WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіологічні механізми болю. Методи знеболення. Місцева анестезія. Історія розвитку. Види місцевої анестезії - Реферат

Фізіологічні механізми болю. Методи знеболення. Місцева анестезія. Історія розвитку. Види місцевої анестезії - Реферат

знеболюючий ефект наставав лише при дифузії введеного анестетика, що вимагало від хірурга перед нанесенням надрізу. Для кращого знеболюючого ефекту хірурги застосовували звичайноконцентровані розчини, нерідко токсичні. А.В.Вишневський розробив метод інфільтраційної анестезії, що забезпечує прямий контакт анестетичних речовин з нервом - метод тугої інфільтрації тканини. Анестетичого розчин, нагнітається під тиском, просувається по анатомічним футлярам і фасциальним щілинам людського тіла. Цей метод було названо "методом тугого повзучого інфільтрату". У методі Вишневського виявлялася ще одна позитивна сторона "гідравлічна препаровка тканин", що забезпечує хірургу проведення операції в складних анатомічних умовах. Щоб перебороти складну перешкоду - небезпека інтоксикації при введенні великої кількості анестезуючого розчину при великих операціях, він запропонував уведення слабкого 0,25% розчину новокаїну, що не викликає токсичних явищ. У 1932 р виходить монографія Вишневського "Місцеве знеболювання по типу повзучого інфільтрату". Він писав: "Моя методика розроблена в такому вигляді, що може бути перенесена в даний момент у будь-який глухий куточок нашої країни. З нею можна врятувати життя хворому і в блискучій операційній культурного центра і на простому дерев'яному столі, освітленому гасовою лампою". У цей час даний метод стає основним видом знеболювання - він застосовується і при операціях на м'яких тканинах, і у всіх відділах живота - на шлунку, жовчних шляхах, нирках, печінці. У час ВВВ більше 80% усіх хірургічних втручань у поранених хворих було виконано під місцевою анестезією по способу повзучого інфільтрату. Для свого часу цей метод зіграв велику роль. У наш час у зв'язку з розвитком анестезії, фармакології - він зберігає своє значення в амбулаторній хірургії, при операціях на черевній стінці, щитовидній залозі. Складні оперативні утручання виконуються під наркозом.
Фармакодинаміка місцевих анестетиків.
Кокаїн. Перша у світі анестезуюча речовина застосовується для місцевої анестезії, є складним ефіром бензойної кислоти. Білий кристалічний порошок гіркого смаку, без запаху, добре розчинний у воді і спирті. Анестезуюча дія в 3 рази вища, ніж у новокаїну, але кокаїн у 16 разів токсичніше. Знеболювання і токсичність місцевих анестетиків прийнято порівнювати з новокаїном, чиї властивості вважають за одиницю. У даний час кокаїн застосовують для анестезії слизових оболонок у стоматології, отоляренгології, офтальмонології й урології у вигляді 2-5% розчину. Максимальна добова доза 0,03 г. Анестезія настає через 3-6 хвилин, триває 40 хвилин.
Новокаїн. Синоніми: алокаїн, амбокаїн, анестокаїн, ксерокаїн, мерокаїн, неокаїн, панкаїн, прокаїн, севикаїн, цитокаїн, хемокаїн і ін.
Є складним ефіром пара-амінобензойної кислоти. Білий кристалічний порошок гіркий на смак, без запаху, добре розчинний у воді і спирті. У крові, біологічних середовищах, у присутності свіжої сироватки крові новокаїн гідролізується на пара-амінобензойну кислоту і діетил-аміноетанол з вираженим місцевим знеболюючим ефектом. Мала токсичність новокаїну очевидно пов'язана з нестійкістю його молекул. Новокаїн селективно поглинається нервовою тканиною, особливо чуттєві до нього клітини і волокна симпатичної нервової системи. Під впливом новокаїну виключаються різні види чутливості. У першу чергу втрачається відчуття холоду, потім тепла, болю, тиску. Для розведення порошку новокаїну найбільше часто використовують гіпотонічний розчин електролітів. Розчини стерилізуються при температурі 100 С протягом 30 хвилин. Розчини новокаїну легко гідролізується в лужному середовищі, тому для їхньої стабілізації додають 0,1% р-н хлористо-водної кислоти. Для прокончації дії до розчину новокаїну додають гідрохлорид адреналіну з розрахунку 1 крапля 0,2% р-ну на 5-10 мг новокаїну.
При використанні 0,25% р-ну новокаїну для інфільтраційної анестезії максимальна разова доза складає 500 мл (1,25 г). Через годину її можна повторити (вища загальна доза 2,5 г). Перша разова доза 0,5% р-ну новокаїну складає 200 мл, а загальна 400 мл (2 г). У подальшому протягом кожної години операції можна вводити не більш 2,5 г (100 мл) новокаїну - 0,25% р-ну і 2 г (400 мл) - 0,5% р-ну. Для провідникової і регіонарної анестезії використовують до 60 мл 1% р-ну чи до 25 мл 2% р-ну, для спинальної анестезії вводять до 5,0 мл 2% р-ну чи 2,0 мл 5% р-ну. Новокаїн необхідно вводити повільно, не більш 250,0 мл - 0,25% р-ну, 75 мл - 1-2% р-ну. Ефект місцевої анестезії продовжується 40-60 хвилин. При в/в введенні токсичність новокаїну більша в 10 разів порівняно з введенням у тканини.
Дикаїн. Анестезуючий ефект у 15 разів більше новокаїну. Використовують для поверхневої анестезії в отолярингології й офтальмонології до 5 мл - 3% р-ну, для спинальної анестезії - до 1,5 мл 1% р-ну, для епідуральної - 10-20 мл - 0,3% р-ну. У зв'язку з тим, що дикаїн у 10 разів токсичніше новокаїну й у 2 рази кокаїну, його не використовують для інфільтраційної анестезії. Максимальна разова доза при поверхневій анестезії верхніх дихальних шляхів 0,09 г (3 мл - 3% р-ну), при перидуральній - 0,075 г.
Совкаїн. Володіє вираженою анестезуючою дією в 15-20 разів перевершує новокаїн по силі й у 3 рази по тривалості. Однак через з начну токсичність (у 30 разів токсичніше новокаїну) не застосовується для інфільтраційної анестезії. Для проведення спинальної анестезії використовують 1,0-0,5% р-ну чи 0,5-1% р-ну. Максимальна доза, що вводиться в спиномозковой канал, складає 0,01.
Лідокаїн. Анестезуючий ефект у 4 рази більше новокаїну, токсичність у 2 рази більше. Володіє великою тривалістю анестезуючої дії - до 1,5 години. Лідокаїн використовують при особливих методах м/а (стоматології й ін.). Для інфільтраційної анестезії вводять до 100 мл 0,25% р-ну, а для регіонарної і при блокадах до 50 мл 1-2% р-ну. Він придатний для поверхневої анестезії в офтальмонології й отолярингології (2 мл - 10% р-ну). Володіє так же селективною антиаритмичною дією, у зв язку з чим використовується в кардіології.
Тримекаїн. По своїм властивостям і дії нагадує лідокаїн. Його частіше застосовують при перидуральній анестезії по 20-30 мл 2-3% р-ну, для інфільтраційної використовують 800 мл 0,25% р-ну чи 400 мл 0,5% р-ну. Для провідникової чи регіонарної анестезії вводять до 100 мл 1% р-ну чи 25 мл 2% р-ну.
Усі розчини місцевих анестетиків повинні бути прозорими. При перевищенні максимальної дози може розвитися отруєння. З'являються запаморочення, нудота, слабість, холодний піт, частий пульс, падає АТ, слабшає пульс. У більш важких випадках приєднується порушення дихання, почуття страху, галюцинації, блювота, судоми, розширюються зіниці, при важкому отруєнні зіниці максимально розширені, спостерігається тахи- чи брадикардія, порушення функції дихання може перейти в апное. Свідомість втрачається і може відбутися
Loading...

 
 

Цікаве