WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Профілактика респіраторних захворювань у дітей - Реферат

Профілактика респіраторних захворювань у дітей - Реферат

знижується, перш за все, за рахунок появи полірезистентних штамів. Має значення розвиток морфологічних змін у тонзилах. Так, наявність криптиту тонзил значно знижує ефективність антибактеріальної терапії. Важливим є вплив антибіотиків на стан імунітету і KP тонзил. І, головне, антибіотики не попереджають загострень тонзилітів/які при такому однобокому лікуванні прогресують і виникає необхідність тонзилектомії.
В основі лікувально-реабілітаційних заходів ДЧХ з хронічним тонзилітом, за даними багатьох авторів, лежить поєднання системної імунотерапії з місцевим впливом на тонзили, покращенням стану колонізаційної резистентності.
Вважається, що помірна ефективність лікування ДЧХ із хронічним тонзилітом імуномодулювальними засобами пов'язана з підвищеним мікробним обсіменінням мигдаликів. Постійне антигенне навантаження клітин тонзил не дозволює розвинути повноцінну імунну відповідь.
Одним з напрямків у лікуванні ДЧХ з хронічним тонзилітом стала розробка методів реколонізації піднебінних мигдаликів нормальною мікрофлорою. K.Rooos et al (1999) повідомили про успішне лікування хронічного тонзиліту шляхом реколонізації тонзил представниками нормальної аеробної флори - а-стрептококом.
Нами розроблений метод корекції мікробних ценозів тонзил з включенням штамів лактобактерій для ДЧХ із стафілококовим тонзилітом (Ю.В.Марушко, 2000). Увага до лактобактерій обумовлюється рядом факторів: лактобактерії мають антагоністичні властивості щодо відношення до умовно- або патогенної мікрофлори, складають основу KP тонзил, мають імуномодулю-вальні властивості.
Отже, в лікуванні ДЧХ з хронічним тонзилітом значення мають методи корекції стану KP тонзил. позитивні зміни в якій певним чином впливають на кількість захворювань на ГРІ. Такий підхід, на пашу думку, є більш фізіологічним, ніж інші методи корекції.
В останні роки з'явилася нова можливість виливу на стан колонізаційної резистентності - препарат "Імудон". До його складу увійшли лізати 13мікроорганізмів: Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus laclis, Lactobacillus fermentatum, Lactobacillus helveticus, Streptococcus pyogenes (2 типи гемолітичного стрептококу), Enterococcus faecalis, Entevococcus faecium, Streptococcus sanguis, Staphilococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Coryne-bacterium pseudodiphtericum, Fusiformis fusiformis, Candida albicans.
Імудон - це імуномодулятор місцевої дії, що має властивості вакцини. Точками впливу цього препарату є неспецифічні та специфічні ланцюги імунітету на слизових оболонках глотки та порожнини рота. У перші години прийому препарату відбувається утворення лізоциму інтерферону, нронердину на слизових оболонках, посилюється фагоцитоз. Під впливом Імудону у перші дні прийому збільшується кількість АТ-утворюючих клітин, відбувається синтез АГ-специфічних SIgA тощо. Крім того, зменшується мікробне обсіменіння, що сприяє покрашенню або нормалізації біоценозів глотки.
За даними літератури та особистими спостереженнями (Т.П.Маркова, Д.Г.Чувиров, 2001, Л.С.Намазова та снівавт., 2003) застосування Імудону сприяє значному зниженню кількості ГРЗ у дітей з хронічним тонзилітом - майже в 2-2,9 разу.
Певну роль в комплексі лікувальних заходів ДЧХ з хронічним тонзилітом, аденоїдними вегетаціями відіграють хірургічні методи лікування. Питання показань до тонзилектомії у цієї категорії пацієнтів актуальне на сьогодні. Тонзилектомїя показана при неефективності проведеного в повному обсязі консервативного лікування. Цю точку зору поділяють більшість авторів, вона висвітлена і в "Протоколах лікування дітей, хворих на хронічний тонзиліт" (наказ МОЗ України від 21.04.2005р. №181).
За даними різних авторів, тонзилектомїя неоднаково виливала на стан імунітету, мікробне обсіменіння ротоглотки. Після тонзилектомії знижувалась захворюваність на ГРІ, нормалізувалися показники імунітету, рівень сироваткових імуноглобулінів, покращувалася функція нейтрофілів, через 10-13 місяців приблизно вдвічі зменшувалась кількість хворих з ознаками бактеріальної сенсибілізації, знижувалося бактеріальне обсіменіння ротоглотки.
Окремі автори зазначають, що після тонзилектомії спостерігається зниження стану імунологічної реактивності у дітей, особливо рівня IgA Д.І.Заболотний, О.Ф.Мельников та співавт. (1998) вказують на розвиток у 30% пацієнтів клініко-імунологічного симптомокомп-лексу, який свідчить про локальну імунну недостатність.
Вважаємо, що при вирішенні питання про тонзилектомію необхідно детально проаналізувати клінічні дані, врахувати фізіологічну функцію піднебінних мигдаликів. Необхідний обережний підхід до цього імуно-логічного органу, особливо у дітей.
Таким чином, проблема розробки лікувально-реабілітаційних заходів ДЧХ залишається актуальною. Певні можливості надає комплекс лікувальних заходів, серед яких для пацієнтів з хронічним тонзилітом має значення корекція стану колонізаційної резистентності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Альбицкий В.Ю., Баранов A.A. Часто болеющие дети. Клинико-социальные аспекты. Пути оздоровления. - Саратов, 1986. - 89с.
2. Аряев Н.Л. Циунчик Ю.Г. О необходимости некоторых терминологических уточнений и изменений в педиатрии // Соврем, педиатрия. - 2006. -№1(10).-С.14-17.
3. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф. Теоретически аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита, - К.: Здоров'я, 1998. - 122 с.
4. Келина Т.И. Роль факторов предрасположения, иммунных и нейроэндокрин-ных реакций в обосновании дифференцированной тактики оздоровления часто и длительно болеющих детей // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. - 1995. - №1. - С.62-70.
5. Макарова З.С., Черток Т.Я., Тонкова-Ямпольская Р.В. Особенности состояния здоровья часто болеющих детей раннего возраста// Педиатрия. - 1990. - №5. - С. 59-64.
6. Маркова Т.П., ЧувировД.Г. Клинико-иммунологическое обоснование применения Имудона у часто и длительно болеющих детей // Детский доктор. -2001. - №7. -С.6-11.
7. Марушко Ю.В. Клініко-бактеріологічна та імунологічна характеристика дітей, які часто хворіють, і диференційовані методи їх лікування: Автореф. дис.д-ра мед. наук: 14.01.10/ НМУ ім. О.О.Богомольця. - К., 2000. - 36с.
8. Марушко Ю.В. Стан колонізаційної резистентності піднебінних мигдаликів та показники імунітету у часто хворіючих дітей // ПАГ. - 1999. - №2. - С 40-42.
Loading...

 
 

Цікаве