WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Відкриті пошкодження (рани) - Реферат

Відкриті пошкодження (рани) - Реферат

Н.В.Скліфософський на підставі законів капілярності та осмотичних властивостей перев язувального матеріалу, охарактеризував тампони як "конгломерат дренажів". Велике значення мала робота М.Л.Прео-браженського "Фізична антисептика при лікуванні ран" 1894 р., де він довів ефективність використання марлі з гіпертонічним розчином. В 1897 р. П.Л.Фрідріх (німецький хірург) в експериментах на тваринах,вивчив закономірності мікробної інвазії при ранах, забруднених землею, показав, що інфекція проникає в глибину рани не зразу, а через 6-8 годин. Якщо в цей термін висікти краї рани в межах здорових тканин, то рана стане стерильною, подібно чистій операційній рані, і одержати загоєння первинним натягом. Так, вперше була обгрунтована рання хірургічна обробка рани по типу висічення і ідея "стерилізації ножем".
Велике значення в ученні про рани мали роботи С.С.Гирголава, І.Г.Руфанова, Н.Н.Петрова (1935 р.).
Гирголав на основі клініко-експериментальних досліджень створив класифікацію перебігу раньового процесу. Він розрізняв три стадії перебігу:
- підготовчий період - відторгнення некротичних тканин, зсув РН в кислу сторону, поява ферментів в рані;
- період регенерації - рана виповнюється фібробластомами та кологеновими волокнами;
- період організації рубця, проростання нервових волокон, епітелізація рани.
З практичної точки зору більш раціональна класифікація І.Г.Руфанова, який розділив процес загоєння рани на дві фази: гідратації (відторгнення) та дегідратації (репарації).
В 1912 р. Н.Н.Петров в експериментах на тваринах довів, що уже через 6 годин марлеві тампони перетворюються в просякнуті гноєм пробки, які заважають відтоку гнійного ексудату. До речі, слово tampon з французької буквально переводиться як "затичка". Змінювати тампони кожні 4-6 годин справа нереальна.
Великий досвід лікування ран був набутий під час Великої Вітчизняної війни. Були уточнені термінологія і зміст поняття ПХОР. Цим терміном стали означати тільки ті втручання, які виконувалися ріжучими інструментами із знеболенням. Якщо втручання являється першим після поранення, то його називають ПХОР. Якщо операція виконується по вторинним показанням (розвиток інфекції в рані), її означають як вторинну ХОР. В залежності від термінів втручання розрізняють: ранню (перші 24 години до первинного розвитку інфекції) і пізню (при явищах нагноєння в рані) ХОР.
В зв язку з появою антибіотиків в 40-60 рр. спостерігався нечуваний оптимізм у відношенні профілактики і лікування гнійної інфекції. Здавалося, що проблема майже вирішена. Надзвичайно висока ефективність пеніциліну породили у хірургів думку про те, що читання про терміни і якість ХОР втратили актуальність. Але широке і безконтрольне використання антибіотиків привело до винекнення складних проблем: змінився видовий склад мікрофлори, підвищилась питома вага умовно патогенної та анаеробної неклостридіальної мікрофлори, антибіотикорезистентність штаммів, зросла госпітальна інфекція. Не виправдались надії за допомогою антибіотиків обмежитись лікуванням гнійних процесів малими розрізами, або пункційним способом. Тривалі терміни загоєння та часті ускладнення при традиційному лікуванні ран під пов язками та тампонами не могли задовольнити ні лікарів, ні хворих.
Стало питання про удосконалення хірургічної обробки ран. Був впроваджений метод обробки ран пульсуючою струєю (Голобородько Н.К. 1977 р.). Було доведено, що проведення після висічення рани скальпелем обробки пульсуючою струєю рідини різко зменшується число мікробів в рані, особливо при використанні розчинів антисептиків і антибіотиків. Високоефективна вакуумна обробка ран, принципово новим стало дренування ран. На зміну марлевому тампону, випускнику полоски руковичкової гумки та відкритому дренажу гумовою трубкою прийшли різноманітні способи активного дренування: вакуумне дренування, тривале активне промивання (лаваж) антисептичними розчинами через трубки (Каншин М.Н.). При такому активному дренуванні видаляються ексудат, швидше очищюється ранова поверхня, зменшується число мікробів в рані. Розроблено новий метод лікування ран в керованому антибактеріальному середовищі, що дозволяє створити навколо відкритої рани безмікробне середовище з регулюємим мікрокліматом. Введені в практику нові ефективні препарати для лікування ран: ферменти, сорбенти, мазі на водорозчинній основі для лікування ран в І фазі, та альгіпори і колагенмістких препарати для ІІ фази ранового процесу, імуномодулятори.
Що являє собою рана.
Рана (vulnus) - це такий вид ушкодження, при якому порушується цілість шкіри, слизових оболонок, а також глибше розташованих тканин. У зв язку з цим підшкірні розриви тканин і органів (м язів, сухожилків) не відносимо до числа ран.
КЛАСИФІКАЦІЯ. На сьогодні немає однієї, універсальної класифікації ран, кожна із запропонованих доповнює іншу. За обставинами поранення розрізняють рани спортивні, сільськогосподарські, промислові, побутові, вуличні, транспортні. За характером травмуючого агента, ступенем пошкодження країв і дна виділяють такі види ран: колоту, різану, рубану, забиту, розчавлену, рвану, укушену, отруєну, вогнестрільну, змішану.
Рани поділяють на поверхневі і глибокі, прості (ушкоджуються лише шкіра і м які тканини) і складні (є супутні ушкодження інших тканин і органів).
Залежно від ходу ранового каналу розрізняють прониклі і непрониклі рани. Проникати рани можуть в порожнину грудної клітки, живота, черепа, суглоба.
За умовами виникнення рани поділяються на випадкові та зумисні (операційні).
Рани є наскрізні (мають два отвори: вхідний і вихідний) і сліпі (тільки вихідний отвір).
Усі рани поділяються на асептичні (умовно асептичні), бактеріально забруднені, інфіковані і гнійні. Асептичних ран практично не буває. Умовно асептичними вважають рани після чистих оперативних втручань, проведених в стерильних умовах. Усі випадкові рани є бактеріально забрудненими. Однак наявність мікроорганізмів ще не свідчить про розвиток у ній інфекції. Лише з появою в рані клінічних ознак розвитку інфекції (запалення) вона вважається інфікованою.
Пр наявності інфекції в рані мікроорганізми проникають в глибину, швидно розмножуються, викликаючи нагноєння рани. В таких випадках кажуть про гнійну рану.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ран характеризується трьома основними симптомами: болем, зяянням рани і кровотечею. Біль пов язаний із ушкодження нервових закінчень і тим сильніший, чим краще іннервуються тканини.
Зяяння рани, тобто розходження її країв, - результат скорочення ушкоджених тканин. На зяяння рани впливає також характер травмуючого предмета
Loading...

 
 

Цікаве