WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вади розвитку та виродливості - Реферат

Вади розвитку та виродливості - Реферат

ТКАНИН
Супроводжуються різними функціональними порушеннями, які виявляють або відразу після народження, або на різних етапах життя.
Деяки вади можуть бути несумісними з життям взагалі або смертельними без термінової хірургічної корекції. Інколи вади можуть не спичинювати порушень в організмі хворого і виявлятись випадково чи в разі розвитку якихось тяжких ускладнень.
ВАДИ ТРАВНОГО КАНАЛУ ТА ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ
Вади розвитку стравоходу. Серед них розрізняють вади власне стравоходу (рідко) та в комбінації з вадами трахеї, наявністю зв'язку (нориці) недорозвиненого чи розвиненого стравоходу з порожниною трахеї (переважно).
Власне серед вад стравоходу треба виділити передусім стеноз його та атрезію. Стеноз - це вада, що полягає в значному звуженні стравоходу, головним чином у середній третині його.
Рідкісна форма чистої вади стравоходу - це атрезія його на рівні верхньої і середньої третин без зв'язку з трахеєю. Вада виявляється в перші 2 доби після народження і без хірургічної допомоги несумісна з життям.
Всі інші форми атрезії стравоходу поєднуються з вадами трахеї.
Діагноз уточнюють за допомогою рентгенографії стравоходу (в останній через катетер уводять 2 мл ліпоїдолу). Лікування цієї тяжкої вади - хірургічне.
Зараз багатьом пацієнтам вдається провести езофагопластику та ліквідувати норицю трахеї.
Кардіостеноз - це звуженя кардіальної частини стравоходу (її лікують дилатацією, розширенням стравоходу механічним шляхом бужами або ж пневмобалонами), а також халазія стравоходу, тобто розслаблення, зяяння його кардіальної частини з випаданням слизової оболонки в порожнину шлунка.
ВАДИ РОЗВИТКУ ШЛУНКА ТА КИШЕЧНИКУ
Пілороспазм тагіпертрофічний пілоростеноз. Ці природжені вади розвитку полягають відповідно у патологічному спазмові воротаря шлунка та в гіпертрофії гладенького м'яза його жому.
Клінічна картина їх виявляється симптомами високої непрохідності травного каналу (порушення обміну речовин, насамперед водно-електролітного, та харчування). Блювання з'являється переважно через 10 діб і швидко призводить до зневоднення та втрати маси тіла. Лікування оперативне.
При пілороспазмі вздовж розтинають м'язовий шар та пілоричний жом шлунка до слизової оболонки. При пілоростенозі роблять наскрізний розріз стінки шлунка вздовж у пілоричному відділі зі зрізуванням гіпертрофованого м'язового жому.
Серед вад тонкої кишки спостерігаються стеноз дванадцятипалої кишки, дивертикул Меккеля. Звуження дванадцятипалої кишки може бути як самостійним (рідко), так і розвиватися внаслідок так званої кільцеподібної підшлункової залози, яка стискає дванадцятипалу кишку.
Дивертикул Меккеля - це бічний відросток (різної довжини) тонкої кишки (клубової) на відстані 50-70 см проксимальніше від переходу її в сліпу. Він є залишком необлітерованої жовткової ембріональної протоки. Коли жовткова протока не заростає, вона перетворюється на кишкову норицю, що відкривається в ямці пупка.
Діагностика дивертикула Меккеля можлива за допомогою рентгенологічного дослідження тонкої кишки.
Природжений мегаколон, чи хвороба Гіршпрунга - аномалія розвитку проктосигмоїдального відділу товстої кишки, яка полягає в різкому звуженні та рубцевих змінах, а головне - в пригніченні перистальтики в цій ділянці.
Вада пов'язана з дефіцитом або навіть з відсутністю гангліозних клітин інтрамурального нервового сплетення в стінці цього сегмента товстої кишки, через що її ще називають агангліозом товстої кишки.
Різкі функціонально-анатомічні зміни в проктосигмоїдальному відділі призводять до хронічної непрохідності, гіпертрофії стінки товстої кишки вище від рівня непрохідності з подальшою дилятацією кишки та затримкою фекальних мас у кишечнику. Сигмовидна та низхідна кишки, а часто й усі інші відрізки товстої кишки дуже розширені (їх діаметр досягає 15-20 см) і переповнені злежаними каловими масами.
У разі природженого мегаколону діти відстають у розвитку, виснажені. Живіт різко збільшений, м'язи нерозвинені.
Лікування вади оперативне - видалення проктосигмоїдальної агангліозної ділянки та різко зміненого сегмента сигмовидної кишки із зведенням на промежину дистального кінця товстої кишки зі збереженням сфінктера прямої кишки.
ВАДИ ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ ТА ПЕЧІНКИ
Найтяжчою вадою є атрезія жовчної протоки, яка супроводжується жовтяницею і без оперативного втручання несумісна з життям.
ВАДИ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, ФОРМОТВОРЕННЯ ОЧЕРЕВИНИ ТА САЛЬНИКА
До вад органів черевної порожнини належить незвичне їх положення, так зване зворотне (сліпа кишка з червоподібним відростком лежить зліва, а сигмовидна - справа тощо). Іноді воно супроводжується загальним зворотним положенням внутрішніх органів, у тому числі і серця (декстрокардія).
Вади формотворення очеревини та сальника полягають переважно в утворенні очеревиною великих кишень у ділянці переходу її з органа на орган чи з черевної стінки на орган та наявності отворів у очеревині й сальнику. Ці вади в більшості випадків не порушують функції органів черевної порожнини, але інколи стають причиною гострої та хронічної непрохідності внаслідок защемлення в цих кишенях та отворах кишкових петель та сальника.
Найчастіше вади очеревини локалізуються в ділянках дуоденального переходу тонкої кишки, де вона утворює глибоку кишеню, в якій нерідко защемлюються кишкові петлі (грижа трейтцевої зв'язки); в зоні переходу клубової кишки в сліпу (клубово-сліпокишкова ямка), а також у передній стінці очеревини над сечовим міхуром, де вона утворює надміхурові ямочки, в яких може бути защемлення органів.
"Вікна" частіше спостерігаються в брижах кишечнику та в сальнику (в них також можливе защемлення кишкових петель).
ВАДИ СИСТЕМИ СЕЧОВИДІЛЕННЯ
Це численні вади. Серед вад нирок зустрічаються недорозвиток (гіпоплазія) однієї чи обох нирок, їх ектопія (дистопія - тазова, здухвинна), зрощення нирок між собою полюсами, частіше нижніми (підковоподібна нирка), подвоєння нирки чи сечоводів, полікістоз нирок тощо.
Багато з цих вад сприяють розвитку запальних та дистрофічних процесів, зокрема пієліту, пієлонефриту, сечокам'яної хвороби.
ВАДИ ВНУТРІШНІХ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
Можливе подвоєння матки, труб та піхви. Поширені вади за типом гіпоплазії, аж до аплазії матки, піхви, яєчників чи маткових труб.
ВАДИ СИСТЕМИ ДИХАННЯ ТА ДІАФРАГМИ
В легенях зустічаються
Loading...

 
 

Цікаве