий чай; 4-й день: сирі яйця, шоколад, лужні мінеральні води, чай; 5-й день: сирі яйця, лужні мінеральні води, кефір, нежирний бульйон, солодкий чай; 6-7 день: сирі яйця, фруктові соки, компот, перетертий суп, манна каша, кефір, сметана, білі сухарі; 8-9 день: сирі яйця, фруктові соки, перетертий суп, йогурт, кефір, компот, сметана, манна каша, парові котлети, картопляне пюре, білі сухарі; 10-й день: стіл 1а; 11-й день: стіл 16; 12-й день: стіл 1; 13-14 день:
Loading...

 
 

Цікаве