WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Синдром кровотечі і масивної крововтрати - Реферат

Синдром кровотечі і масивної крововтрати - Реферат

смертю від крововтрати, однак затікання крові в нижні відділи легень при інтенсивній кровотечі нерідко призводить до розвитку аспіраційної пневмонії.
Перша допомога при кровохарканні: заспокоїти хворого (хвилювання, так само як і фізичне напруження, може посилили кровохаркання), надати йому напівсидячого положення, що полегшує відхаркування, дати лоток для відкашлювання харкотиння, заборонити розмовляти. Викликати лікаря. На грудну клітку прикласти холод (міхур з льодом, холодний компрес). Заборонити прийом гарячої їжі. Рекомендується холодне пиття: розчин кухонної солі (1 столову ложку солі на склянку води) по 1 столовій ложці, відвар кропиви пб півсклянки щогодини. За призначенням лікаря проводять кровозупинну терапію: амінокапронова кислота (100 мл 5 % розчину внутрішньовенно крапельно), вікасол (1-2 мл 1 % розчину внутрішньом'язово), кальцію хлорид (10 мл 10 % розчину внутрішньовенно повільно), децинои (етамзилат - 2 мл 12,5 % розчину внутрішньом'язово або внутрішньовенно) та ін. За показаннями проводять інфузійну терапію. При відсутності ефекту проводять бронхоскопію для пломбування відповідного бронха. Після припинення кровотечі хворий має дотримуватись постільного режиму. Рекомендується холодне пиття. Гостра їжа та приправи забороняються. Категорично забороняється ставити гірчичники і банки.
Шлункова кровотеча є одним із тяжких ускладнень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, раку шлунка,ерозивного гастриту, поліпів шлунка, розривів варикозних вен стравоходу і кардіальної частини шлунка. Вона проявляється загальною слабкістю, запамороченням, нудотою, блідістю шкіри та слизових оболонок тощо. Нерідко хворий блює масою, яка містить кров ("кофейною гущею"), пізніше спостерігаютьея дьогтеподібні випорожнення.
Хворим із гастродуоденаїьними кровотечами призначають суворий постільний режим, голод. На надчеревну ділянку кладуть холод. Внутрішньом'язово вводять 5 мл 1 % розчину вікасолу, внутрішньовенно або внутрішньом'язово - 2-4 мл 12,5 % розчину етамзилату, внутрішньо-венно - 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду. Проводять внутрішньовенні інфузії поліглюкіну, желатинолю, 5 % розчину глюкози, 5 % розчину амінокапронової кислоти. Хворий підлягає екстреній госпіталізації у положенні лежачи. При неможливості транспортування хворого через тяжкий стан до нього викликають хірурга.
Для таких хворих необхідно організувати постійний нагляд, контроль пульсу, артеріального тиску, діурезу. Слід також стежити за кольором шкіри хворого. Ці показники відмічають погодинно в листку динамічного спостереження.
За останні роки збільшилась кількість хворих, яким проводять масивні гемотрансфузії, тобто переливання 2,5 л крові і більше. Масивні гемотрансфузії консервованої крові від різних донорів зумовлюють нові патологічні відносини (імунологічні, метаболічні тощо). Переливання крові - ще серйозна хірургічна маніпуляція. Медичний персонал повинен досконало знати правила проведення переливання і вміти своєчасно розпізнавати можливі ускладнення. Основну роль при переливанні крові відіграє групова сумісність крові донора та реципієнта, а також сумісність за резус-фактором. Дозволяється переливати лише одногрупну кров. Групу крові визначає лікар, а медична сестра готує необхідне обладнання та сироватки крові. Для визначення резус-належності медична сестра виписує направлення в лабораторію, яке підписує лікар. У ньому зазначається прізвище, ім'я та по батькові хворого, адреса, вік, група крові, діагноз, чи проводилось йому раніше переливання крові (дата), як хворий переніс його. Для жінок, крім цього, необхідна відмітка про наявність в анамнезі вагітності та її перебіг. Поряд з визначенням групи крові і резус-належності перевіряють правильність паспортизації ампули з кров'ю, роблять проби на індивідуальну сумісність сироватки реципієнта з кров'ю донора і макроскопічно оцінюють якість консервованої крові та її придатність до переливання (гемоліз, згустки тощо). Придатна до використання кров у флаконі розділена на З шари: зверху прозорий солом'яно-жовтий - шар плазми, внизу - темно-червоний - шар еритроцитів, між ними - тонка сірувата плівка лейкоцитів. У кожному відділенні є медична сестра, яка одержала спеціальну підготовку на курсах і відповідає за збереження крові та ведення документації. Медична сестра стежить за умовами зберігання крові в холодильнику (4-6°С). Крім крові, в холодильнику можна зберігати лише медикаменти в ампулах і кровозамінники. Медсестра веде журнал температурного режиму холодильника і заповнює його щодня зранку та ввечері. Безпосередньо перед переливанням крові медична сестра вимірює температуру тіла хворого. Переливання крові бажано проводити натще необхідно попросити хворого випорожнити сечовий міхур. В умовах строгої асептики і антисептики медсестра допомагає лікарю заповнити одноразову систему для переливання крові. Для венепункції найчастіше використовують вени ліктьової ямки. Медична сестра повинна вміти виконати венепункцію товстою голкою (Дюфо). Після приєднання системи для переливання крові до голки вона уважно стежить за ходом процедури і станом хворого. При зупинці течії крові (згустки, тромби) чи скаргах хворих, пов'язаних з переливанням крові, необхідно терміново повідомити лікаря. Перші 15-20 мл крові переливають струминно, після чого протягом 3-5 хв стежать за станом хворого, так повторюють тричі (так звана біологічна проба). Під час переливання крові медична сестра веде спостереження за загальним станом хворого, пульсом, диханням, кольором шкіри. Скарги хворого на відчуття жару, біль у поперековій ділянці, головний біль можуть свідчити про початок якогось ускладнення. При несумісності крові хворі стають неспокійними, змінюється колір обличчя - спочатку воно стає блідим, а потім ціанотичним. У такому випадку переливання крові зупиняють і лікар разом з медичною сестрою вживають необхідних заходів для боротьби з уск-ладненням.
Після переливання крові у флаконі має залишитися 5- 10 мл крові. Флакон ставлять у холодильник і, якщо виникають ускладнення, кров повторно досліджують. Через 24 год медична сестра знімає з флакона етикетку і підклеює її до історії хвороби хворого. Слід пам'ятати, що ретельний догляд за системою і обладнанням для гемотрансфузій є надійною профілактикою СНІДу та вірусного гепатиту. Після гемот-рансфузії хворий протягом 2-4 год перебуває в ліжку. Медсестра і лікар щогодини ведуть спостереження за його пульсом, артеріальним тиском, кількістю і характером сечі, температурою тіла, кольором шкіри. На другу добу визначають у крові білірубін і проводять загальний аналіз сечі.
Loading...

 
 

Цікаве