WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Загальна неспецифічна гнійна інфекція (сепсис). Етіопатогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування - Реферат

Загальна неспецифічна гнійна інфекція (сепсис). Етіопатогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування - Реферат

виявляють гіперплазію пульпи, ознаки некрозу та розпаду клітин, велику кількість лейкоцитів та гемолізованих еритроцитів, гемосидерину, плазматичних клітин;
- печінка - дрібнофокусні ділянки некрозу, збільшення розмірів;
- нирки - запально-дистрофічно-некротичні зміни в канальцях, нефрит;
- серце має такий вигляд як при міокардиті;
- спостерігається збільшення лімфатичних вузлів.
Класифікація
Чисельність етіологічних чинників, різноманітність клінічного перебігу не дає можливості побудувати єдину, повноцінну класифікацію цього захворювання, яка б охопила всі його види.
Сепсис класифікують:
1. За збудником: стафілококовий, стрептококовий, пневмококовий, гонококовий, колібацилярний, синьогнійний,грибковий, протейний.
2. За характером вхідних воріт: рановий, запальний, післяопераційний, при внутрішніх хворобах (запалення легень, сечових шляхів), криптогенний.
3. За локалізацією первинного вогнища: отогенний (первинне вогнище у середньому вусі); одонтогенний (первинне вогнище у ротовій порожнині, звичайно це каріозні зуби); гінекологічний (запальні захворювання жіночих статевих органів); урологічний (запальні процеси сечових шляхів); післяпологовий.
4. За часом виникнення: ранній сепсис (розвивається через два тижні з моменту ушкодження або початку запального процесу) та пізній (через 2 тижні і більше).
5. За фазами розвитку: а) початкова фаза (токсемія); б) септицемія (бактеріемія без гнійних метастазів); в) септикопіемія (бактеріемія з гнійними метастазами).
6. За клінічним перебігом: блискавичний, гострий, підгострий, рецидивуючий, хронічний.
7. За характером реакції організму: геперергічний, нормергічний, гіпоергічний.
8. Первинний і вторинний сепсис. У випадках первинного сепсису немає явного вогнища інфекції (криптогенний сепсис).
Клініка
Клінічну картину сепсису складають симптоми первинного місцевого вогнища гнійної інфекції та симптом загального інфекційного захворювання. Звичайно, в кінці сепсису, незалежно від його стадії, переважають явища гострого інфекційного захворювання.
По-перше, кидається у вічі загальний стан хворого, його "септичний вигляд": риси обличчя загострені, шкіра блідо-сірого кольору, склери іктеричні, з петехіальними крововиливами.
Одним з головних симптомів є лихоманка з підвищеням температури тіла (39-40 С), ознобом та пітливістю. При сепсисі без метастазів вона тримається постійно на високих цифрах; при сепсисі з метастазами дає великі добові коливання: вранці субфебрильна, увечері 39-40 С. Підвищення температури супроводжується ознобом і підсиленим потовиділенням ("септична температура"). Вважається, що підйом температури збігається з викидом у кров яне русло токсинів.
ЦНС: Хворі скаржаться на загальну слабкість, нездужання, головний біль, безсоння, або, навпаки, сонливість, дратівливість або пригнічений стан, затьмарення свідомості.
ССС: З боку серцево-судинної системи спостерігається тахікардія (частота пульсу досягає 130-140 на 1 хв), зниження артеріального тиску.
Хворі втрачають апетит, іноді в них виникає нудота, блювання. Язик сухий. Часто спостерігається пронос ("септичний пронос").
Страждає функція паренхіматозних органів (печінки, нирок) і вони збільшуєються.
Розвивається олігурія, в сечі з являється білок, еритроцити, лейкоцити.
Картина крові характерна для гострого гнійного процесу в організмі. Знижується кількість еритроцитів і гемоглобіну, розвивається анемія. Збільшується кількість лейкоцитів, виражене зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ, зменшується кількість альбумінів та збільшується глобуліни, спочатку підвищуються, а пізніше знижуються коагулаційні властивості крові. Загальний характер метаболізму характеризується перевагою катаболічних процесів над анаболічними. Різке підвищення катабоацину приводить до втрати маси тіла (внаслідок великих енерговтрат організму за рахунок жирів і білків).
Невелику запаси глікогену, які в організмі людини зосереджені в печінці та в невеликій кількості у м язах, при сепсису швидко вичерпуються (в перші 12 годин). Постачання організму енергією за рахунок білків і жирів супроводжується швидкою і значною втратою маси тіла. Втрата жирової маси за добу може сягати 200-500 г, а втрата білків 200 г.
Важливою діагностичною ознакою сепсису є бактеріемія. Характерним для септикопіємії є виникнення в різних органах нових вогнищ інфекції з властивою їм клінічною картиною. Демонстративні зміни відбуваються в місцевому осередку інфекції. Рана набуває характерного виду ("септична рана"). Грануляції з соковитих, рожевих, легко кривавлячих перетворюються в сірі, мляві. Рана покривається гнійним нальотом. Виділення з неї незначне, з неприємним запахом. Загоєння сповільнюється.
Блискавична форма сепсису характеризується бурхливим початком. Розвивається через кілька годин або через день-два після травми чи виникнення запального процесу. Проходить швидко і закінчується смертю хворого до 1 доби
Частіше можна спостерігати гостру і підгостру картини сепсису.
Гострий сепсис розвивається протягом кількох днів. Перебіг затягується до 2-3 місяців. Супроводжується типовою описаною вище клінічною картиною.
Підгострий сепсис перебігає повільно, протягом кількох тижнів. Клінічна картина менш виражена, порівняно з блискавичною або гострою формами.
Хронічний сепсис триває протягом місяців, характеризується млявим перебігом із слабо вираженими клінічними проявами, нездужанням, субфебрильною температурою ввечері, явищами нерізко вираженої інтоксикації.
Рідко спостерігається рецидивуюча форма сепсису, при якій періоди видужання змінюються періодами загострення. Тривалість такого сепсису близько 6 місяців і більше.
При сепсису можуть бути кровотечі ("септичні кровотечі"), а також тромбоз і емболії судин кінцівок, внутрішніх органів, ТЕЛА. Сепсис може ускладнюватися ендокардитом, інфарктом міокарда, легень, пневмоніею, пролежнями.
Тяжким ускладненням сепсису є "травматичне виснаження". Хворий втрачає апетит, починає швидко худнути, з являється млявість, адинамія. Розвивається прогресуюча гіпопротеїнемія. Вона є наслідном втрати білка з гнійним виділенням (при наявності первинного вогнища), а також порушенням його синтезу в печінці.
Найгрізнішим ускладненням сепсису є септичний (ендотоксичний) шок, який на тлі сепсису супроводжується різким падінням серцевої діяльності - частим малим пульсом, низьким тиском, дихальною недостатністю, що проявляється тахіпное та ціанозом, липким потом, лихоманкою, олігоурією, дисимінованим внутрішньосудинним згортанням крові
Loading...

 
 

Цікаве