WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіологічні механізми болю. Методи знеболення. Місцева анестезія. Історія розвитку. Види місцевої анестезії - Реферат

Фізіологічні механізми болю. Методи знеболення. Місцева анестезія. Історія розвитку. Види місцевої анестезії - Реферат

спини. Довгу голку вколюють у нижній край ХІІ ребра в місці, розташованому на 7 см від середньої лінії. Просуваючи голку до зіткнення з тілом хребта, потім глибше в заочеревинну клітковину, при зіткненні з черевним нервом відчувається різкий біль у шлунку. Уводять 30-40 мл 0,5% р-ну новокаїну. Можливі ускладнення: ушкодженнясудин і проникнення голки в субдуральний простір.
Була запропонована внутрішньочеревна анестезія черевних нервів по Брауну. Після лапаратомії широким гачком піднімають ліву частку печінки догори, а шлунок відтягають донизу. Через стінки сальника вказівним пальцем лівої руки пальпують аорту вище місця входження черевного стовбура. Пальцем відсувають аорту вліво. У це місце по пальцю вводять довгу голку, вістря якої упирається в поверхню хребта, відтягнувши трохи голку назад вводять 50 мл 0,5% р-ну, розчин поширюється в простір, обмиває обидва черевних нерва. Анестезія неможлива при виражених спайкових процесах.
Внутрішньокісткова анестезія застосовуються на кінцівках наступним чином. Кінцівці надають підвищене положення, після чого накладають джгут. Після анестезії шкіри в епіфізарному відділі однієї з кіст спеціальною голкою проколюють круговими рухами кортикальний шар кістки на 1-2 см губчасту речовину, вводячи 50-150 мл 0,25% р-ну новокаїну. Для анестезії стопи джгут накладають на нижню частину кінцівки, голку вколюють у п'яткову кістку. Для анестезії гомілки джгут накладають на нижню третину стегна, голку вколюють у щиколотку. Звичайно до зняття джгута зберігається повноцінна анестезія.
Спиномозкова (інтрадуральна) анестезія - введення анестетика в субарахнодальний простір спиномозкового каналу. Застосовуються при операціях на органах малого таза і кінцівках, уводять 5 мл 2% р-ну чи 2 мл 5% р-ну новокаїну чи 0,5-1 мл 1% р-ну совкаїну. Надзвичайно важливо, щоб анестетик не поширювався вище місця введення, тому варто правильно укладати хворого, враховуючи, що совкаїн легше спиномозкової рідини. Частина операційного стола, де знаходяться ноги, повинна бути вище головного кінця (щільність ліквору 1007). Щільність новокаїну вище щільності ліквору, тому при його використанні піднімають головний кінець. При недотриманні цих заходів виникають найтяжчі ускладнення, анестетик викликає бульбарний параліч, апное і смерть.
Підготовка хворого - за 30-40 хвилин додатково до премедикації вводять 1 мл 5% р-ну ефідрину.
Техніка - положення сидячи при операціях на органах малого таза. Проколюють між солітально остистими відростками, голку проводять уперед. Відчутною перешкодою є тверда мозкова оболонка. Ускладнення: зниження АТ (гіпотонія). Допомога: хворого переводять у положення Тренделенбурга, дають О2, при бульбарних розладах - ІВЛ.
Фракційна методика - через голку вводять тонкий хлорвініловий катетор, через отвір вводять анастетик і після операції.
Після спиномозкової анестезії - можливі сильні головні болі, причина яких - надмірне відсмоктування ліквору, мікрочастинки анестетичних речовин, що потрапили при пункції і руйнують оболонки (до початку пункції необхідно зняти антисептик спиртом і просушити шкіру). Порушення асептики загрожує розвитком гнійного менінгіту.
Перидуральна анестезія - метод полягає у введенні анестетика в перидуральний простір - вузьку до 3-6 мм щілину та між твердою мозковою оболонкою і внутрішньою поверхнею хребців, що оточує спинний мозок по всій довжині від великого потиличного отвору до куприка, заповненого пухкою клітковиною і не з'єднується ні із субарахноїдальним простором, ні зі шлуночками мозку. Через нього проходять задній і передній корінці спинного мозку. Підготовка така ж. Для анестезії використовують 20-25 мл 0,3% р-ну дикану, чи 10-30 мл 2-3% р-н лідокаїну. Знеболювання настає через 20-25 хвилин і триває 2-4 години. Виконується на будь-якому рівні хребта. Можлива фракційна методика.
Заочеревинна перипанкреатична блокада по Л.І.Роману. Техніка блокади: голку вколюють у нижній край ХІІ ребра, поруч із зовнішнім краєм разгинача спини до упора в ребро. Потім роблять рух донизу, при якому кінчик голки як би зісковзує з ребра, і голку просувають углиб на 3-5 см. При цьому новокаїн, що вводиться, попадає в перипанкреатичну клітчатку. При гострому панкреатиті додають до новокаїну інгібітори протеаз і обов'язково антибіотики.
Внутрішньотазова болокада по Школьнікову-Селіванову. Показана при переломі кісток таза. У положенні хворого на спині голку вводять у м'які тканини черевної стінки в місце, яке розташоване на 1 см медіальніше від пер. верхньої ості повздовжньої кістки. Після їхньої анестезії кінець голки направляється вниз і голка просувається по внутрішній поверхні повздовжньої кістки. У цей момент вводиться 100-200 мл - 0,5% р-ну новокаїну. Може бути виконана і з двох сторін.
Шийна ваго-симпатична блокада застосовується при травмі грудної клітки з ушкодженням органів грудної клітки. Введення розчину новокаїну робиться через точку, розташовану на зовнішньому краю середини грудного ключичного м'яза. Кінець голки повинен проникнути до бічної поверхні шийного хребця. Ефект настає після введення 50-70 мл 0,25% р-ну новокаїну. При цьому на стороні введення з'являється позитивний симптом Горнер - розширення зіниці на стороні блокади (птоз, міоз, енафтальм).
Протипоказання до місцевій анестезії:
1 хворий не переносить анестезуючих засобів;
2 вік менше 10 років;
3 наявність у хворих порушень психіки, підвищена нервова збудженість;
4 наявність рубцевих чи запальних змін, що перешкоджають виконанню інфільтраційної анестезії;
5 тривала внутрішня кровотеча, що вимагає термінової операції для її зупинки;
6 відмова хворого від місцевого знеболювання.
Використана література
1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу "Медичний вісник" та "Охорона здоров'я".
3. Лікування та діагностика. - 2001 р. - №2. - С.33-38. Колесник М.І., Лапчинська І.І
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. - К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
6. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)" Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
7. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции" издательство "Медицина" Москва 1968 год.
8. Айземан Б. ?., Смирнов В. В., Бондаренко А. С. Фитонциды и антибиотики высших растений. - К.: Наук, думка, 1984. - 277 с.
9. Бетина В. Путешествие в страну микробов. - М.: Мир, 1976 - 271 с.
10. Билай В. И. Основы общей микологии. - К.: Вища шк., 1974. - 395 с.
11. Бойко А. Л. Экология вирусов растений. - К.: Вища шк., 1990. - 165с.
12. Букринская А. Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - 336 с.

 
 

Цікаве

Загрузка...