WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС - Реферат

Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС - Реферат


Реферат на тему:
Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС
На території всієї України мешкає значна кількість населення, яке постраждало від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Чорнобильська трагедія призвела до тяжких змін здоров'я, і велика кількість постраждалих вимагає від органів охорони здоров'я постійної роботи, спрямованої на здійснення медико-санітарного забезпечення цього контингенту.
Негативні зміни здоров'я багато в чому залежать від характеру опромінювання. Частина населення зазнала гострого опромінювання, частина - хронічного, на значну кількість людей впливали його обидва види. До цього контингенту відноситься велика кількість учасників ліквідації аварії та евакуйованих, які всі роки після гострого опромінювання продовжують жити в радіоактивно забруднених місцевостях з тривалою дією хронічного опромінювання.
У лютому 1991 року було прийнято Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Цей закон ґрунтується на основних положеннях щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя та здоров'я і створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення. Відповідно до нього виділено чотири зони радіоактивного забруднення:
1. зона відчуження;
2. зона безумовного (обов'язкового) відселення;
3. зона гарантованого добровільного відселення;
4. зона посиленого радіоактивного контролю.
Держава бере на себе відповідальність за пов'язані з аварією збитки громадянам і їх дітям і зобов'язується відшкодувати за:
o пошкодження здоров'я чи втрату працездатності громадянами та їх дітьми;
o втрату годувальника;
o матеріальні втрати.
На державу покладено зобов'язання щодо:
o визначення доз опромінення, своєчасного медичного обстеження, лікування;
o організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності;
o затвердження переліку спеціалізованих медичних закладів із забезпеченням лікування постраждалих.
З метою реалізації медичних та медико-соціальних програм захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, техногенних катастроф, стихійного лиха, залучення іноземних інвестицій для подальшого впровадження технологій для потреб охорони здоров'я Кабінет Міністрів України постановив утворити Національний центр здоров'я на базі Військово-медичного центру Військово-повітряних сил України (Постанова від 22.03.1999, № 430).
З метою найбільш ефективного вирішення проблем медико-соціального забезпечення визначених осіб в Україні діє Державний реєстр (ДР) (єдина інформаційна система).
Головним його завданням є здійснення контролю за станом здоров'я та вивчення найближчих і віддалених медичних наслідків Чорнобильської катастрофи.
Постраждалі особи підлягають щорічному медичному обстеженню (диспансеризації), санаторно-курортному лікуванню.
В регіонах найбільшого зосередження таких контингентів створюються спеціалізовані центри, в т.ч. дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічноїреабілітації та профорієнтації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1996 р. № 1218 затверджено перелік спеціалізованих медичних закладів, що забезпечують лікування постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (обласні спеціалізовані диспансери та лікарні з центрами радіаційного захисту, Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту та інші).
Первинна медико-санітарна допомога постраждалим надається дільничними лікарями. Вони ведуть їх повний облік, направляють на стаціонарне, санаторно-курортне, реабілітаційне лікування, на консультацію до спеціалізованих медичних закладів.
У лікувально-профілактичних закладах призначають лікаря, відповідального за організацію допомоги даному контингенту. Він зобов'язаний здійснювати:
o контроль за переміщенням контингенту (прибули, вибули та ін.);
o аналіз здоров'я;
o своєчасне внесення до Державного реєстру зміни в стані здоров'я;
o експертну оцінку якості надання допомоги тощо. Спеціалізовані медичні заклади:
o надають кваліфіковану консультативну допомогу постраждалим за направленням лікувально-профілактичних закладів;
o координують заходи щодо диспансерного спостереження за потерпілими;
o впроваджують в роботу лікувально-профілактичних закладів нові методи діагностики та лікування постраждалих;
o проводять аналіз організації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги потерпілому населенню.
Захворюваність потерпілих має тенденцією до щорічного зростання.
Як свідчать дані, показники поширеності захворювань дорослих і підлітків до 1991 року, незважаючи на тенденцію до зростання, залишались нижчими порівняно з середніми для України. З 1992 р. відмічається більш високий її рівень серед потерпілих. Первинна захворюваність потерпілих значно збільшилась.
Зростання стосується всіх класів хвороб.
У структурі захворюваності перші п'ять місць займають захворювання органів дихання, нервової системи та органів чуття, травми та отруєння, хвороби системи кровообігу та сечостатевої системи.
Частота цих захворювань зросла в 2,0-6,0 разів.
Відбувається зростання невисоких за рівнем захворювань: ново-утворень - у 3,0 рази, хвороб крові та кровотворних органів - у 3,8, хвороб кістково-м'язової системи - в 4,5 раза.
Слід відзначити, що серед класу новоутворень половину (50,9%) складають злоякісні. За останні 10 років їх рівень підвищився більш як у 2 рази.
Важливою медико-соціальною проблемою Чорнобильської катастрофи є соціально-психологічний стрес. Він обумовив психічну дезадаптацію, зростання психічних і психосоматичних захворювань, особливо серед "ліквідаторів" аварії. Пріоритетною в цьому плані стає організація системи медико-соціальної реабілітації з відкриттям відповідних центрів у місцях найбільшої концентрації постраждалих.
Чорнобильська катастрофа стала для України національною трагедією. За минулі після неї роки багато чого зроблено з подолання наслідків.
Незважаючи на все зроблене, є ще дуже багато не вирішених проблем, які державі дуже складно подолати. Це стосується як питань науки, технологічних можливостей, так і питань подолання медичних та багатьох інших наслідків аварії.
Loading...

 
 

Цікаве