WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Закриті ушкодження черепа, грудної клітки, черевної порожнини та заочеревинного простору - Реферат

Закриті ушкодження черепа, грудної клітки, черевної порожнини та заочеревинного простору - Реферат


Реферат на тему:
Закриті ушкодження черепа, грудної клітки,
черевної порожнини та заочеревинного простору
План
1 Пошкодження черепа і головного мозку.
2 Пошкодження хребта.
3 Травма грудної клітки.
4 Травма живота.
5 СТС - синдром травного стискання.
1 Пошкодження черепа і головного мозку. Поєднані пошкодження - до 85-90%, при них смертність 60%, ізольовані - 10-15%, смертельні - 40%.
Головна причина - ДТП (40%) та падіння з висоти (25%).
Причини летальності в гострому періоді - пошкодження життєво важливих структур мозку; на пізніх етапах - гнійно-запальні ускладнення та нейротравми.
При наданні допомоги таким хворим треба виявити такі пошкодження, які вимагають невідкладної допомоги:
- м які тканини - кровотеча;
- лицевий скелет та основа черепа - кровотеча;
- перелом склепіння черепа наростаюче здавлення
(із вдавленням кісток) - головного мозку;
- важкі забої головного мозку - наростаюче здавлення
головного мозку;
- рани шлуночків - лікворея.
Особливу увагу надають таким простим тестам: положення очних яблук, величина та рівномірність зіниць, порівняння сухожильних рефлексів (справа, зліва).
Діагностику черепно-мозкових пошкоджень в ургентних обставинах проводять одноразово з реанімацією. При цьому треба виділити супутні пошкодження. Серед них за частотою треба виділити: травми грудної клітки (50%), травми нижніх кінцівок (5%), таза (40%), живота (3%), верхніх кінцівок (30%), хребта і спинного мозку (10%). Для цього застосовують: рентгенографію черепа у 2-х проекціях - лінійні переломи констатувати не важко. Найнебезпечніші з них - переломи в ділянці середньої мозкової артерії (можлива значна епідуральна кровотеча), та зони великого венозного синуса (нерідко смертельна кровотеча).
Вдавлені переломи - травмують тверду мозкову оболонку - речовину мозку.
В усіх випадках - необхідна спино-мозкова пункція: вивчають характер рідини, тиск (в N 80-120 мм рт ст).
При пункції ліквор видаляють дуже повільно, інакше можливе вклинення мозочка у великий потиличний отвір. Пункція окрім діагностичного значення має велике лікувальне, а іноді і єдино можливе для нормалізації життєво важливих функцій: дихання, кровообігу, температури тіла. Закінчують пункцію введенням антибіотиків.
УЗД - має відносне значення, значно більше - електроенцефалографія.
Лікування ЧМТ (черепно-мозкова травма) можливе при вирішенні 3-х завдань: нормалізації порушення дихання, екстренний гемостаз, стабілізація АТ (артеріального тиску) та гемодинаміки в цілому.
Головним все ж залишається боротьба з набряком головного мозку. Останній при ЧМТ починає розвиватися у найближчі години і досягає максимума за добу. Класичні симптоми набряку: блювота, набряк диска головного нерва (через 1-2 доби), збільшення АТ та брадикардія, ритм дихання порушується.
Розрізнити набряк і гематому клінічно неможливо. - отже: спино-мозкова пункція.
Лікування: форсований діурез
- манітол (0,5-1,5 г/кг маси) у вигляді 20% розчину за 20-30 хв. (швидко).
- фуранмід (лазикс) - 1 мг/кг
Гормони - недоцільні.
ШВЛ + оксібуткрат (10-15 мг/кг), але дуже повільно (можлива зупинка дихання, зниження АТ).
Добре: реланіум, седуксен.
У найближчі 2 доби не більше 2000 мл інфузійного розчину за добу.
ШВЛ - краще гіпервентиляція.
Охолодження головного мозку.
Чим раніше операція, тим краще (якщо в перші години - летальність до 30%, а в перші дні - до 74%).
2 Пошкодження хребта. Частота його пошкодження - 5-6%. Механізм: різке згинання хребта у фронтальній площині і відбувається на межі відносно нерухливої частини (грудний відділ) з більш рухливим (шийний і поперековий).
Найбільше поширений перелом - компресійний (падіння на ноги, сідниці, тиску на спину), рідше - роздріблений, далі переломовивихи.
Пошкодження спинного мозку призводять до значних труднощів у розпізнаванні травм органів черевної порожнини, таза грудної клітки.
На ранніх етапах 8% травмованих гине, на пізніх (2-3 роки) - до 70%.
Більшість із травмованих залишаються інвалідами до кінця життя.
Треба встановити: 1) є чи нема пошкодження (перелом) хребців і який їх характер (стабільний - нерухливий, нестабільний); 2) пошкодження спинного мозку (тканини мозку, кінського хвоста, корінчиків); 3) розрив спинного мозку (індуративний набряк, ранні пролежні).
При травмах вивчають тактику та больову чутливість, їх рівень, м язові та сухожильні рефлекси.
"Спінальний шок"- при ньому гальмування функції розповсюджується вверх і вниз від зони пошкодження; слідом за цим розвивається порушення судинного тонуса нижче від пошкодженого сегмента, що веде до значної депонації крові аж до смертельної гіпотензії. Така клінічна картина є підставою для проведення ургентної ламінектомії (для звільнення смертельного мозку від подразнення).
Пошкодження спинного мозку: верхньогрудний відділ і шийний - порушення дихання (живуть недовго), нижньогрудний і поперековий - тазові органи, ендокринні, пролежні.
Оперативні втручання:
- при кровотечі;
- при здавленні спинного мозку;
- нестабільні переломи (для фіксації хребта - попередження здавлення спинного мозку).
3 Травма грудної клітки (ТГК). 30-50% в умовах мирного часу.
У 25% поєднаних травм травми грудної клітки ведуть до смерті.
Ізольована ТГК зустрічається у 24%, поєднана - у 50%, або у кожного другого травмованого.
Виділяють: закрита ТГ (ребро, плевра, міжребер я, легені): гемоторакс, пневмоторакс, гемопневмоторакс (напружений), гемоперикардит.
"флотуюча грудна стінка": (множинні чи подвійні переломи) втрачається каркасність - западає на вдосі, вибухає при видосі: "парадоксальне дихання" - основа гіпоксемії - гіпоксії - і т.ін. - "волога легеня" - шокова легеня. ШВЛ, якщо більше 3 днів - трахеостомія.
Груднина - у 25-60% постраждалих - потрібна операція - зшивання.
Торакотомія: гемоторакс, гемоперикардит, пневмоторакс, розрив Di, розрив стравоходу та аорти. Флюктуюча грудна стінка.
4 Травми живота 5% (у мирний час).
У 2/3 постраждалих пошкодження внутрішніх органів - множинні.
Печінки - праве надпліччя - селезінки - ліве. Положення Тренделенбурга підсилює симптом.
Розриви паренхіматорних органів та субконсулярно.
Розриви породнистих органів.
Спленектомія - панкреатит - тромбоцитоз - тромбоз судин брижів та інших органів - тромбоз селезінкової вени та нортальної системи - "спленоз" (розростання артритів селезінки на очеревині - непрохідність (описано біля 100 випадків).
Печінка.
Підшлункова залоза.
Лапароцентез.
5 Синдром травного стискання (СТС).
Періоди: І П компресії.
ІІ Післякомпресійний:
а) ранній (1-3дні);
б) проміжний (4-18 днів);
в) пізній (більше 18 днів).
ІІІ Комбіновані:
1 СТТ + опіки;
2 СТС + відмороження;
3 СТС + радіаційні пошкодження;
4 СТС + отруєння.
До 10 кг/см2 через 7-10 годин порушення мікроциркуляції відтоку.
Більше 10 кг/см2 - відсутня циркуляція лімфи і крові. Патогенез: порушення дихання - невиведення продуктів обміну - недоокислені продукти - дегенеративно - некротичні зміни - гіпоксія - вазоактивні речовини - плазморея - втрата К - зниження ОЦК - ОУП - гіперкоагуляція - ентеротоксикоз - інфекційні ускладненя - токсемія - поліорганна недостатність - головним чином недостатність нирок.
Лікування: мікроциркуляція - дезагрегація - гемодилюція - плазмафорез - гіпербарична оксигенація - штучна нирка - декансуція нирки...
Використана література
1. Журавлева Антонина Ивановна, Граевская Нина Даниловна Спортивная медицина и лечебая физкультура.- М.: Медицина, 1993.- 432с.
2. Судова медицина.- К.: Атіка, 2003.-
3. Медицина катастроф.- К.: Здоров'я, 2001.- 348с.
4. Спортивная медицина.- М.: Гос. изд. медицинской литературы, 1957.- 375с.
5. Медицинская этика и деонтология.- М.: Медицина, 1983.- 272с.
6. Судебная медицина: Учебник для вузов/ Под ред. В.В.Томилина.- М: НОРМА, 2002.- 370с.- 22.00
7. Український реферативний журнал "Джерело". Сер 1. Природничі науки. Медицина.- : , 2001.-
8. Олеарчик Андрій Всесвіт хірурга.- Львів: Медицина світу - МС, 2006.- 800 с.
9. Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина.- Запорожье: Дикое Поле, 2003.- 216с.
10. Бейн Э.С., Бурлакова М.К., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных с афазией.- М.: Медицина, 1982.- 184с.
11. Карякин, Виктор Яковлевич Судебно-медицинское исследование повреждений колюще-режущими орудиями.- М.: Медицина, 1966.- 227с.- 0.82
12. Громов, Александр Петрович Биомеханика травмы: (Повреждения головы, позвоночника и грудной клетки).- М.: Медицина, 1979.- 275с.- 1.20
Loading...

 
 

Цікаве