WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аналіз крові. Діагностика за аналізом крові - Реферат

Аналіз крові. Діагностика за аналізом крові - Реферат

розпаді тканин. Характерним для активного нейтропоезу є не лише збільшення числа нейтрофілів, а й омолодження їх складу (або зсув вліво - ядерний зсув нейтрофілів). Він полягає у збільшенні у формулі крові частки молодих форм нейтрофілів - паличкоядер-них, юних форм, іноді - мієлоцитів. При деяких патологічних станах (ВІ2-дефіцитна анемія, поліцитемія, променева хвороба) та у 20 % здорових осіб може спостерігатись ядерний зсув вправо, який характеризується переважанням зрілих форм нейтрофілів з 5-6 сегментами ядер замість звичайних 2-3.
Зменшення числа нейтрофілів - нейтропенія - виникає при пригніченні функції кісткового мозку токсинами деяких мікробів (збудників черевного тифу, бруцельозу тощо), вірусів, іонізуючою радіацією, деякими медикаментозними засобами.
Збільшення загальної кількості лімфоцитів (лімфоцитоз) спостері-гається при вірусних ураженнях, в період видужання після інфекційних хво-роб. У хворих на кашлюк, інфекційний лімфоцитоз, туберкульоз, хронічний лімфолейкоз виявляють до 80 % лімфоцитів у мієлограмі. Лімфоцитоз при агранулоцитозі або лімфатичній лейкемоїдній реакції (див. лейкемоїдний синдром) є несприятливою ознакою, що свідчить про виснаження гранулоцитопоезу. Зменшення кількості лімфоцитів (лімфопенія) спостерігається при запальних і гнійно-септичних хворобах, деяких тяжких інфекціях. Абсолютна лімфопенія буває при лімфогранулематозі, лімфосаркомі, злоякісній лімфомі. Різко виражена лімфопенія з абсолютною нейтропенією розвивається при променевій хворобі.
Збільшення кількості еозинофілів (еозинофілія) понад 5-6 % спосте-рігається при алергічних реакціях (бронхіальній астмі, дерматозах, сироват-ковій хворобі), гельмінтозах, а також при колагенозах (ревматизмі, дерматоміозиті), синдромі Дреслера, лімфогранулематозі, хронічному мієлолейкозі, злоякісних новоутвореннях, деяких інфекційних хворобах (скарлатина, туберкульоз, сифіліс). При інфекційно-септичних захворюваннях поява еозинофілів на фоні лімфоцитозу і незначного зсуву формули вправо є ознакою одужання.
Зменшення кількості (еозинопенія) або відсутність у крові еозинофілів (анеозинофілія) спостерігаються в розпал гострих інфекцій з вираженим інтоксикаційним синдромом (черевному тифі, сепсисі, тяжких формах туберкульозу тощо), при агонії, аплазії кісткового мозку, гіперпродукції кортикостероїдів (гострі інфекції, інтоксикації, шок, операція, пологи). Прогностичне значення вони мають лише в комплексі з іншими компонентами гемограми. Збільшення числа еозинофілів без ядерного зсуву - показник неінфекційної природи еозинофілії.
Зростання кількості базофілів (базофілія) зустрічається при хрон-ічному мієлолейкозі, поліцитемїї, гострих тромбоцитопеніях, а також при гіпофункції щитоподібної залози.
Збільшення числа моноцитів (моноцитоз) може бути при сепсисі, ту-беркульозі, малярії, вісцеральному лейшманіозі, сифілісі, інфекційному мононуклеозі, вірусних хворобах (вітрянці, краснусі, кору, грипі, дифтерії, висипному тифі). Кількість моноцитів може бути збільшеною при злоякісних пухлинах, лімфогранулематозі, агранулоцитозі, грибкових ураженнях (кандидозі), затяжному септичному ендокардиті. Зменшення вмісту моноцитів (моноцито-пенія) завжди зустрічається при тяжких септичних процесах, гіпертоксичних формах черевного тифу, інших тяжких інфекційних хворобах.
При підрахунку лейкоцитарної формули важливо оцінювати не тільки її кількісні зсуви, але й якісні зміни формених елементів. Чутливим показником наявності патологічного процесу є дегенеративні зміни лейкоцитів: токсична зернистість нейтрофілів, вакуолізація цитоплазми, наявність у лейкоцитах різних включень, дегенеративні зміни ядра - пікноз, каріоліз. Іноді в мазках крові виявляють розпливчасті плями, що забарвлюються, як ядерна речовина лейкоцитів. Це так звані тіні Боткіна-Гумпрехта - залишки ядерного хроматину, що свідчать про надлишковий розпад лімфоцитів - лімфоцитоліз.
Дослідження тромбоцитів. Визначення кількісних і якісних змін тром-боцитів належить до спеціальних досліджень крові. Підраховують їх у мазках, забарвлених за Романовським-Гімзою.
Зміна числа тромбоцитів спостерігається у вигляді тромбоцитозу і тромбоцитопенії. Тромбоцитоз може виникати при мієлопро-ліферативних процесах (хронічному мієлолейкозі, поліцитемії, остеомієлоск-лерозі), геморагічній тромбоцитемії, злоякісних новоутвореннях (особливо при пухлинах легень та підшлункової залози), гнійних процесах, лімфогранулематозі, активних формах туберкульозу легень, після значних крововтрат, спле-нектомії, при оперативних втручаннях, асфіксії. Тромбоцитопенія є проявом ураження кісткового мозку з пригніченням тромбоцитопоезу. Зменшення числа тромбоцитів буває при хворобі Верльгофа та симптоматичних тромбоцитопеніях, гострому лейкозі, гіпопластичній анемії, променевій хворобі, колагенозах, хронічному нефриті, спленопатіях, при тривалому вживанні таких медикаментів, як сульфаніламіди, хінін, барбітурати, стрептоміцин та інші.
Визначення швидкості осідання еритроцитів.
Збільшення показника спостерігається при більшості запальних процесів, інфекціях, злоякісних новоутвореннях, розпаді тканин, причому в певній мірі пропорційно тяжкості ураження. Особливо різко зростає ШОЕ при запально-гнійних процесах, колагенозах, злоякісних новоутвореннях, мієломній хворобі.
Зменшення ШОЕ буває при зниженні загальної кількості білка крові (аліментарна та ранова дистрофії, виснажливі хвороби), підвищенні кількості С02 в крові (при серцевій недостатності), збільшенні загальної кількості еритроцитів (еритремії), підвищенні вмісту в крові жовчних кислот (механічна та паренхіматозна жовтяниці), тривалому прийомі деяких медикаментів (кальцій, діуретики, фенобарбітал, ацетилсаліцилова кислота). Нормальна ШОЕ не виключає наявності захворювання, при якому, як правило, вона збільшена. З іншого боку, у здорових людей ШОЕ не буває збільшеною.
Дослідження згортальної системи крові.
1. Визначення часу згортання крові. Користуються способом Лі та Уайта. В нормі взята з вени кров, підігріта в пробірці на водяній бані при 37 °С, через 5-10 хв згортається. Час згортання крові подовжується при збільшенні антикоагуляційної активності крові або зниженні концентрації прокоагу-лянтів, а при схильності до тромбоутворення (наприклад, при ДВЗ-синдромі, гострому гнійному запаленні, крупозній пневмонії, дифтерії, гострому ревматичному поліартриті та ін.) - скорочується. При гемофілії А час згортання крові збільшується до декількох годин, значно подовжуєтьсявін при тяжких захворюваннях печінки.
2. Визначення тривалості кровотечі за Дюке характеризує час спон-танної зупинки кровотечі після ушкодження дрібних судин. Пучку пальця або мочку вуха хворого проколюють скарифікатором на глибину 3 мм. Кров, що самостійно виділяється, кожні 30 с знімають фільтрувальним папером. Проміжок часу від появи першої краплі крові до припинення забарвлення нею фільтрувального паперу і є часом тривалості кровотечі. В нормі він становить 2-4 хв. При тромбоцитопенії час кровотечі значно збільшується, а при порушенні тонусу капілярів стає більшим розмір крапель крові (рис.8.7).
3. Ретракція кров'яного згортка також характеризує кількість і активність тромбоцитів, оскільки вона відбувається під впливом виділеного ними ретрактозиму. 3-5 мл крові, взятої з вени, інкубують добу в пробірці при температурі 37 °С, після чого вираховують відношення об'єму сироватки, що відділилася, до загального об'єму крові. Індекс ретракції в нормі становить 0,3-0,5.
Loading...

 
 

Цікаве