WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аналіз крові. Діагностика за аналізом крові - Реферат

Аналіз крові. Діагностика за аналізом крові - Реферат


Реферат на тему:
Аналіз крові. Діагностика за аналізом крові
У клініці найширше застосовують морфологічні дослідження клітин крові - загальний аналіз крові, що включає в себе вивчення кількісного і якісного складу формених елементів крові (числа еритроцитів, лейкоцитів та співвідношення окремих їх форм, вмісту гемоглобіну). У деяких хворих у разі потреби проводять додаткові дослідження: підрахунок ретикулоцитів, формули тромбоцитів (показники периферичної крові здорових осіб (додаток 2).
Визначення гемоглобіну.
Вміст гемоглобіну в крові визначають для діагностики анемій, еритремії, еритроцитозів, оцінки ступеня крововтрати, впливу іонізуючого опромінення, згущення крові при дегідратації організму, ефективності гемотрансфузії. Показник гемоглобіну у здорових жінок становить 120-140, у чоловіків - 130-160 г в 1 л крові.
Підрахунок еритроцитів здійснюють під мікроскопом у заданому об'ємі крові. Для цього застосовують лічильну камеру - скляну пластину з особливим заглибленням, на дні якого нанесена лічильна сітка з великими і малими квадратами відомої площі - 1/25 і 1/400 мм2 (рис.8.4). Найбільш поширена сітка Горяєва з 225-ма великими квадратами, 25 з яких мають по 16 малих квадратів. На краї заглиблення камера накладається і щільно притирається покривне скельце, таким чином між нижньою поверхнею скла і дном заглиблення створюється замкнутий простір, висота якого дорівнює 1 мм. Об'єм частини камери, дно якої становить малий квадрат, складає 1 /400 мм2. Краплю розведеної крові вносять під притерте покривне скло камери. Підрахунок еритроцитів здійснюють у 5 великих квадратах і, знаючи об'єм цієї частини камери, вираховують вміст еритроцитів в 1 л крові. Вміст еритроцитів у здорових жінок становить 3,8-4,7-Ю12 в 1 л, чоловіків - 4,0-5,0-1012 в І літрі крові.
Знаючи число еритроцитів у крові і вміст у ній гемоглобіну, вирахову-ють його концентрацію в одному еритроциті. Для цього користуються умов-ною величиною (колірним показником), що вираховується за формулою:
КП = число грамів гемоглобіну х 3
три перші цифри числа еритроцитів
У нормі колірний показник наближається до 1,0. Зниження показника менше 0,85 (гіпохромія еритроцитів) свідчить про недостатнє насичення еритроцита гемоглобіном, показник вище 1,05 (гіперхромія еритроцитів) ви-являється при розмірах еритроцитів, більших від нормальних.
Причиною збільшення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові (еритроиитозу) може бути втрата організмом рідини або надмірна продукція еритроцитів кістковим мозком, що спостерігається при еритремії, захворюваннях серця, інтоксикаціях, зневодненні тощо.
Зменшення числа гемоглобіну і еритроцитів свідчить про наявність анемії; при залізодефіцитній анемії в більшій мірі знижується вміст гемоглобіну, зменшується колірний показник. При мегалоцитарних анеміях колірний показник зростає внаслідок більших розмірів еритроцитів.
Для діагностики різних захворювань крові важливе значення має оцінка форми, величини, забарвлення еритроцитів, наявності у них включень. Такі дані одержують при дослідженні забарвленого за методом Романовського-Гімзи мазка крові.
Нормальні еритроцити (нормоцити) у мазку виглядають як круглі сплощені диски рожевого кольору діаметром 6-8 мкм (рис. 8.5). Вони не мають ядер, в центрі їх помітне просвітлення, всі еритроцити мають однакові круглу форму, величину і забарвлення. При анеміях спостерігають неоднакову інтенсивність забарвлення еритроцитів - анізохромію, неоднакові їх розміри - анізоцитоз. Зустрічаються клітини менших розмірів - мікроцити (середній діаметр 5,5 мкм), рідше - більших розмірів - макроцити (середній діаметр - 8,0-8,5 мкм, мегалоцити (діаметр більший 12,5 мкм). Для залізодефіцитних анемій характерний мікроцитоз, для В]2-дефі-цитної анемії - мегалоцитоз. Макроцитоз буває при захворюваннях печінки.
При порушенні дозрівання еритроцитів виявляють пойкілоцитоз - зміну форми клітин на овальну, грушоподібну, витягнуту, у вигляді тутових ягід, пластин тощо, причому різні еритроцити мають неоднакову форму. Пойкілоцитоз найчастіше спостерігається одночасно з мікроцитозом.
При малярії в еритроцитах виявляють специфічні включення червоно-фіолетового кольору у вигляді крапочок, зерняток. Усі перераховані зміни еритроцитів ще називають дегенеративними.
Ознаки патологічної регенерації еритроцитів. Еритроцити в нормі фарбуються еозином у рожевий колір. Недозрілі еритроцити, які забарвлю-ються за методом Романовського-Гімзи рожевим і синім барвниками і називаються поліхпоматофільними.
За кількістю ретикулоцитів у крові можна оцінити регенераторну здатність кісткового мозку. В нормі на кожні 1000 еритроцитів нараховують 6-8 ретикулоцитів. При регенераторних анеміях число їх може досягати 30-50 і більше на. 1000 еритроцитів. Значне збільшення кількості ретикулоцитів (ретикулоцитоз) спостерігається при гемолітичний анемії. При гемолізі, крововтратах він є сприятливою ознакою. Незначна кількість ретикулоцитів або повна відсутність їх у мазку є ознакою зниження регенераторної діяльності кісткового мозку, що спостерігається при гіпо- та арегенераторних анеміях.
Дослідження клітин білої крові. Найчастіше при клінічному обстеженні проводять підрахунок загальної кількості лейкоцитів. Зміна загальної кількості лейкоцитів свідчить про стан кровотворних органів та їх реакцію на шкідливі впливи. Збільшення числа білих клітин крові - лейкоцитоз -є ознакою активації лейкопоезу. а їх зменшення - лейкопенія - може бути наслідком пригнічення функції кровотворних органів, їх виснаження або підвищеного розпаду лейкоцитів.
Лейкоцитоз часто зустрічається і за фізіологічних умов, наприклад, у вагітних та в період лактації, після їди, фізичних та психічних навантажень. За патологічних умов причиною лейкоцитозу можуть бути гострі інфекції, запальні та гнійно-септичні процеси, коматозні стани (уремічна, діабетична, печінкова коми), різноманітні інтоксикації (харчові, чадним газом, миш'яком, похідними бензолу), злоякісні новоутворення, асептичні запалення, значні крововтрати, гемолітичні кризи, струс мозку, оперативні втручання тощо. Вираженість лейкоцитозу залежить від реактивності організму та його лейкопоетичної діяльності. Тому при низькій опірності організму навіть виражений гнійний процес може супроводжуватися відсутністю лейкоцитозу.
Лейкопенія спостерігається при деяких інфекціях (черевний тиф, маля-рія, бруцельоз, затяжний септичний ендокардит, вірусний гепатит), колагено-зах. Зустрічається вона й при захворюваннях крові: гострому лейкозі, хво-робі Аддісона-Бірмера, деяких спленопатіях, що перебігають з гіперспленіз-мом (див. спленомегалічний синдром), а також при гіпопластичних станах кровотворення, причиною яких часто є хронічні інтоксикації бензолом, про-менева хвороба. В багатьох випадках лейкопенія спричиняється прийомом ліків (сульфаніламіди, барбітурати, цитостатики тощо). Тому необхідно кон-тролювати стан крові хворих при призначенні їм цих ліків та проведенніпроменевої терапії. При запальних та гнійно-септичних станах лейкоцитоз може згодом змінюватись на лейкопенію. Це є несприятливою ознакою і може вказувати на пригнічення кровотворення.
Важливе діагностичне значення має визначення відсоткового співвідно-шення окремих форм лейкоцитів (лейкоцитарна формула). Найчастіше в лейкоцитарній формулі спостерігаються зміни нейтрофілів. Збільшення їх кількості (нейтрофільний лейкоцитоз) буває при багатьох інфекціях, інтоксикаціях, злоякісних пухлинах, гемолізі й
Loading...

 
 

Цікаве