WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - актуальна проблемаьогодення - Реферат

Туберкульоз - актуальна проблемаьогодення - Реферат


Реферат на тему:
Туберкульоз - актуальна проблемаьогодення
Туберкульоз - це інфекційне захворювання, що викликається збудником мікобактеріями туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis), яке характеризується утворенням специфічних гранульом в різних органах і тканинах (специфічне туберкульозне запалення) та поєднується з неспецифічними реакціями та поліморфною клінічною картиною, що залежить від форми, стадії, локалізації та поширеності патологічного процесу.
На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку національної приналежності чи соціального становища. Проте переважно на нього хворіють алкоголіки, наркомани, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму та найчастіше він виявляється в легенях.
Є багато видів мікобактерій (людських, бичачих, пташиних, мишачих та інших) і всі вони можуть уражати людину. Різноманітні мікобактерії - дуже стійкі в навколишньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у ґрунті - 1-2 роки, у вуличному пилу - до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі - до півтора місяця, у фекаліях і на пасовищах - до 1 року; в маслі, сирах, що зберігаються у холодильнику - 8-10 міс. Вони добре витримують нагрівання до 85°С. При температурі мінус 20° мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.
В більшості випадків зараження відбувається повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Але захворіти можна елементарним шляхом - через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкодження шкіри чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, співпрацівників) які кашляють, спльовують мокротиння.
Отже, переважним джерелом інфекції є люди з легенями, ураженими туберкульозом (легеневим туберкульозом). При кашлі, чмиханні, розмові або плюванні такі люди виділяють у повітря туберкульозні бактерії - бацили. Для того щоб заразитись, досить вдихнути лише незначну кількість бацил. Наявність туберкульозних бацил в організмі свідчить про інфекцію. Однак, не всі люди, інфіковані туберкульозними бацилами, занедужують туберкульозом. Імунна система перепиняє шлях бацилам. Вони роками можуть перебувати в "дрімаючому" стані. Нездатність імунної системи контролювати інфекцію туберкульозними бацилами приводить до розвитку хвороби. У випадку хвороби туберкульозні бацили впливають на організм. Без лікування людини, що має легеневий туберкульоз, заражає, у середньому. Від 10 до 15 чоловік на рік.
o Щомиті хто-небудь у світі заражається туберкульозними бацилами.
o В даний час кожна третя людина у світі інфікована бацилами туберкульозу.
o 5-10% інфікованих людей у який-небудь період свого життя занедужує туберкульозом. Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.
В залежності від місця інвазії МБТ, вогнище запалення, або первинний афект, може утворюватись в легенях, мигдаликах, кишечнику та ін. У відповідь на утворення первинного афекту розвивається специфічний процес в регіональних лімфатичних вузлах і формується первинний туберкульозний комплекс, також у результаті первинного ураження може розвиватись туберкульоз внутрішньо грудних лімфатичних вузлів, плеврит, вогнищевий туберкульоз. Вторинна туберкульозне ураження може виникати ендогенним (ре активація персистуючих форм МБТ в організмі) та екзогенним шляхом (нове, повторне ураження МБТ) і характеризується великим різномаїттям клінічних форм легень та поза легеневого туберкульозу.
Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявлятися лише одним із симптомів.
Клінічна картина туберкульозу залежить від локалізації туберкульозного ураження, характеризується симптомами інтоксикації та симптомами ураження того чи іншого органу. Для всіх локалізацій туберкульозу характерний інтоксикаційний синдром - фебрильна або субфебрильна температура тіла, схуднення, втрата апетиту, підвищена пітливість, слабкість.
Найбільш поширеною формою туберкульозу є туберкульоз легень, для якого характерний бронхолегеневий синдром - кашель сухий чи з харкотинням, біль у грудній клітці, пов'язаний з диханням, кровохаркання, легенева кровотеча.
Дієтотерапія
Харчовий раціон хворим на туберкульоз складають з урахуванням побуту, умов праці, особливостей загального стану, його реактивності, характеру ураження організму, ускладнень з боку інших органів.
Терапевтичні заходи у хворих на туберкульоз спрямовані на підсилення регенераторних властивостей уражених органів, покращення обміну речовин, імунобіологічних властивостей організму, що в більшій мірі може бути досягнуто збалансованим харчуванням.
З цією метою необхідно вводити до харчування підвищену кількість білка (не менше 120-140 г на добу), потреба якого у цієї групи хворих підвищена. Рекомендують білкові продукти, які легко засвоюються (молоко, риба, яйця, м'ясо).
Кількість жирів рекомендується в межах фізіологічної норми (100-120 г на добу). Причому, слід надавати перевагу жирам, які легко засвоюються та містять велику кількість вітаміну А (вершкове масло, молоко, вершки, сметана). Близько 1/3 жирів повинні бути рослинного походження як джерело поліненасичених жирних кислот, які особливо необхідні на етапі загострення туберкульозного процесу.
Кількість вуглеводів рекомендується в межах фізіологічної норми (450-500 г на добу). У випадках, коли при туберкульозі має місце порушення вуглеводного обміну (збільшена маса тіла), хворим слід обмежити вживання вуглеводів до 300-400 г за рахунок вуглеводів, що легко засвоюються (цукор, мед, сиропи та ін.).
Крім того, при активному туберкульозному процесі можливе збільшення виведення мінералів (кальцій, форсфор, хлорид натрію), тому в харчовий раціон хворий необхідно вводити продукти, які містять їх у великій кількості (молоко, сир, яйця, інжир, курагу, ізюм, м'ясо, риба, горіхи та ін.).
Хворі на туберкульоз страждають дефіцитом вітамінів (а особливо аскорбінової кислоти, вітаміну А, та вітамінів групи В0. введення достатньої кількості аскорбінової кислоти в раціон підвищує бактерицидні властивості сиррватки крові, збільшує утворення антитіл, зменшує інтоксикацію. Особливо висока потреба у вітаміні С хвори! на фіброзно-кавернозний туберкульоз. Поряд із введенням в дієтудостатньої кількості овочів та фруктів хворим необхідно періодично призначати до 300 мг аскорбінової кислоти.
Підвищену потребу вітаміну А (близько 5 мг) потребують хворі на туберкульоз легень, гортані, кишковика та шкіри для покращення регенеративних властивостей епітелію. їм рекомендують молочні продукти, риб'ячий жир, яєчний жовток, продукти, що містять каротин (морква, томати, абрикоси, червоний перець та ін.).
Особливе значення слід надати забезпеченню хворих вітамінами групи В, які мають пряме відношення до білкового обміну, потреба в них у хворих підвищена. Поряд з введенням до раціону продуктів, які містять велику кількість вітаміну групи В (свіжі овочі, м'ясо, страви з висівками, пивні або пекарські дріжджі), слід періодично їх давати у вигляді препаратів.
Калорійність дієти 2500-3000 ккал. Підвищене споживання жирів та вуглеводів може привести до небажаних результатів: перенаванаженню обміну речовин, послаблення. Захисних сил організму, підвищенню його алергізації. Крім того, при хронічній туберкульозній інтоксикації, утруднена функціональна активність
органів травлення, тому лише при відповідних показниках калорійність раціону можу бути збільшена на 1/3, притому рівномірно за рахунок всіх інгредієнтів страви, тобто із вищесказаного.
Основні принципи харчування хворих на туберкульоз:
1. Харчовий раціон повинен бути різноманітним з урахуванням динаміки туберкульозного процесу та загального стану організму.
2. Суворі режими та обмеження дієти можна призначати тільки короткочасно (при ускладненнях та загостреннях захворювання).
,," 3. На всіх етапах лікування (стаціонарне, санаторно-курортне, амбулаторне) харчування повинно бути диференційним. Необхідно дотримуватись основних принципів якісного і кількісного харчування. Побудова дієти повинна залежати від характеру та стадії туберкульозного процесу, стану органів травлення, наявності ускладнень і супутніх захворювань.
Loading...

 
 

Цікаве