WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування - Реферат

Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування - Реферат


Реферат на тему:
Неінгаляційний наркоз. Препарати для неінгаляційного наркозу. Клінічні стадії. Можливі ускладнення, їх профілактика і лікування
План
1 Види неінгаляційного наркозу.
2 Препарати, які використовуються для неінгаляційного наркозу, їх фармакодинаміка.
3 Клінічні стадії внутрішньовенного наркозу.
4 Можливі ускладнення неінгаляційного наркозу, їх профілактика і лікування.
Неінгаляційним називається наркоз, який досягається введенням анестетиків не через дихальні шляхи, а: в/в, в/к, у/перитоніально, в/м. У наш час поширення одержав внутрішньовенний (в/в) наркоз. У якості препаратів для в/в наркозу використовуються препарати барбітурової кислоти й інших класів. Існують 3 групи в/в анестетиків.
Переваги в/в наркозу: не вимагається складна апаратура, крім анестетика і шприца, не забруднює повітря операційної і не отруює медперсонал.
Недоліки: більшість анестетиків не аналгезуючі, великі дози можуть викликати пригнічене дихання; не викликають міорелаксацію, дія не тривала.
Препарати барбітурової кислоти.
Тіопентал Na - випускається в скляних флаконах, що містять по 1,0 мл порошку, добре розчинного у воді і спирті. Перед введенням розводять у фізіологічному розчині ex temporae 1-2% р-н.
Має лужну реакцію, яка не сумісна з препаратами, що мають кислу реакцію (дитилен, пентамін).
Вводять повільно, так як швидке введення пригнічує дихальні центри, гемодинаміку. Тіопентал Na має сильну наркотичною дією без аналгезуючого компонента і вираженим парасимпатичним ефектом (підсилює тонус n.Vagus) - викликає кашель, спазм гортані, можливий бронхоспазм, різко пригнічує дихання, можливе апное. Інактивація тіопентала Na проходять у печінці і крові. Він зв'язується білками плазми (75%) і лише частина має наркотичну дію, тому при гіпопротеінемії невеликі дози мають виражені наростання ефекту. Володіє місцеве дією, що руйнує, при випадковому попаданні під шкіру може викликати некроз.
Гексенал - у молекулі відсутня сірка, що знижує небезпеку парасимпатичних ефектів. Мало виражена місцева дія. Інактивація його відбувається в печінці.
Барбітурати - анестезуючі речовини ультракороткої дії, початок дії "на голці", тобто, моментально, вимикання свідомості через 1,5 хв. Тривалість дії 15-25 хв. Початкова доза 200 мг, загальна 1,0. Уводять дуже повільно по 2-4 мг.
Клініка наркозу. Розділити перебіг наркозу на стадії неможливо.
І ст. - відсутня, так як барбітурати не володіють аналгезуючими властивостями. Відбувається швидка втрата свідомості, ейфорія, часткове пригнічення дихання, необхідно проводити допоміжну ІВЛ, реакція на біль збережена.
ІІ ст. - не виражена, посилення ковтання і гортанних рефлексів, від втрати свідомості до хірургічної стадії, від декількох секунд до 1-2 хв. Інтубацію в цій стадії проводити небезпечно, так як може бути ларингоспазм.
ІІІ ст. - хірургічну операцію проводять, коли знімається захисна реакція на біль. Знижується тонус м'язів, помірно розширюються зіниці, сповільнюється реакція на світло, АТ знижується, дихання поверхневе. Подальше поглиблення наркозу веде до зупинки дихання і кровообігу.
Недоліки: важко керувати глибиною наркозу, ваготонічні дії, пригнічення дихання, недостатня релаксація абдомінальних м'язів. Мала терапевтична широта, збереження гортанних рефлексів.
Протипоказання: серцева недостатність, бронхіальна астма, шок, гіповолемія, дисфукція печінки, міостенія, маніпуляції в амбулаторних умовах без апаратури для ІВЛ, крововтрата.
Антагоністом тіопентала Na є бемегрид. Для попередження ускладнень зв'язаних з ваготонією до наркозу проводять премедикацію атропіном чи метацином.
Стероїдні анестетики.
1 Пропандид (сомбревін) використовується для короткочасної операції, вводного наркозу, для проведення досліджень і маніпуляцій. Доза 5-10 мг/кг ваги.
Анестетик ультракороткої дії, забезпечує задовільну аналгезію, гарну релаксацію. Діє миттєво. Випускається в ампулах по 10 мл 5% р-ну, уводять товстою голкою, тривалість 3-6 хв. Максимальна доза 2000 мг, виводиться нирками.
Ускладнення: алергічна реакція, шок, пов'язаний зі збільшенням виділення гістаміну, має виражену пригнічуючу дію на дихання. Протипоказано хворим з алергією, у стані шоку. У стані алкогольного сп'яніння викликає сильне порушення, що обмежує його застосування при травмах. У деяких країнах застосування заборонено.
2 Каліпсол (кетамін, кеталар, кетанест) найчастіше застосовуваний, забезпечує глибоку анестезію і поверхневий сон, мало токсичний. Токсична доза в 15-20 разів вища наркотичної. Випускається у флаконах по 500 мг (10 мл), в ампулах по 100 мг (2 мл). Уводять повільно, початок дії через 30-60 сек, тривалість 5-15 хв, уводять повільно протягом 1 хв. Доза 2 мг/кг (200 мг=4 мл).
Клініка наркозу своєрідна. Свідомість зникають через 15-30 сек, очі відкриті, рефлекси живі, виражений ністагм. Підвищується АТ на 10-20 мм рт.ст., частішає серцеве скорочення на 10-20 за 1 хв. Сон супроводжуються кольоровими голюцинаціями. Ці голюцинації можна зняти, якщо ввести в премедикацію диазепам, застосовується при невеликих операціях, травматичному шоці, в дитячій хірургії. Протипоказаний при гіпертонічній хворобі, психічних захворюваннях, у хронічних алкоголіків. У період виходу з наркозу може викликати психомоторні порушення, що може бути зупинено внітрішньом язовим введенням дроперидола (0,1 г/кг).
3 Похідні - аміномасляні кислоти. Природні продукти метаболізму організму, знаходяться в значній кількості.
Na оксибутират (ГОМК) - порошок, легко розчинний у воді. Володіє слабкою аналгетичною дією. Використовують ампули по 10 мл 10-20% розчину,
Loading...

 
 

Цікаве