WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хірургічна операція - Реферат

Хірургічна операція - Реферат

Сьогодні ми зупинимося лише на тих, які можуть зустрічатися після будь-яких оперативних втручань.
Грізним ускладненням з боку нервової системи є вторинний післяопераційний шок. Він може розвинутися в день операції або наступної доби. Причиною його часто є погана передопераційна підготовка, неповне знеболення під час операції, її травматичність. Клінічна картина вторинного шоку подібна до первинного.Профілактика випливає з його причини. Лікування проводиться за тим же принципом, що і будь-якого травматичного шоку.
Ускладнення з боку серцево-судинної системи можуть виявлятися у вигляді гострої серцевої недостатності. Профілактика і лікування здійснюється разом з терапевтом.
У післяопераційному періоді часто виникають ускладнення з боку органів дихання. Частіше це пневмонія. Перше, що при цьому звертає на себе увагу лікаря, є поступове підвищення температури тіла, яка на 3-4 добу може досягти 38-39°С. Хворого морозить, дихання утруднене, з'являється біль у грудній клітці, кашель, загальна слабість. Дихання і серцебиття прискорюються.
З інших легеневих ускладнень можна назвати гостру дихальну недостатність (важкий стан, який швидко наростає, при якому максимальна напруга компенсаторних механізмів не здатна забезпечити нормальних РаО2 або РаСО2) та респіраторний дістрес-синдром (дихальна недостатність, швидко наростає у хворих, що знаходяться в критичному стані), який є результатом розладів легеневого кровообігу, газообміну, зовнішнього дихання.
У комплекс лікувальних заходів при легеневих ускладненнях входять сульфаніламідні препарати, антибіотики, транс назальна аспірація катетером з трахеї і бронхів, інгаляції зволоженим киснем, банки, гірчичники й ін.
Грізним ускладненням післяопераційного періоду є тромбоз і емболія. Головною причиною тромбоутворення є порушення зсідання крові. Частіше тромбоз зустрічається у венах кінцівок, емболія - у малому колі кровообігу (легенева артерія).
У профілактиці післяопераційного тромбозу і емболії важливе місце належить антикоагулянтній терапії (гепарин, синкумар, пелентан й ін.). Її треба починати з 3-го дня після операції у хворих, у яких виявлено підвищене зсідання крові. Важливе місце у профілактиці післяопераційної тромбоемболії займають ранні активні рухи хворого. При наявності варикозного розширення вен нижніх кінцівок їх слід туго бинтувати.
У післяопераційному періоді зустрічаються вторинні кровотечі. Вони можуть бути пов'язані з порушенням зсідання крові, і, в першу чергу, із зменшенням у ній фібриногену. Причиною кровотечі можуть бути теж неповне її зупинення під час операції, зісковзування лігатури із судини.
При найменшій підозрі на внутрішню кровотечу треба дуже уважно стежити за станом хворого: пульсом, артеріальним тиском, показниками гематокриту, еритроцитами крові, гемоглобіном, об'ємом циркулюючої крові.
Коли немає загрозливої кровотечі, застосовують консервативну терапію (гемостатичні препарати: вікасол, кальцію хлорид, амінокапронову кислоту, фібриноген, розчин желатину, переливання плазми, крові). Якщо це лікування неефективне, показане повторне оперативне втручання для зупинки кровотечі.
Грізним ускладненням з боку сечової системи є гостра недостатність нирок. Вона полягає в тому, що нирки перестають виділяти сечу. Причинами її можуть бути: зниження артеріального тиску, зневоднення організму, тяжка травма, гемотрансфузійний або травматичний шок, переливання великої кількості консервованої цитратної крові. Це ускладнення супроводжується блюванням, головним болем, судомами, задишкою, маренням, коматозним станом. Кількість виділеної сечі різко зменшується або зовсім припиняється.
Після з'ясування причини гострої ниркової недостатності застосовують консервативне лікування: двобічну паранефральну блокаду введення діуретичних препаратів (лазикс, манітол), боротьба з гіперкаліємією, промивання шлунка і кишок для виведення з організму токсичних продуктів, нормалізація водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану. При неефективності показаний гемодіаліз - очищення крові за допомогою апарату "штучна нирка".
У певному відсотку випадків після операції можливі ускладнення з боку рани. Частіше це - гематоми, інфільтрати, нагноєння.
Причина гематом різна: недостатнє зупинення кровотечі під час операції, зісковзування лігатури із судини, порушення системи зсідання крові, підвищена ламкість і проникність капілярів. Невеликі гематоми можна усунути консервативно (спокій, стискаючі пов'язки, гсмостатичні засоби). При великих гематомах показана пункція, відсмоктування крові і введення антибіотиків. Гематоми, які нагноїлися, розкривають і дрснують.
Інфільтрати утворюються в місці операційної рани. Клінічно вони виявляють себе ущільненням м'яких тканин, підвищеною болючістю, почервонінням шкіри, підвищенням місцевої і загальної температури тіла. У крові збільшується кількість лейкоцитів, відзначається зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищується ПІОЕ.
Лікування при інфільтратах у початкових стадіях консервативне (спокій, тепло, УВЧ, діатермія, солюкс, кварц, обколювання інфільтрату розчином новокаїну з антибіотиком). Частіше після такого лікування інфільтрат розсмоктується. Але іноді рана нагноюється. Тоді треба зняти шви, розширити краї рани і дренувати її.
Виписування хворого із стаціонару ще не свідчить про відновлення у нього працездатності. Залежно від характеру захворювання, виду оперативного втручання, період реабілітації може продовжуватися тривалий час. Важливу роль в повному оздоровленні хворого мають відігравати відділення реабілітації, а також стаціонари денного типу, де хворі закінчують своє лікування.
Використана література
1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу "Медичний вісник" та "Охорона здоров'я".
3. Лікування та діагностика. - 2001 р. - №2. - С.33-38. Колесник М.І., Лапчинська І.І
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. - К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
6. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)" Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
7. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции" издательство "Медицина" Москва 1968 год.
8. Айземан Б. ?., Смирнов В. В., Бондаренко А. С. Фитонциды и антибиотики высших растений. - К.: Наук, думка, 1984. - 277 с.
9. Бетина В. Путешествие в страну микробов. - М.: Мир, 1976 - 271 с.
10. Билай В. И. Основы общей микологии. - К.: Вища шк., 1974. - 395 с.
11. Бойко А. Л. Экология вирусов растений. - К.: Вища шк., 1990. - 165с.
12. Букринская А. Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - 336 с.
Loading...

 
 

Цікаве