WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Снодійні засоби - Реферат

Снодійні засоби - Реферат


Реферат на тему:
Снодійні засоби
Снодійні засоби - це лікарські препарати, які сприяють настанню сну, збільшують його тривалість і глибину. В невеликих дозах вони проявляють седативну дію.
Згідно з сучасними уявленнями, сон - це специфічний активний стан ЦНС, який характеризується чергуванням двох фаз. Одна з них проявляєть-ся зменшенням біоелектричної активності мозку, а також частоти серцевих скорочень і дихання, повільним рухом очних яблук. Тому вона визначається терміном "повільний сон" (ортодоксальний, передньомозковий, синхронізо-ваний). Він становить близько 75-80 % від загальної тривалості сну. Друга фаза, так званий "швидкий сон" (парадоксальний, задньомозковий, десин-хронізований), характеризується посиленням біоелектричної активності моз-ку, швидкими рухами очей, збільшенням частоти серцевих скорочень і ди-хання. Під час "швидкого сну" людина бачить сновидіння.
До снодійних препаратів ставиться ряд вимог, серед яких на перший план виступає вплив на структуру сну. Вони повинні повністю відновлювати нормальний сон, тобто не порушувати чергування вказаних двох фаз. Крім того, вони повинні бути ефективними і безпечними для різних груп хворих, здійснювати швидкий ефект, не пригнічувати дихання, не порушувати па-м'ять, не викликати звикання, фізичної і психічної залежності.
Вивчення впливу снодійних препаратів на структуру сну показало, що всі вони порушують її, по-різному не задовольняють інших вимог. Тому по-шуки нових снодійних препаратів тривають.
Розрізняють дві основні групи снодійних засобів: а) агоністи бензодіазепі-нових рецепторів і б) снодійні засоби з наркозним типом дії. До агоністів бензодіазепінових рецепторів відносять похідні бензодіазепіну (нітразепам, сибазон, фенязепам і ін.) і деякі препарати інших хімічних структур (золпідем і зопіклон). с до снодійних засобів із наркозним типом дії - похідні барбітурової кислоти (фенобарбітал, етамінал-натрій) і деякі аліфатичні сполуки (хлоралгідрат). Крім того, снодійна дія притаманна транквілізаторам (стор. 222), деяким протигістамінним препаратам (димедролу), натрію оксибутирату тошо.
Встановлення механізмів дії снодійних засобів стримується недостатністю інформації щодо сутності як фізіологічного сну. так і безсоння. В загальному плані слід ВЕажати. шо сон як активний процес проявляється циклічною взаємодією гіпнотичних структур головного мозку, зокрема таламуса, гіпоталамуса і каудальних відділів ретикулярної формації, з одного боку, і активуючої висхідної ретикулярної формації - з іншого. Під час сну активність гіпноген-них (синхронізуючих) структур підвищується, а активуючої висхідної ретикулярної формації, навпаки, знижується. Мабуть, під впливом снодійних засобів взаємодія них систем зменшується на користь пкногенної. шо сприяє настанню і перебігу сну. Зокрема, встановлено, шо ряд снодійних засобів, наприклад, слоти мають властивість псигніч'вати актиз'/ючу рети- кулярну формацію стовбура мозку, що сприяє появі сну. Інші гіпнотичні препарати, зокрема, засоби бензодіазепінового ряду, на цю структуру мозку майже не впливають, але діють на лімбічну систему головного мозку і її зв'язок з іншими відділами його, що забезпечує циклічну зміну вказаних фаз сну.
Крім того, відомо, що снодійні засоби проявляють пригнічуючий вплив на міжнейронну (синаптичну) передачу імпульсів у тих структурах головного мозку, які беруть участь у появі сну, тобто в корі великих півкуль, аферентних шляхах передачі імпульсів, лімбічній системі тощо. Причому кожній групі снодійних засобів характерна своя локалізація дії в нервових структурах.
Сон, який викликають більшість гіпнотичних засобів, значною мірою відрізняється від фізіологічного. Під їх впливом суттєво порушується його структура. Особливо це відбивається на фазі швидкого сну, зокрема, може продовжуватись латентний її період, зменшуватись загальна тривалість тощо.
Раптова відміна прийому снодійних засобів нерідко призводить до появи феномену "віддачі". Він проявляється в скорвченні латентного періоду "швидкого" сну, його тривалості, збільшується кількість сновидінь, з'являються нічні жахи, часті пробудження тощо. Цей феномен залежить від дози препарату, періоду його напіввиведення, тривалості застосування тощо. Фактично феномен "віддачі" є продовженням дії снодійних засобів у вигляді седативного ефекту. Тому найбільш доцільними слід вважати ті засоби, які суттєво не впливають на структуру фізіологічного сну, тобто такі, які сприяють настанню сну, близького до натурального. Із наявного арсеналу снодійних засобів не відмічено суттєвого впливу на "швидкий" сон з боку натрію оксибутирату і хлоралгідрату. Бензодіазепінові снодійні засоби скорочують фазу "швидкого" сну меншою мірою, ніж барбітурати.
Снодійні засоби відносяться до препаратів, які широко застосовуються з медичній практиці, нерідко тривалий час у одного і того ж хворого. Тому завжди треба мати на увазі можливість розвитку звикання до них і лікарської залежності. До снодійних засобів толерантність виникає часто, що вимагає збільшення дози або переходу на прийом іншого препарату. Механізм розвитку його може бути зумовлений зміною швидкості інактивації при три-валому застосуванні, наприклад, барбітуратів (метаболічна толерантність) або зниженням чутливості і реактивності нервової системи (фармакодинамі-чна толерантність). Тривалий прийом будь-якого снодійного засобу може призвести до розвитку лікарської залежності і абстинентного синдрому. Він проявляється підвищеною тривожністю, безсонням, значною збудливістю ЦНС, навіть дома.
10.1. Агоністи бензодіазепінових рецепторів
Більшість похідних бензодіазепіну має велику снодійну активність, особ-ливо нітразепам. сибазон (діазепам). феназепам і ін. Ці препарати відрізня-
ються значним спектром фармакологічної дії. Крім гіпнотичної, для них характерна анксіолітична (транквілізуюча), седативна, протисудомна 1 міорелак-сантна дія. Основним в їх ефектах є, перш за все, усунення психічної напруги. Це значною мірою сприяє розвитку сну, анксіолітичних, седативних та інших ефектів.
Транквілізуюча і снодійна їх дія зумовлена пригнічуючим впливом на гіпо-камп лімбічної системи, меншою мірою - на активуючу ретикулярну формацію стовбура мозку і кору великих півкуль. М'язоворозслаблююча дія - результат пригнічення полісинаптичних спінальних рефлексів. Механізм проти-судомної (протиепілептичної) дії полягає в активізації гальмівних процесів, які реалізуються в мозку через ГАМКергічну систему.
Молекулярний механізм седативного, снодійного і деяких інших ефектів бензодіазепінів реалізується через специфічні рецептори. Вони є макромоле-кулярним комплексом, який включає рецептори, чутливі до гальмівного медіатора мозку ГАМК (це ГАМК^-рецептори), чутливі до бензодіазепінових засобів (бензодіазепінові рецептори) і чутливі до барбітуратів (барбітуратні рецептори), а також іонофори (канали) іону хлору. Бензодіазепіни через
Loading...

 
 

Цікаве